1106
Поки блокада не гримне: що чекає українську енергетику в найближчі 25 днів
— Енергетика
Блокування кількох залізничних ліній, по яких здійснюються поставки вугілля з зони АТО, змусили чиновників заговорити про те, що країна опинилася на порозі енергетичної кризи. Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик заявив, що якщо активісти, які не пропускають вантажі залізницею з окупованих територій ось вже 16-й день, перейдуть до повної блокади постачання енергетичного вугілля, то українців чекають віялові відключення та обмеження енергопостачання. За його даними, запасів вугілля-антрациту на складах українських теплогенеруючих підприємств вистачить всього на півтора місяці.
Таким чином, українська енергетика знову ризикує повторити ситуацію літніх місяців 2016 року. На цей період, як відомо, припав пік споживання електроенергії, а проблеми з ремонтом енергоблоків атомних станцій, і зростання навантаження на теплові електростанції, спровокували дефіцит вугілля-антрациту. Тоді уряду вдалося подолати кризу, закупивши паливо на зовнішньому ринку. І тоді ж чиновники пообіцяли сформувати вугільний резерв за рахунок імпортних контрактів, перевести енергоблоки на вугілля інших марок і збільшити частку атомної генерації. Проте резерв так і не сформовано, енергоблоки будуть переобладнані остаточно лише до травня, а атомна енергетика вже працює на максимальних потужностях.
Заблоковане вугілля
“Якщо буде повне припинення поставок вугілля з зони АТО, я можу підтвердити, що будуть певні проблеми в енергосистемі, і ми, на період стресу, можемо перейти до віялових відключень і обмеженням електроенергії”, – заявив напередодні міністр енергетики і вугільної промисловості Ігор Насалик.
Заговорити про можливість такого сценарію чиновника змушує ситуація з блокуванням поставок палива і вантажів з непідконтрольної владі території Донбасу. Блокада Донбасу, в якій беруть участь кілька народних депутатів і ветерани АТО, триває вже 16-ту добу. За повідомленням Штабу блокади торгівлі з окупантами”, вчора до активістів приєдналися 30 бійців ВСУ.
За даними активістів, зараз блокується два напрямки. У Луганській області перекрито рух по залізниці на лініях “Луганськ-Лисичанськ” в районі станції Светланово та напрям “Гірське-Золоте”.
“Розміщений в районі перекриття редут “Богдан” забезпечив непроходження 9600 вагонів за 16 діб”, – заявляють учасники блокади.
У Донецькій області зупинено рух по залізничній гілці “Горлівка-Бахмут”, на якій розташовані станції Курдюмівка та Майорськ.
Таким чином, частково заблоковано рух по одній з ключових ліній для поставки вугілля – “Микитівка-Майорськ”.
“Заблоковані три ключові гілки, якими везуть вугілля. Залишилося кілька другорядних ліній і “вузькоколійка”, якою неможливо скористатися”, – розповіли учасники енергоринку.
Якщо ситуація буде розвиватися і далі, то Україна ризикує залишитися без вугілля антрацитової групи. В результаті на 7 з 14 теплоелектростанціях, що працюють на вугіллі марки А, виникне дефіцит палива, і вони не зможуть забезпечити генерацію електроенергії, а напруга в мережі впаде. За словами Ігоря Насалика, запасів вугілля-антрациту на складах українських ТЕС достатньо для того, щоб дожити до кінця зими”.
“На тих запасах, які у нас є, ми можемо протриматися приблизно до кінця березня, але в зв’язку з тим, що антрацитову групу ми можемо диверсифікувати поставками з ПАР, Австралії і Китаю (логістика така, що поставки займають як мінімум 50-55 днів, – ред.) – розрив ми повинні компенсувати чимось, і ця компенсація можлива за рахунок обмежень генерації”, – сказав Насалик.
“Якщо прямо зараз, не важливо якими силами, будуть перекриті постачання вугілля-антрациту із зони АТО, це завдасть серйозного удару по енергетиці та економіці країни. Припинення поставок вугілля антрацитної групи, може призвести до необхідності відключень, починаючи з кінця березня-початку квітня”, – заявив т.в.о. директора НЕК “Укренерго” Всеволод Ковальчук.
За даними НЕК “Укренерго”, на 7 лютого, обсяг палива на складах ТЕС і ТЕЦ був 1,6 млн тонн (з них 876 тис. тонн вугілля антрацитових марок). На день початку блокади – 26 січня – запаси антрациту становили 880 тис. тонн, а на 1 грудня – 931 тис. тонн.
“Середньодобове спрацювання складів у середньому зараз близько 30 тисяч тонн (вугілля-антрацит, – ред.) з урахуванням температурного режиму. Зараз вугілля продовжує надходити без особливих проблем, в зоні ризику – тільки Слов’янська ТЕС, – уточнив Всеволод Ковальчук. – В Києві та Харкові необхідно підтримувати рівень напруги за рахунок локалізованої там генерації. Якщо зупиниться Трипільська та Зміївська ТЕС, то, в першу чергу, будуть проблеми з рівнями напруги, навіть, якщо за загальним балансом енергії буде вистачати”.
Кризове дежавю
У схожій ситуації українська енергетика вже опинялася. Останній раз – влітку 2016 року. Через зупинку на ремонт енергоблоків атомних станцій та їх несвоєчасного запуску основне навантаження в період пікового споживання електроенергії припало на ТЕС.
Тоді підприємства спалювали близько 100 тис. тонн вугілля на добу. А, враховуючи, що в першому півріччі 2016 року був зафіксований профіцит електроенергії, теплоенергетичні підприємства не формували значні запаси вугілля антрацитової групи.
В результаті, до кінця вересня на складах ТЕС залишилося менше 1 млн тонн палива, з яких близько 500 тис. тонн припадало на антрацитовую групу. Ситуація була настільки критичною, що Кабінет міністрів готувався до “розмороження” газомазутного резерву.
НАК “Нафтогаз України” зобов’язали до зими закачати в сховища не 15, а 17 млрд кубометрів газу в розрахунку на те, що 1,5-2 млрд кубометрів направлять на роботу газомазутних блоків.
Якби цей сценарій був реалізований, вартість кіловата електроенергії підвищилася б з 2 до 3 гривень. Тоді уряд вирішив проблему за рахунок імпорту вугілля з ПАР.
Ігор Насалик заявив, що для державних ТЕС на вересень-жовтень зафрахтовано близько 300 тис. тонн антрациту. Для своїх ТЕС почав імпортувати вугілля і найбільший енергохолдинг ДТЕК. У вересні компанія планувала закупити 75 тисяч тонн південноафриканського вугілля антрацитових марок.
“У 2016 році на ТЕС ДТЕК було поставлено 5,2 млн тонн вугілля марок А/Т (антрацитної групи, – ред.). З них 0,3 млн тонн – імпортоване вугілля, а все інше вугілля вироблений шахтами ДТЕК. Вугілля марки А/Т видобувають підприємства “Шахта Комсомолець Донбасу”, “ДТЕК Ровенькиантрацит”, “ДТЕК Свердловантрацит”, які перереєстровані на контрольованій українською владою території, працюють у відповідності з законодавством України і платять всі податки в державний бюджет. З метою диверсифікації поставок ДТЕК виробляє закупівлю антрациту з ПАР і газової марки вугілля з Польщі, при цьому в першу чергу закуповуються всі доступні обсяги вугілля українського видобутку”, – повідомили в прес-службі “ДТЕК Енерго”.
Тоді ж восени, щоб уникнути кризових ситуацій дефіциту антрациту і надалі, в Міненерговугілля пообіцяли реалізувати цілий комплекс антикризових заходів. Зокрема, заощадити близько 2 млн тонн антрациту передбачалося за рахунок збільшення в енергобалансі країни частки атомної генерації – з 50% до майже 54%.
В надії на безперебійну роботу українських АЕС чиновники затвердили прогнозний енергобаланс на 2017 рік з часткою атомної генерації близько 53% (83,3 млрд кВт/год).
За оперативними даними НЕК “Укренерго”, зараз атомні станції забезпечують близько 51% електроенергії, виробленої в країні.
“Атомні станції працюють зараз фактично на повну потужність. Їх вироблення навряд чи вдасться збільшити в терміновому порядку. І розраховувати тільки на атомну енергетику теж неправильно”, – каже генеральний директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Ще одним заходом забезпечення постачання вугілля-антрациту, на думку чиновників, має стати внесення цього виду палива до переліку критичного імпорту.
“Це регулярно обговорюється на засіданнях уряду, окремо з прем’єр-міністром Гройсманом, але далі розмов справа не йде”, – розповів на умовах анонімності високопоставлений чиновник в Кабміні.
Обіцяли чиновники і встановити певний індикатив на імпортну ціну вугілля. Правда, спочатку планувалося, що після цього вугілля для державних ТЕС коштуватиме не 62 долари за тонну (ДТЕК імпортував в 2016 році районі 70 доларів за тонну), а близько 52-54 доларів за тонну. Але з травня галузевий регулятор – НКРЕКП – застосовує нову методику розрахунків оптово-роздрібної ціни на електроенергію.
Згідно з новою формулою, у вартості електроенергії враховується тепер ціна на вугілля, прив’язана до міжнародного індексу API2. Це тижневий показник вартості енергетичного вугілля в портах Амстердама, Роттердама і Антверпена (АРА).
Крім індексу враховується вартість доставки вугілля в Україну. Введення цієї формули, яку у нас називають “Роттердам плюс”, регулятор пояснював необхідністю забезпечити таку ціну вугілля, що дозволить диверсифікувати поставки дефіцитного антрациту і зменшити залежність енергетики від окупованих територій.
Вже в жовтні міністр енергетики Ігор Насалик заявив, що нова методика проблему не вирішила. ““Роттердам плюс” не вирішило проблему диверсифікації поставок вугілля, треба визнати”, – повідомив нещодавно Насалик журналістам.
“На сьогоднішній день (кінець жовтня, – ред.) вугілля на роттердамській біржі коштує близько 74 доларів за тонну, а якщо до цього додати транспорт, перевалку та інше, то вугілля виходить під 2,3-2,4 тисячі гривень за тонну, а не 1,39 тисяч, як задекларовано за роттердамською ціною”, – розповів тоді міністр в інтерв’ю “Економічній правді”.
При цьому міністр запевнив, що Україна не закуповує вугілля для ТЕС з окупованої території за формулою “Роттердам плюс”, назвавши це “ще одним міфом”.
“У жовтні різниця між ціною “Роттердам плюс” і ціною, за якою вугілля споживається в Україні, становила 1500 гривень. У листопаді сума становила 1600 гривень. На сьогодні при збільшенні ціни українського вугілля до 1730 гривень різниця між ціною українського вугілля і зовнішнім ринком, – ред.) становить 1100 гривень”, – зазначив Насалик.
Нагадаємо, Міненерговугілля з 1 січня встановило відпускну ціну на вугілля, що видобувається на державних шахтах, на рівні 1730 гривень/тонна.
У коментарі РБК-Україна міністр уточнив, що досі уряд відмовлявся від формування резерву імпортного палива якраз тому, що “вугілля з АТО на 1,5 тис. гривень дешевше від фрахтованого імпортного”.
Припустити, що посеред зими депутати та ветерани АТО перекриють поставки, перекривши шляхи, в уряді, звісно, не могли.
“Фрахтоване вугілля весь цей час завозити було невигідно, адже ми і так змогли забезпечити енергетику імпортним антрацитом восени, а останній “човен” прийшов у грудні. І я зараз дав доручення, щоб 30% від того обсягу імпортного вугілля, яке було використано в цьому опалювальному сезоні, було на складах станцій в літній період – усього 2,4 млн тонн”, – повідомив Ігор Насалик.
Міністр також підтвердив виданню інформацію про те, що не всі імпортні контракти були виконані.
“Не всі контракти виконані по “Центренерго”. Ми завезли в країну близько 435 тисяч тонн і мали прийти ще два кораблі – близько 140 тисяч тонн. Але на зовнішньому ринку ціна на вугілля підскочила до 95 доларів за тонну, і нам було невигідно купувати вугілля за такою ціною”, – розповів Ігор Насалик.
Цінові стрибки – ще одна причина, з якої Україна не здійснює масштабні інтервенції по закупівлі антрациту на зовнішньому ринку.
“Якщо ми вийдемо на закупівлю 7-8 мільйонів тонн на ринок, то ціна підскочить відразу на 30-40%, а це додаткове навантаження в 20 мільярдів гривень, яке в підсумку ляже на споживача”, – зазначив Насалик.
При цьому навіть при великому бажанні, за його словами, імпортувати великий обсяг вугілля в Україну буде складно, оскільки “на зовнішньому ринку все зафрахтовано до квітня”. Прогнозують стрибок цін і учасники ринку.
“На ТЕС ДТЕК станом на 7 лютого перебуває 523 тисячі тонн антрациту. Такого запасу вистачить на 25 днів роботи. Єдиною заміною вітчизняному вугіллю може служити імпортний ресурс, зокрема з ПАР, але терміни поставок становлять не менше 80 днів. За поточними оцінками вартість імпортного антрациту c доставкою зараз знаходиться на рівні 3000 гривні/тонна, проти 1730 гривень за тонну вугілля українського видобутку. У випадку виходу України на зовнішні ринки з метою закупівлі великих обсягів антрациту, ціни можуть істотно зрости”, – розповіли в прес-службі “ДТЕК Енерго”.
“Україна може сформувати резерв імпортного палива і не спровокувати стрибок цін на світовому ринку. Справа в тому, що потрібно звернути увагу не на одних і тих же великих трейдерів, а на інших продавців. Коли до перших вишиковується черга покупців, звичайно, вони піднімають ціну на вугілля, але є, наприклад, американські компанії, готові продавати державі паливо за цілком прийнятними цінами – в районі 52-54 доларів за тонну”, – пояснив генеральний директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Антрацит “мінус”
Але одну обіцянку уряд все ж таки виконав – почав реалізацію проекту з переобладнання двох антрацитових енергоблоків Зміївської ТЕС (ПАТ “Центренерго”) на вугілля газових марок.
Цей перехід призведе до природного зниження споживання антрацитового вугілля, а значить, і до меншої залежності від вугілля, що надходить з тимчасово непідконтрольних територій Донбасу.
Раніше Ігор Насалик оцінював цей проект в 175 мільйонів гривень, які будуть закладені в інвестиційну програму підприємства. Міністр уточнив, що за його розрахунками, реалізація проекту займе більше півроку.
“Введення в експлуатацію другого енергоблоку Зміївської ТЕС на газовій групі планується на кінець березня-початок квітня. А п’ятий енергоблок – у травні-червні”, – розповів зараз РБК-Україна Ігор Насалик.
При цьому він підтвердив, що президент і прем’єр дали йому доручення підготувати проект переведення на газове вугілля антрацитовую Трипільську ТЕС, яка забезпечує електроенергією столицю і Київську область.
“Київ та Київська область будуть повністю забезпечені електроенергією за рахунок атомної генерації, оскільки лінія “Рівненська АЕС-підстанція “Київська”“ працює (750 кВ).Тому Трипільська ТЕС в режимі економії, і поки мова не йде про її переобладнання зараз. Ми будемо готувати проект. На все це потрібно не менше року”, – уточнив він.
Поки чиновники знову будують плани про те, як уникнути нового витка енергетичної кризи, залізничні колії залишаються заблокованими. Не допомагають і заклики прем’єра Володимира Гройсмана до активістів дотримуватися закону і забезпечити доступ українського вугілля на підконтрольну територію.
Але в разі погіршення ситуації, кажуть енергетики, в України залишається не так багато способів оперативно запобігти енергетичній кризі.
“Якщо не брати до уваги політику і військовий аспект, а говорити тільки про технології, то важливо розуміти, що навесні надлишку електроенергії ні в Молдові, ні в Білорусі не буде. А договір аварійної допомоги у нас підписаний тільки з РФ, згідно з яким потужність перетікання не може бути більша, ніж 600 МВт. Мало того, що це не задовольнить наші потреби, це ще й дуже дорого – ми тоді будемо платити країні-агресору близько 80 доларів за МВт. Тому до припинення поставок вугілля антрацитної групи з АТО, потрібно хоча б сформувати законтрактований імпортний резерв з надійними постачальниками, підготувати портову інфраструктуру до повномасштабної перевалки – 400-600 тисяч тонн на місяць, повернутися до питання запуску газомазутних блоків, у разі необхідності. – впевнений Всеволод Ковальчук. – Але і цього буде недостатньо, оскільки, з урахуванням термінів доставки імпортного вугілля і логістики процесу, це дозволить перекрити наші потреби лише на 70%. Тому потрібно якомога швидше фіналізувати переведення енергоблоків Зміївської ТЕС на вугілля газових марок. Тобто, необхідний комплекс заходів, лише після виконання яких можна говорити про припинення поставок”.
Марія Цатурян
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
