Чи варто відмовлятися від гарячої води і переходити на двозонні лічильники: як і скільки можна заощадити


Чи варто відмовлятися від гарячої води і переходити на двозонні лічильники: як і скільки можна заощадити

В 2016 році в результаті чергового підвищення тарифів на комунальні послуги для українців подорожчали світло, гаряча і холодна вода, опалення. Чи варто українцям встановлювати двозонні лічильники на електроенергію і відмовлятися від центрального гарячого водопостачання?

У березні 2015-го Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), прийняла рішення підвищити тариф на електроенергію у п’ять етапів (постанова №220): з 36,6 до 90 копійок за кіловат (при споживанні до 100 кВт*год). Останній етап відбудеться в березні 2017 року. На даний момент кВт*год при споживанні менше 100 кіловат коштує 71,4 копійки.

Після подорожчання газу, у липні 2016-го, собівартість підігріву води значно зросла. В результаті більшість компаній-постачальників змушені були звертатися в Нацкомісію з проханням переглянути тарифи. Так, клієнти “Київенерго” після перегляду тарифу платять за кубометр 83,1 гривні замість 40,9 гривні. У структурі тарифу 58% – вартість газу, 17% – податки, 7% – зарплати і тільки 6% – вартість самої води. Згідно з прийнятою Кабінетом міністром нормою споживання, в середньому сім’я з трьох осіб використовує за місяць 5 кубометрів гарячої води. За старим тарифом, для киян це 204,6 гривні (40,92 за кубометр). Після подорожчання – 415,5 гривні.

Як платити за світло менше

Платити за світло можна значно менше. Нацкомісія прийняла рішення продавати електроенергію з 23 вечора до 7 ранку в два рази дешевше. Зроблено це для того, щоб стимулювати українців більше використовувати електроенергію вночі і змістити період пікового споживання, який припадає на ранок, вечір і вихідні.

Щоб світло, використане вночі, рахувалося за окремим тарифом, необхідно встановити двозонний лічильник на електроенергію. Такий прилад обліку з встановленням обійдеться приблизно в 1400 гривень. Приміром, родина, яка споживає близько 200 кВт*год електроенергії і при цьому 25% світла використовує з 23 години вечора до 7 годин ранку, кожен місяць зможе економити 64,5 гривні. Отже, двозонний лічильник окупиться приблизно через два роки. Проте вже в березні в результаті подорожчання електроенергії економія від такого лічильника становитиме 84 гривні на місяць (прилад обліку окупиться за півтора роки). Більше того, якщо витрачати “нічним тарифом” більше 25% світла, термін окупності двозонного лічильника скоротиться.

Ще один спосіб економії з допомогою двозонного лічильника – заряджати домашній акумулятор вночі, а електроенергію використовувати вдень. Тоді всі спожиті кіловати будуть в два рази дешевші. Правда, коштує такий акумулятор кілька тисяч доларів і, швидше за все, він може взагалі не окупитися.

Такий акумулятор може принести користь у тому випадку, якщо його заряджати не від мережі, а за допомогою сонячних панелей. За даними Держагенства з енергоефективності та енергозбереження, в 2014-му сонячні системи встановили всього 20 українців, а в 2016 році – понад 500. Частина домогосподарств не тільки забезпечує свої потреби, але і продають електрику за “зеленим” тарифом. КВт*год електроенергії за звичайним тарифом коштує 0,7 гривні, а за “зеленим” – 5,3 гривні.

Правда, коштує така система чимало – від 11 до 13 тисяч євро. Автономна система (сонячні панелі заряджають акумулятор), розповідає експерт Національного екологічного центру Максим Бабаєв, може взагалі ніколи не окупитися. Їх вигідно встановлювати в тому випадку, якщо будинок тільки побудований і до нього не підключено електрику.

“Ті гроші, які витратимо на обладнання, будуть окупатися дуже довго. Це вигідно, якщо є велика ділянка землі і є котедж, який будується, але не проведено електрику, ось тоді можна ставити такі батареї. Підключення до електричної мережі від обленерго коштує приблизно стільки ж, скільки і автономна сонячна система”, – пояснює експерт.

Чи вигідно встановлювати бойлер

Вартість бойлера коливається в межах від 1500 – 7000 гривень. “Це залежить від потужності, об’єму бойлера. Крім того, є накопичувальні бойлери, а є бойлери для проточної води. Накопичувальні дозволяють користуватися водою навіть тоді, коли її відключили”, – говорить фахівець мережі магазинів. Бойлер на 80 літрів і потужністю 2500 Вт (цього обсягу достатньо для сім’ї з трьох осіб) коштує 5000 гривень. Такий бойлер нагріває воду до 65 градусів вище нуля (температуру можна вибрати). Щоб розрахувати споживання електроенергії, потрібно знати час підігріву води: Т = 0,00116 × об’єм бака × (кінцева температура – початкова температура)/ потужність.

Такий бойлер на підігрів 80 літрів води на 40 градусів витрачає 1,48 години і 3,7 кВт*год електроенергії. Водночас, щоб підігріти кубометр води, доведеться використати 46,25 кВт*год. Якщо воду підігрівати за “нічним тарифом”, куб обійдеться у 30 гривень, при цьому тариф “Київенерго” – 83,1 гривні.

Якщо в місяць використовувати п’ять кубів води і підігрівати воду за нічним тарифом, за місяць можна заощадити 184,5 гривні. Бойлер буде окупатися кілька років. При цьому вже в березні 2017-го світло знову подорожчає. Якщо підігрівати воду бойлером вдень – куб коштуватиме 46,2 гривні.

Як пояснює менеджер ДТЕК ЕСКО Сергій Свистюк, рішення власника квартири про встановлення бойлера залежить не тільки від тарифу, але і ще декілька нюансів: наприклад, як часто відбуваються перебої з гарячим водопостачанням. Мають значення і такі персональні фактори, як наявність обліку, виставлення рахунків за гарячу воду за кількістю прописаних в квартирі або по лічильнику. Крім того, в різних містах України різні тарифи на гарячу воду. Тому завжди потрібно робити індивідуальний аналіз, рахувати, вигідно чи ні.

“Можна сказати з упевненістю – в усьому світі централізоване теплопостачання дешевше, ніж індивідуальне. Що відбувається з тарифами на електроенергію, ми всі бачимо і відчуваємо. Тому кожен повинен сам для себе зважити необхідність встановлення бойлера”, – говорить експерт.

Експерт у сфері енергоефективності Андрій Залізний впевнений, що самостійно підігрівати воду з допомогою електроенергії – неефективно. “Індивідуальний підігрів води буде мати зворотний ефект. На котельнях газ використовується для підігріву води. Електроенергія також є вторинним ресурсом, первинний (з допомогою якого отримуємо електроенергію) – вугілля, газ, або атомна енергія. Ефективність при споживанні первинної енергії вища. Виходить, що ми один раз використовуємо ресурс, щоб генерувати електроенергію, а потім її ж використовуємо для того, щоб підігріти воду. З погляду екології це неефективно”, – розповідає експерт.

Нагадаємо, на даний момент у Верховній Раді перебуває законопроект “Про енергетичну ефективність будівель”. У документі сказано, що всі українці власним коштом повинні будуть провести енергоаудит своїх будинків. А тим, хто хоче продати чи здати в оренду житло, доведеться оформляти сертифікат енергоефективності. Як зазначає нардеп Альона Бабак, в країнах західної Європи квартиранти завжди звертають увагу на клас енергоефективності будівлі, парламентарі планують поширити цю практику і в Україні. “В Європі людина, коли бере в оренду квартиру, дивиться, який клас енергоефективності у цього житла. Тому що людина розуміє, що орендна плата може бути невеликою, але прийдуть рахунки за опалення, воду і т. д. І ми хочемо це зробити в Україні”, – пояснює Альона Бабак. Однак, зайнятися питаннями енергетичної безпеки і власного комфорту можна, скориставшись викладеними порадами, ще до прийняття закону.

Олександр Литвин

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Чи варто відмовлятися від гарячої води і переходити на двозонні лічильники: як і скільки можна заощадити» на Finance.UA - 2.5
В Контексті Finance.UA