1021
Що чекає на українську економіку 2017 року
— Казна та Політика
Нинішнього року українська економіка вперше показала позитивну динаміку після 2013 року. За підсумками 2016 року очікується 1,5% приросту ВВП. За даними НБУ, в наступному році економіка України зросте на 2,5%, а в консенсус-прогнозі Мінекономрозвитку значиться, що ВВП може вирости від 1,9% до 4%.
Хиткий позитив
Але зростання в 2,5-3%, на думку економістів, недостатнє для відновлення економіки. Адже в 2014-2015 роках ВВП України впав на 17%.
“З нинішніми темпами зростання в 1,5% на рік ми вийдемо на рівень 2014 року через 12-15 років”, – прогнозує виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
Це зростання, як зазначає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, буде пов’язане в основному з макроекономічною стабільністю.
Зростання реального ВВП в третьому кварталі 2016 року в Україні становило 2%.
У наступному році уряд очікує зниження інфляції до 8% (проти 12% за підсумками 2016-го). Одночасно мінімальна зарплата зросте до 3,2 тис. грн. Обидва чинники, як очікується, стимулюватимуть внутрішнє споживання.
Наприклад, вже в цьому році продажі побутової техніки та електроніки в середньому зросли на 17,2%.
“У першу чергу зросте попит на товари повсякденного вжитку масового виробництва. Це буде стимулювати випуск продукції харчової та легкої промисловості”, – зауважив президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.
Але сила цього ефекту буде сильно залежати від доступу підприємств до коштів, необхідних для нарощування і модернізації виробництва, а також підвищення продуктивності праці, яка дозволила б зберегти прибутковість бізнесу після подорожчання робочої сили.
Також очікується зростання виробництва будматеріалів в зв’язку прогресом в будівництві, що намітився, в тому числі, дорожньому, що стимулюється бюджетними грошима. За рахунок бюджетної підтримки може вирости аграрне машинобудування, виробництво залізничних вагонів, оборонно-промисловий сектор.
Однак, за словами старшого економіста Центру економічної стратегії Олександра Жолудя, підвищення соцстандартів і бюджетна підтримка одних галузей означає відтік коштів, наприклад, з медицини та освіти.
Тим часом світова економіка все швидше йде вперед. У 2016 році вона росла в середньому на 3,5%. Такий же темп зростання (3-4%) збережеться і в наступному році. Щоб не відставати, Україна повинна зростати зі швидкістю мінімум 5% на рік. Це важливо також з точки зору обслуговування нашого зовнішнього боргу, на який витрачається саме 5% ВВП.
“Тобто, щоб зберегти ресурс хоча б на поточному рівні, ми повинні зростати, мінімум, на 5% на рік”, – говорить Олег Устенко.
Якщо цього не станеться, країна може опинитися в смузі нестабільності, а відтік економічно активного населення і капіталів за кордон лише посилиться.
Основні ризики
Серед головних ризиків, які очікують економіку України, експерти виділяють кілька ключових.
Погіршення світової кон’юнктури для традиційного українського експорту (продукція АПК та металургії), який дає приблизно половину ВВП.
Можливе послаблення припливу прямих іноземних інвестицій, що також негативно позначиться на економічному зростанні та курсі гривні.
Можливе послаблення припливу прямих іноземних інвестицій, що також негативно позначиться на економічному зростанні та курсі гривні.
Неотримання очікуваних доходів держбюджету і збільшення дефіциту Пенсійного фонду. Що змусить уряд покривати бюджетний розрив через збільшення позик на внутрішньому і зовнішньому ринку. Це може бути як прихована емісія, так і нові іноземні позики під комерційний процент, особливо якщо фінансування від МВФ затримається, як мінімум, до літа.
Падіння курсу гривні нижче запланованого рівня, наприклад, через скорочення експортних надходжень і відсутність зовнішнього фінансування. Як наслідок – посилення інфляції, зростання вартості обслуговування держборгу, подорожчання енергоресурсів.
Ризик прийняття міжнародним арбітражем рішень не на користь України щодо кредиту РФ на $3 млрд і платежів “Газпрому”.
Ризик прийняття міжнародним арбітражем рішень не на користь України щодо кредиту РФ на $3 млрд і платежів “Газпрому”.
Сировинний придаток
За словами Олега Устенка, існуюча експортна модель економіки не може забезпечити її стійке зростання.
“Сто років тому у нас була така ж структура експорту, в якій 85% припадало на сільгосппродукцію і 14% на металургію”, – говорить експерт. Як зазначає Ярослав Жаліло, незважаючи на економічне пожвавлення, баланс зовнішньої торгівлі України погіршився, супроводжуючись негативними змінами в структурі українського експорту.
З одного боку, в структурі експорту збільшується частка їжі, ціни на яку в світі зараз невисокі. Зокрема, експорт аграрної та харчової продукції (групи 1-24 УКТ ЗЕД) зріс за дев’ять місяців на 2,1%, і в основному, за рахунок масложирової промисловості. Частка такої продукції збільшилася до 40,2% товарного експорту.
Одночасно експорт високотехнологічної продукції падає: з машинобудування він зменшився на 10,5%, а частка цієї продукції – до 12,1%. За словами Олександра Жолудя, ставку на експортні галузі роблять тому, що вони не залежать від внутрішнього попиту.
“Можна зробити в два рази більше товару, але цей обсяг треба ще реалізувати на внутрішньому ринку. Якщо ж оцінювати ВВП за обсягом доданої вартості, то її створюють не експортери”, – зазначив провідний аналітик МЦПД Олександр Жолудь.
Найбільш перспективне джерело для прискорення економічного зростання – прямі іноземні інвестиції. Але, на жаль, навколо України склався дуже негативний інформаційний фон. Перш за все, у зв’язку з корупцією. За оцінками Олега Устенка, обсяг “тіні” становить приблизно половину економіки України або близько $90 млрд.
Тому європейський і американський капітал сюди не йде. А три чверті інвестицій в 2016 році припало на банківський сектор, де материнські контори докапіталізували свої українські дочки. У підсумку в реальний сектор економіки (в основному, в енергетику і АПК) прийшло трохи більше $1 млрд. При щорічній потребі в $10 млрд на енергетику і $5 млрд на АПК.
Що стосується інших вкладень, то іноземці не бачать, куди можна інвестувати в Україну, бо не розуміють її законодавчого поля, стверджує економіст Олександр Жолудь.
Борги тягнуть вниз
Після реструктуризації зовнішнього боргу 2016 рік пройшов відносно спокійно. Однак уже в 2017 році витрати на обслуговування зовнішнього боргу зростуть більш ніж удвічі, до $4,5 млрд. Плюс виросте внутрішній держборг за рахунок випуску ОВДП на 148 млрд грн ($5,5 млрд) для докапіталізації Приватбанку. В результаті рівень держборгу може вирости до рівня в 100% ВВП.
Недотримання параметрів бюджетного дефіциту, державного боргу та інших макропоказників може повністю закрити кредитування від МВФ та інших міжнародних кредіторов. Тому Олег Устенко не виключає, що вже до літа 2017 року уряд вийде на ринок зовнішніх позик, щоб позичити грошей під 7-8% річних, що вдвічі дорожче, ніж кредити МВФ.
“До кінця 2017 року необхідно за рахунок проведення структурних реформ вийти на темп в 3% і вже за рахунок прискорення в 2018 досягти зростання в 5-6%”, – вважає експерт.
Тільки в цьому випадку, вважає аналітик, Україна має можливість уникнути фінансової кризи в 2018 році.
Костянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
