2120
Енергетична незалежність України – міф чи реальність
— Енергетика
Незважаючи на масу законів і програм, спрямованих на підвищення ефективності енергетичного ринку, за останні двадцять років уряду так і не вдалося його оптимізувати, зробити більш гнучким, конкурентним, менш вразливим і позбутися російської залежності. І хоча деякі кроки вже зроблені, основний етап реформ до досягнення енергонезалежності країни ще попереду.
Питання енерговитратності
Україна була і залишається країною, залежною від зовнішніх поставок енергоресурсів. Імпортується все: природний газ, нафтопродукти, ядерне паливо і навіть вугілля. Обладнання для традиційної та альтернативної енергетики також купується за кордоном.
Крім того, українська економіка дуже енерговитратна. На виробництво одиниці продукції Україна витрачає у 8 разів більше енергії, ніж у країнах, які досягли результатів у галузі енергозбереження.
Для того, щоб заробити 1000 дол. ВВП Україна витрачає енергоресурсів в 4 рази більше, ніж в Польщі, в 5 разів більше, ніж у Литві, і в 8 разів більше, ніж у Німеччині.
Ситуація з використанням природного газу ще більш плачевна. На виробництво 1000 дол. ВВП Україна витрачає газу в 4 рази більше, ніж Румунія і Литва, у 9 разів більше Польщі, і в 13 разів більше Німеччини. Маючи розмір ВВП в 5 разів менший, ніж у Польщі, у цьому році Україна спожила природного газу в 2 рази більше.
При цьому впровадження енергозберігаючих технологій відкриває перспективу значного зниження витрат на енергоресурси. За оцінками експертів Американської торгівельної палати, Україна може економити на енергоресурсах 11 млрд дол. щорічно, в тому числі в промисловості – 6 млрд дол., і в комунальному секторі – 4 млрд дол. на рік.
На думку експертів, програма енергоефективності повинна бути ініційована та підтримана на державному рівні. Замість великої кількості контролюючих органів необхідно створити державну структуру, яка буде допомагати підприємствам економити енергоресурси, пропонувати ефективні схеми зниження енергоспоживання.
Уряду на державному рівні потрібно впровадити програму підвищення кваліфікації фахівців з енергетики, підвищуючи рівень знань про сучасні технології і способи енергозбереження.
Варто сказати, що деякі кроки в цьому напрямку робляться. Так, в рамках підвищення енергозбереження в комунальному секторі, в наступному році планується запуск фонду енергоефективності, за рахунок якого домогосподарства зможуть повернути до 50% коштів, витрачених на утеплення житла.
Варто сказати, що деякі кроки в цьому напрямку робляться. Так, в рамках підвищення енергозбереження в комунальному секторі, в наступному році планується запуск фонду енергоефективності, за рахунок якого домогосподарства зможуть повернути до 50% коштів, витрачених на утеплення житла.
Внутрішні резерви
Наша країна має великий потенціал для підвищення рівня енергозабезпечення за рахунок внутрішніх резервів. Запаси природного газу становлять близько 1 трильйона кубометрів (вистачить на 30 років), нафти і газового конденсату – 200 млн тонн (на 90 років). Запаси бурого вугілля становлять близько 8 млрд тонн, їх вистачить на 300 років. Запаси сланцевого газу – близько 5 трлн кубометрів.
Потужності нафтопереробних заводів дозволяють не тільки повністю забезпечити країну нафтопродуктами, але й активно їх експортувати.
При цьому можливості альтернативної енергетики (вітряна, сонячна, на біомасі) використовуються не більше ніж на 5%.
Замість розвитку власної ресурсної бази, Україна всі роки йшла найпростішим і дуже неефективним шляхом – збільшуючи закупівлі по імпорту. В результаті виникла колосальна залежність від Росії по всіх позиціях: газ, нафта, нафтопродукти, вугілля та ядерне паливо.
Розвиток внутрішнього ринку енергоресурсів дозволить:
- Знизити імпорт сировини і заощадити десятки мільярдів доларів щорічно.
- Створити нові робочі місця.
- Збільшити економічне зростання. Розвиток енергоринку сприятиме зростанню замовлень в інших секторах економіки.
- Збільшити надходження в бюджет.
- Залучити іноземні інвестиції в країну.
Альтернативна енергія
Роль відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у світі зростає прискореними темпами. Світові інвестиції в ВДЕ досягли рекордного рівня і склали 330 млрд дол.
Китай за останній рік інвестував в розвиток альтернативної енергетики стільки ж, скільки США і країни ЄС разом узяті.
Потужність відновлюваних джерел енергії у світі зросла на 30% за рік. Потенційна потужність вітроустановок вже перевищила потужність атомних електростанцій. Частка ВДЕ у виробництві енергії Німеччині склала 30%, Китаю – 25%.
В Австрії, наприклад, до 2030 року планують повністю відмовитися від викопного палива і перейти на відновлювану енергію.
Про свої плани переключитися з традиційної енергетики на альтернативну вже заявили найбільші європейські енергетичні компанії E.ON, EnBW, Vattenfall. Таке рішення викликане тим, що інвестиції в традиційні джерела енергії стають все менш вигідними і більш ризикованими. Такий крок може стати сигналом для інших компаній, що майбутнє за ВДЕ та енергозберігаючими технологіями.
В Україні потенціал ВДЕ майже не задіяний. Без урахування гідроенергії, частка альтернативної енергетики в 2015 році склала близько 1% від усієї виробленої електроенергії. За оцінками експертів, потенційні можливості ВДЕ дозволяють виробляти в Україні 30-40% енергії на відновлюваних джерелах.
До недоліків використання ВДЕ можна віднести великі капіталовкладення в довгостроковому періоді, що обчислюються мільярдами доларів на рік протягом 20-30 років. Уряду доведеться вишукувати великі, за мірками нашої країни, кошти на розвиток альтернативної енергетики, або залучати для цього приватні інвестиції.
Таким шляхом свого часу пішла Німеччина, коли у 1991 році було прийнято рішення поступово збільшувати частку відновлюваної енергії в енергобалансі країни. Зараз третя частина виробленої енергії Німеччині припадає на ВДЕ.
Крім великих інвестицій у розвиток альтернативної енергетики потрібно враховувати, що вартість енергії, виробленої на ВДЕ, вища від вартості енергії на традиційних джерелах. Це призведе до зростання витрат для споживачів. Чергове підвищення вартості електрики навряд чи буде позитивно сприйняте суспільством і великим бізнесом.
Замість газу біопаливо
За даними Біоенергетичної асоціації України, в 2016 році Україна заощадила 4 млрд кубів газу за рахунок виробництва тепла і електроенергії з біомаси. За останні три роки за рахунок використання біопалива було заміщено понад 7 млрд кубометрів газу. Зростання виробництва палива з біомаси склало близько 40% на рік. Планом розвитку відновлюваної енергетики до 2020 року передбачено за рахунок виробництва біопалива знизити споживання природного газу на 7 млрд куб за рік.
Вже зараз в Україні працює більше сотні компаній, що надають споживачам тепло за рахунок відновлюваних джерел енергії. При правильному підході Україна здатна забезпечувати більшу частину тепла за рахунок біомаси.
На думку експертів, наша країна має величезний потенціал для виробництва енергії і тепла з побутових відходів.
Можливості біоенергетики значно більші, проте енергетичні стартапи стикаються з бюрократичними складнощами, що відлякують інвесторів, і перешкодами з боку монополістів з традиційної енергетики і обленерго.
Шляхи підвищення енергоефективності
Україна лише на початку шляху у створенні ефективного і збалансованого енергоринку.
Перший етап – оптимізація та підвищення продуктивності існуючих енергетичних об’єктів та інфраструктури:
- Переведення теплових станцій на такі марки кам’яного і бурого вугілля, які у нас у надлишку. При цьому знімається залежність від імпорту.
- Збільшення виробництва енергії і тепла з біопалива, торфу, побутових відходів.
- Розширення пропускної спроможності ЛЕП для передачі енергії з енергонадлишкових західних регіонів країни в енергодефіцитні східні. Дії по зниженню рівня втрат енергії в мережах.
- Запуск програми енергозбереження та енергоефективності на підприємствах, в комунальному секторі та домогосподарствах.
- Створення умов для появи реальної конкуренції на ринку енергії і тепла.
Другий етап – формування конкурентного, ефективно функціонуючого енергетичного сектору:
- Збільшення частки енергії з відновлюваних джерел.
- Збільшення видобутку нафти, природного і сланцевого газу.
- Відновлення роботи нафтопереробних заводів.
- Будівництво заводу з виробництва ядерного палива.
- Залучення інвестицій для будівництва виробництв з виготовлення обладнання для альтернативної енергетики.
- Подальший розвиток атомної енергетики (продовження терміну дії існуючих енергоблоків і будівництво нових).
Сергій Савенко
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
