Як українців змушують любити і купувати вітчизняне


Як українців змушують любити і купувати вітчизняне

Для українських виробників зараз ідеальна ситуація, вважають експерти. І вже є компанії, які зуміли нею скористатися.

Основною конкурентною перевагою місцевих підприємств перед міжнародними аналітики називають відносно низьку собівартість, а отже відпускну ціну продукції.

“Поясню на прикладі свого бренду. Для корсетної білизни 52% вартості – це оплата праці швачок. У нашій країні робочі мають хорошу кваліфікацію і при цьому фонд оплати праці – відносно невеликий. Швей у нас вчать чотири роки, а в Малайзії, наприклад, беруть з вулиці. При цьому, як показує практика, лише одна з десяти кандидаток може шити корсетну білизну”, – розповідає гендиректор Jasmine Lingerie Олена Очеретна.

При цьому вона підкреслила, що багато міжнародних брендів корсетної білизни, які ризикнули розміщувати замовлення в східних країнах, отримали продукцію нижчої якості, і тепер змушені відновлювати репутацію.

Знай наших

Видавати відносно низькі ціни нашим виробникам дозволяють і особливості митного законодавства.

“Ми купуємо європейську сировину і розмитнюємо її за нульовою ставкою”, – пояснила Очеретна.

Другий фактор – українці вже не так віддані західним брендам, як раніше.

Втім, Очеретна підкреслює, що виграти в конкурентній боротьбі з міжнародними брендами можна, тільки видаючи якісний продукт. Наступного року її компанія націлена відкрити 70 магазинів по 200-250 квадратів.

“Наших нинішніх виробничих потужностей вистачить на цю кількість магазинів”, – пояснила вона цифру.

Керівник проекту Names.ua (формат модатека, де зібрано понад 50 українських брендів) Антоніна Головко, крім хорошої якості, називає найголовнішою конкурентною перевагою наших виробників можливість маневреності.

“Можна підлаштовуватися під кожен регіон, що і робиться”, – каже Головко.

Names.ua відкрився в 2015 році як інноваційний атмосферний простір, не просто універмаг, а модатека.

“Ми інтегрували в магазин додаткову опцію – емоції. Але перш за все, забезпечуємо торговельну функцію – споживач отримує від нас гарантію якості, ми відповідаємо за експлуатацію та обслуговування товару”, – пояснила Головко.

Як приклад вона навела випадок, коли покупець неправильно почистив товар, але в модатеці є послуга ремонту, і за 15 хвилин його повернули в первісний стан.

Ще один крок – об’єднання онлайн і офлайн-каналів.

“Зазвичай люди вибирають модель в мережі, але приходять поміряти в магазин”, – розповіла Головко.

До речі, вітчизняні ювелірні бренди не боялися іноземних колег і до кризи.

“Люди вважають, що “наше” золото – краще. Турецькому або європейському довіряють менше. Тому патріотизм в ювелірному сегменті не спадає”, – запевнив генеральний директор мережі “Золотий Вік” Леонід Погребняк.

У його планах на наступний рік – не стільки розширювати свою мережу (зараз понад 350 точок самовивозу), скільки покращувати сервіс.

“E-commerce дав в цьому році приріст в рази. У наступному очікуємо не меншої динаміки”, – зазначив Погребняк.

А ось фастфуду як і раніше доводиться доводити вітчизняному споживачеві, що їхні страви не гірші за ті, що пропонують міжнародні мережі, поскаржився генеральний директор мережі “Крила” Олексій Попов. Він також зазначив, що основні їхні переваги – це мобільність і маневреність.

“У свій час ми розвивалися за класичними канонами фастфуду, але це було мляво і неефективно. Ми почали змінюватися, ввели в класичний фастфуд суші. Завдяки цьому непогано розвиваємося в регіонах, визнані найкращою франшизою року. Відкрили 30 ресторанів за рік. І зараз готуємося відкриватися в містах-30-тисячниках”, – зазначив Попов.

На наступний рік в компанії обіцяють запропонувати новий формат – фудлайт.

“Ми придумали нову концепцію. Хочемо змінити технологію в бік корисності харчування. Прибрати кетчупи, майонези, щоб їжа була здоровішою”, – говорить Попов.

Не в цінах щастя

Але розраховувати тільки на низьку ціну – тупиковий шлях, впевнені експерти.

“Єдине, на чому можна виграти – це сервіс. Конкретний продавець прив’язує до себе людей”, – підкреслює маркетинг-директор мобільної мережі ЖЖУК Володимир Поліщук.

Він вважає, що завдяки такому підходу, а також вибору асортименту (мережа працює в низькому ціновому сегменті), їм вдається навіть без залучення кредитних ресурсів відкривати до 30 магазинів на місяць.

Засновниця бренду жіночого одягу VOVK Тетяна Семенченко визнала, що український споживач дуже чутливий до цін.

“Але наша основна фішка – обслуговування. Плюс швидка змінюваність асортименту: ми бачимо попит і можемо швидко на нього реагувати. Основні виробничі потужності знаходяться в Києві”, – зауважила Семенченко.

Мережа досить швидко розширюється. До кінця року кількість магазинів доведуть до 16.

“Плюс ми розширюємо формат. В Одесі збільшуємо площу вдвічі, в полтавському “Конкорді” – втричі. Найоптимальніший для нас зараз формат – 150-200 метрів. Втім в Хмельницькому до кінця року ми відкриємо магазин на площі 86 метрів, там просто не змогли запропонувати більше”, – розповіла Тетяна Семенченко.

Плани на 2017-й у неї масштабні – увійти в кожен ТРЦ країни. Плюс – експансія в Європу.

“Країни поки не називаємо, але можу сказати, що це будуть близькі до нас за менталітетом держави”, – прокоментувала Семенченко.

Оксана Гришина

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Особисті фінанси
Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Як українців змушують любити і купувати вітчизняне» на Finance.UA - 2.9
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.UA