1160
Денис Шкіптан: землі немає, а вимагають платити. Або що робити у разі отримання помилкового повідомлення податкової?
— Особисті фінанси
Що робити, якщо Вам прийшло податкове повідомлення-рішення по сплаті податку на землю, а жодної земельної ділянки Ви не маєте? Залишити такий папір без уваги не вийде, доведеться робити оскарження.
У своїй практиці я почав стикатися з проблемою, яка виникає у осіб, які набули у приватну власність для особистого або комерційного користування нерухоме майно в багатоповерхових будинках та / або в приміщеннях. Але користувачем чи власником земельної ділянки, на якій розташована придбана нерухомість, є інша особа.
Проблема в тому, що державна податкова інспекція направляє таким особам податкові повідомлення-рішення, нібито вони повинні сплатити податок на землю.
Такі рішення податкової інспекції є незаконними, про що свідчить низка норм вітчизняного законодавства.
За яку землю податок сплачується
Відносини, що виникають у сфері стягнення податків і зборів, регулює Податковий кодекс України. Статтею 62 ПК передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом:
- ведення обліку платників податків;
- інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби;
- перевірок та звірок відповідно до вимог закону, а також перевірок щодо дотримання законодавства.
Ст. 206 Земельного кодексу визначено, що використання землі в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка.
Стягнення плати за землю здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу з урахуванням критеріїв, визначених у розділі XII «Податок на майно». Підпункту 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14 ПК встановлено, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Згідно ст. 269 Податкового кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 НК).
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що платником земельного податку може бути виключно особа, якій земельна ділянка належить або на праві власності, або на праві постійного користування.
Водночас, за ст. 125 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з пунктом 286.1 ст. 286 Податкового кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Наголошуємо, що якщо Ви не внесені в державний земельний кадастр як власник або користувач земельної ділянки, на якому розташоване придбане нерухоме майно, а також не існує документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою під цим будинком – Ви не зобов’язані сплачувати даний податок.
Нарахування такого податку є протиправними, оскільки не виникло права власності або користування земельною ділянкою, а значить, власник нерухомого майна не є суб’єктом сплати земельного податку відповідно до норм чинного законодавства України.
Період сплати податку
Крім того, варто звертати увагу на форму структуру отриманого податкового повідомлення-рішення та період, за який можливо нарахувати податок на землю. Це також може стати додатковою підставою для оскарження.
Згідно ст. 285 Податкового кодексу, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.
Пунктом 286.5 ст. 286 ПК передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 Кодексу.
Згідно з пунктом 58.1 ст. 58 ПК, податкове повідомлення-рішення містить:
- підставу для такого нарахування податкового зобов’язання;
- посилання на норму Кодексу та / або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок грошових зобов’язань платника податків;
- суму грошового зобов’язання, що повинен сплатити платник податку;
- граничні терміни сплати грошового зобов’язання, попередження про наслідки несплати грошового зобов’язання у встановлений термін;
- граничні терміни для оскарження податкового повідомлення-рішення.
В податкове повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов’язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.
Зокрема, актуальними на момент написання статті є вирішення таких адміністративних судів з аналогічними правовими позиціями. Окружним адміністративним судом міста Києва винесено постанову від 15.07.2016 року по справі № 826/21524/15 і прийнята Вищим адміністративним судом України постанова від 24.06.2015 року по справі № К/9991/12368/12.
Такі дії податкової порушують права громадян України і змушують їх звертатися за юридичним захистом, що, в підсумку, займає не один місяць для доказу своєї правоти і тягне грошові витрати.
В разі подібної ситуації, треба без побоювань звертатися до адміністративного суду і в судовому порядку оскаржити податкове повідомлення-рішення.
Денис Шкіптан, адвокат, старший партнер юридичної фірми Pravovest
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
