1669
Мінус один: чим небезпечне банкрутство Артем-банку
— Кредит&Депозит
Минулої середи НБУ повідомив про те, що тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладів вирушила в ще один банк ─ «Артем». На кінець третього кварталу 2016 року він обіймав 69-е місце за розміром активів серед 101 діючого в Україні банку. Ця установа належала ТОВ «Парадигма». Його кінцевим бенефіціаром є громадянин Ізраїлю ─ Борис Лемпер. Всього в банку було активів на суму майже в 530 млн гривень. У той же час, незважаючи на його невеликий розмір, банкрутство Артем-банку здатне обернутися соціальною напругою. Співрозмовники Forbes вказують на те, що в банку знаходилися рахунки фондів житлових будівництв, що може призвести до зупинки ряду будівництв.
Новина про банкрутство банку «Артем» 16 листопада стала першою в прес-конференції заступника голови НБУ ─ Катерини Рожкової, яка займається банківським наглядом. Однак для банківського ринку це не стало несподіванкою. Ще минулого місяця банкіри припускали, що в найближчому майбутньому в ще один банк вирушить тимчасова адміністрація.
За словами опитаних учасників ринку, Артем-банк отримав статус «проблемного» лише в жовтні. При цьому співрозмовники видання підкреслюють, що в цьому випадку можна говорити про відсутність своєчасної реакції банківського нагляду. Було очевидно, що в банку відбувалися певні маніпуляції з активами, але НБУ зреагував на це занадто пізно.
У самому Нацбанку зазначили, що кредитний портфель «Артема» на 80% був непрацюючим. «Проблеми з обслуговуванням кредитів призвели до втрати ліквідності АТ «Артем-Банк» з початку листопада 2016 року. Це стало причиною невиконання банком своїх зобов’язань перед клієнтами. Зокрема, НБУ встановлено невиконання банком протягом п’яти робочих днів поспіль двох і більше відсотків своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами. Станом на 8 листопада 2016 року загальна сума невиконаних АТ «Артем-Банк» операцій клієнтів перевищила 20,2 млн гривень (5,3% від його зобов’язань)», ─ сказано в повідомленні регулятора.
Тут виникає питання, яким чином кредитний портфель міг так швидко втратити свою якість. Виходячи з даних аудиторського звіту банку за 2015 рік, значна його частина була досить якісною і мала високоліквідні застави. Станом на кінець 2015 року загальний обсяг кредитної заборгованості, не забезпеченої заставою, в структурі банку становив усього 2%. Значна частина кредитної заборгованості (74,0%) була забезпечена нерухомим майном і грошовими депозитами.
Але варто зазначити, що частина портфеля була забезпечена цінними паперами. І ось вони, швидше за все, були неліквідними. «Понад 17% кредитної заборгованості забезпечено цінними паперами. Керівництво Банку вважає, що дане забезпечення є ліквідним. На думку аудитора, в умовах існування економічної кризи, прийнятним забезпеченням можуть бути тільки цінні папери, емітовані центральними органами виконавчої влади України або Національним банком України», ─ йшлося у звіті аудиторів за 2015 рік.
Зважаючи на те, що в банку було сформовано резервів на суму близько 20 млн гривень, і аудитори вважали, що йому потрібно дорезервувати портфель усього на 1 млн гривень, то або портфель досить добре обслуговувався, або співробітники банку маніпулювали звітністю.
Водночас у банку були проблеми з мінімальним розміром регулятивного капіталу. На початок року він становив близько 111 млн гривень ─ при нормативному значенні 120 млн гривень.
При цьому враховуючи те, що близько 20% кредитів було забезпечено цінними паперами, є підстави вважати, що банк на початку року недооцінював ризики, тож його було свідомо недорезервовано. Після того як до кінця жовтня Артем-банк доформував резерви ─ очевидно, вже під наглядом кураторів з НБУ та Фонду гарантування вкладів ─ капітал банку набув негативного значення і становив «мінус» 185 млн гривень.
«Не знаю, що там відбувалося, і яким чином виводилися активи, але на ринку були розмови про те, що коли туди зайшов куратор НБУ і на банк повісили «проблемність», то рятувати там уже не було чого, банк був «порожнім», ─ каже заступник голови одного з невеликих банків на правах анонімності.
При цьому, за словами співрозмовника Forbes, Артем-банк спеціалізувався в тому числі на обслуговуванні фондів житлового будівництва, пропонуючи забудовникам ряд спеціальних послуг. Це, в свою чергу, може створити нову соціальну напруженість: велика ймовірність, що в зв’язку з останніми подіями чимало розпочатих будівельних об’єктів буде заморожено.
Загальна гарантована сума відшкодування вкладникам банку станом на 8 листопада 2016 становила 177,2 млн гривень. Беручи до уваги якість активів на момент введення тимчасової адміністрації, Фонду гарантування вкладів буде вкрай непросто повернути свої кошти, виплачені вкладникам, не кажучи вже про фонди житлобуду.
Разом з тим, не всі банкіри схильні вбачати в діях власників Артем-банку злий умисел. Деякі з них вважають, що власники просто не мали можливості на тлі кризи докапіталізувати свій банк, тому він і змушений був покинути ринок.
«Типовий приклад малого банку, який так і не зміг наростити капітал до певного рівня. Це загальна проблема: з одного боку, вимоги до мінімального капіталу, які неможливо виконати, з іншого ─ тимчасова пауза для приведення [показників] у відповідність [нормативам]. Якщо акціонер розуміє, що в нього немає перспектив у даному бізнесі, то від банку залишиться лише оболонка. Тут бачимо і проблеми [банківського] нагляду», ─ резюмує радник президента АУБ Олексій Кущ.
Олександр Моісеєнко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
