"Грошей нема, але ви тримайтесь". П'ять невтішних цифр для жертв "банкопаду"
Ані вкладники, чиї кошти у банках перевищували 200 тисяч гривень, ані бізнес не зможуть отримати відшкодування. Чому? Коштів, виручених від продажу активів, фонду ледве вистачить, щоб розрахуватися за кредитами з державою.
Понад 100 мільярдів гривень. Саме такою є сума втрачених населенням та бізнесом коштів у неплатоспроможних банках.
Вона була б значно більшою, якби Фонд гарантування вкладів не відшкодував майже 78 млрд грн, позичивши ці кошти у держави.
Далі єдиним шляхом для повернення коштів залишається продаж активів та майна збанкрутілих установ.
Правда, коштів, виручених від продажу активів, фонду ледве вистачить, щоб розрахуватися за кредитами з державою, не кажучи про вкладників.
У розпорядженні ЕП опинився лист на ім’я президента Петра Порошенка, де Фонд гарантування пояснює ситуацію, яка склалася з активами неплатоспроможних банків.
З листа випливає, що вкладники, чиї кошти у банках перевищували 200 тис. грн, та бізнес навряд чи отримають відшкодування. Єдиний шанс повернути ці кошти — активізація роботи правоохоронних органів.
Сума 400 млрд грн, яка часто фігурує при згадуванні загальних активів в управлінні фонду, не має нічого спільного з реальною вартістю цих активів.
У середньому співвідношення оціночної вартості до балансової становить 24%. Тобто всі активи фонду можна сміливо ділити на чотири, і в реальному житті в управлінні установи є активи лише на 100-120 млрд грн.
Однак навіть ці кошти не дістануться вкладникам. Фонд позичив у Міністерства фінансів близько 52 млрд грн. Ще близько 10 млрд грн він заборгував НБУ. Ці кошти фонд залучав, щоб розрахуватися з населенням за гарантованими вкладами.
Виручені від продажу активів кошти в першу чергу підуть на погашення боргів перед державою.
Є ще один делікатний момент, який так само не на користь вкладників банків. Фонд робив запозичення приблизно під 12,5% річних. Як випливає з листа фонду на адресу президента, витрати з обслуговування боргу до 2029 року становитимуть близько 74 млрд грн.
Ці кошти повинні бути виплачені вкладникам. Однак процедура побудована так, що фонд запозичує кошти в держави, щоб позичити їх неплатоспроможним банкам, які виплачують гарантовані суми вкладникам. Потім фонд продає активи банків і задовольняє свої вимоги.
Тут виникає ще більше проблем — з якістю активів неплатоспроможних банків. У згаданому листі фонд виділяє кілька причин, які свідчать про низьку якість цих активів.
№1. Якість кредитного портфеля.
Як виявилося, з кредитного портфеля всіх банків, 356 млрд грн, 180 млрд грн видано лише 600 особам. З них половина — пов’язані з банками особи.
Цей кредитний портфель переважно не обслуговується, що, звичайно, впливає на вартість кредитного портфеля.
Суди, зазвичай, стають на бік позичальників, а органи Державної виконавчої служби не забезпечують примусового виконання судових рішень.
№2. Крим і зона АТО.
Більш ніж 50 млрд грн — це балансова вартість активів у Криму та зоні АТО. Кредиторам не варто розраховувати на ці активи до повернення територій під контроль України.
№3. Девальвація.
Девальвація національної валюти протягом 2014-2016 років призвела до переоцінки валютних активів, проте вартість застави практично не змінилася. Так, за даними ФГВ, тепер курсова різниця становить близько 40 млрд грн.
№4. Штучне банкрутство.
Фонд наводить список з семи банків, зокрема, “Таврика”, “ВіЕйБі”, “Дельта банк”, банк “Форум”, “Фінанси і кредит”.
Загальна сума банкрутств позичальників цих банків сягає майже 40 млрд грн. Як відомо, після початку процедури банкрутства стягнути актив з позичальника стає набагато складніше.
№5. Технічні цінні папери.
Кредити, де заставою були технічні цінні папери, становлять близько 38 млрд грн, тобто понад 10% від загального кредитного портфеля банків.
Також проти вкладників грає те, що найбільш якісні активи банків — у заставі в НБУ в рамках рефінансування.
За кредитами рефінансування неплатоспроможні банки заборгували близько 57 млрд грн. Оціночна вартість за цими позиками становить близько 34 млрд грн. Тобто якщо оціночна вартість всіх активів становить 100-120 млрд грн, то левова частка від їх реалізації піде на задоволення кредиторських вимог НБУ, а не вкладників.
Отже, у більшості вкладників, починаючи з четвертої черги кредиторів, майже нема шансів отримати свої кошти від реалізації активів неплатоспроможних банків.
Єдиним механізмом повернення коштів може бути їх стягнення з власників та менеджерів неплатоспроможних банків, які доводили фінустанови до банкрутства. Наразі фонд подав понад 3200 заяв до правоохоронних органів про вчинення кримінальних злочинів на загальну суму 256 млрд грн.
Проте, як випливає з листа фонду до глави держави, ефективність таких звернень дуже низька.
Отже, розрекламована відповідальність власників банків в Україні — річ досить ефемерна.
До того ж, у розслідуванні фінансових злочинів важлива швидкість. Навіть якщо деякі справи і буде доведено до суду, то навряд чи це допоможе вкладникам, оскільки їх гроші буде знайти нелегко.
Тож, імовірно, бізнес та вкладники можуть попрощатися зі своїми 100 мільярдами гривень назавжди.
Олександр Мойсеєнко
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною