1065
Чорний доктор: як Олександр Янукович реанімує енергетичний бізнес
— Енергетика
“Сім’ї” і одному з ключових її представників — Олександру Януковичу доводиться проявляти винахідливість для збереження своїх активів в Україні.
Як стало відомо журналістам, напередодні один з найбільших виробників електроенергії в країні — ПАТ “Донбасенерго” — завершив процес зміни власника.
Новий бенефіціар підприємства — грецький респектабельний бізнесмен Андреас Церні або Андрій Чорний. Він викупив частку в “Донбасенерго” у іншого донецького бізнесмена та екс-депутата Партії регіонів Ігоря Гуменюка.
У радянському минулому Чорний був донецьким лікарем, у якого збереглися унікальні зв’язки по обидві сторони кордону зони АТО. З допомогою Церни-Чорного відставний господар “Донбасенерго” Олександр Янукович розраховує полегшити життя свого дітища по обидві сторони барикад.
Від української влади він хоче домогтися припинення спроб “віджати” у нього “Донбасенерго”, а від сепаратистів — зняття фінансової блокади зі своїх активів.
Єдине слабке місце в цій стратегії — її штучність: і в Києві, і в Донецьку новому офіційному власнику “Донбасенерго” буде доволі складно довести, що він не номінал “Сім’ї”.
Перші чутки про можливу зміну власників “Донбасенерго” з’явилися в середині 2014 року, через лічені місяці після втечі Віктора Януковича в Росію. Однак із плітки на факт ця інформація перетворилася тільки зараз: влітку 2016 року енергокомпанія завершила процес зміни бенефіціарів.
Особливостей угоди було дві.
Перша — вона відбувалася опосередковано — шляхом викупу ПАТ “Енергоінвест холдинг”, яке володіє 60,8% акцій “Донбасенерго”.
Друга — угода розтягнулася майже на рік через те, що викуп першої половини приватного пакету, близько 30% “Донбасенерго”, відбувся в 2015 році, а другої еквівалентної половини — в 2016 році.
У результаті цих маніпуляцій бенефіціарами компанії стали американець Роберт Бенш і грек Андреас Церні, які зайняли місце донецького бізнесмена Ігоря Гуменюка. “Гуменюк продав свій пакет до нуля”, — стверджують джерела ЕП.
Якщо вибирати з двох прізвищ, то американське набагато популярніше в Україні. Учасники вітчизняного ринку знають Бенша з середини 2000-х років. Тоді він став керуючим компанією Cardinal Resources, якій опосередковано належало кілька українських спецдозволів на користування надрами.
Історія з греком, яку ЕП дізналася від учасників ринку, набагато цікавіша. До переїзду в Афіни в 1992 році Андреас Церні був Андрієм Чорним. Через цю гру слів про Чорного на енергоринку України не було відомо майже нічого. Це при тому, що за плечима нового господаря “Донбасенерго” — багаторічний досвід продажів українського вугілля за кордон.
“Андрій Васильович живе на два міста — Афіни і Лондон. В Київ він приїжджає рідко. Якщо приїжджає, то швидко вирішує питання і їде”, — це все, що зміг розповісти ЕП один із старожилів вугільного ринку України.
Справа лікарів
До спільного входження в акціонерний капітал “Донбасенерго” у Бенша і Чорного був як мінімум один спільний проект. Вскладчину вони володіли 35-відсотковою часткою в ТОВ “Куб-газ” — газодобувної компанії, де роль мажоритаріїв грають структури Миколи Злочевського.
Однак кар’єрою вугільного трейдера Чорний зобов’язаний іншій команді. За даними джерел ЕП, Чорний — давній товариш зятя Юхима Звягільського Володимира Вечерка. Останній при СРСР працював хірургом в одній команді з Андрієм, який на той момент був акушером.
З боку може здатися, що від тодішнього приходу у вугільний бізнес медиків Звягільський був не в захваті. Насправді незмінний куратор шахти імені Засядька отримав від цієї пари багаторазову віддачу.
По-перше, після входу Чорного у вугільний бізнес він почав демонструвати успіхи в продажах за кордон вугілля шахти імені Засядька, яку вже тоді контролював Звягільський.
Одним з його партнерів у цьому напрямі був нині покійний колишній парторг шахти імені Засядька і екс-глава ДП “Вугілля України” Володимир Новіков, з якими вони проводили основні операції через спільно контрольований кіпрський офшор Clarkson Limited.
По-друге, команді “медиків” вдалося створити один з найбільш успішних проектів з освоєння грошей, виділених в рамках Кіотського протоколу.
Мова про швейцарську компанію Vema S. A., яка в рамках Кіотського протоколу реалізовувала програму з утилізації метану на шахті імені Засядька. Власником швейцарської компанії є Валентин Бортник — колишній терапевт, який при Союзі працював на донеччині з Чорним і Вечерком.
Волоський горіх
Джерела ЕП стверджують, що міжнародними трейдерськими операціями з вугіллям Андрій Чорний займався аж до останнього часу.
Правда, великих активів в українській енергетиці в його власності не залишилося. У 2011 році він вийшов зі складу співзасновників ТДВ “Шахта “Білозерська”, продавши її структурам ДТЕК Рината Ахметова. До речі, на початку 1990-х років Ахметов працював на одному з трейдерських підприємств Чорного.
На думку глави Міненерго Ігоря Насалика, Чорний впливовий досі. “Він — особистість. Він з комсомольців, які вийшли в 1990-і роки. А хто вийшов з 1990-х? Матвієнко, Тігіпко, Коля Мартиненко. Андрій — теж комсомол 1990-х. Не Можна сказати, що ця група несамостійна”, — сказав Насалик.
Вугільники ж не вірять, що Чорний — самостійний власник “Донбасенерго”.
“Він не здатний купити такий актив. Чорний в рази дрібніший від Ігоря Гуменюка. Стеля продажу вугілля компаніями Чорного за кордон — 50 тис. тонн на місяць. Для ринку це середні показники”, — таку характеристику новому господарю “Донбасенерго” дав один з його конкурентів у трейдерському бізнесі.
Якщо брати таку характеристику на віру, Чорного можна записувати у номінальні власники “Донбасенерго”.
У людей з хорошою пам’яттю ця ситуація викликає відчуття дежавю. Аналогічна комбінація вже проводилася з “Донбасенерго” у 2013 році. Тоді на приватизаційному конкурсі ФДМ 60,8% акцій “Донбасенерго” були продані згаданому “Енергоінвест холдингу”, власником якого назвався Гуменюк.
“Ми переконані, що “Донбасенерго” має великий потенціал, незважаючи на значну зношеність основних фондів і необхідність масштабних вкладень у модернізацію. Наша команда має в своєму розпорядженні досвід і якісну експертизу, які дозволять вивести підприємство на новий рівень розвитку”, — заявив пресі Гуменюк в день підбиття підсумків конкурсних торгів.
Люди, які знають Гуменюка, довго сміялися над тим його виходом у світ. Він не любить спілкуватися з пресою, значить, публічну заяву він зробив на чиєсь прохання. Крім того, всім була відома реальна роль Гуменюка в цій угоді.
“В “Донбасенерго” він був міноритарієм. Старшим був Олександр Янукович, хоча йому і його компаніям у “Донбасенерго” ніколи нічого не належало”, — говорить один з колишніх членів команди сина втікача-президента.
“Сім’я” і шлюб
У цьому контексті заміна “Гуменюка” на “Чорного” виглядає безглуздо. Однак для прихильників такої думки у Олександра Януковича є сюрприз. Роблячи ставку на нового “власника” “Донбасенерго”, засновник групи МАКО може вирішити відразу кілька великих проблем.
Перша — поставити крапку у нескінченній низці спроб представників нинішньої влади “віджати” у нього енергетичний бізнес. У цьому процесі, до речі, одну з найбільш активних позицій займав негласний куратор паливно-енергетичного комплексу країни Ігор Кононенко.
По ринку ходили чутки, що в 2015 році він намагався викупити 51% “Донбасенерго”, а зараз руками Віталія Кропачова веде кампанію з викупу трьох вуглезбагачувальних фабрик у ТОВ ДРФЦ Олександра Януковича.
Друга — Януковичу-молодшому треба налагодити відносини з “керівництвом” “ДНР”, яке блокує спроби “Донбасенерго” збирати на окупованій частині Донецької області гроші за електроенергію, вироблену Старобешівською ТЕС — однієї з двох станцій ПАТ, розташованих в зоні АТО.
Претендувати на вирішення “київських проблем” Чорний може через знайомих, найбільш впливовим серед яких можна вважати заступника голови Міністерства енергетики Анатолія Корзуна.
“Я бачив, як навесні Чорний заводив на “тридцятку” (вул. Хрещатик, 30, офіс Міненерго. — ред.) Корзуна”, — стверджує співробітник міністерства. Він припускає, що Чорний знайомий з Корзуном завдяки Новікову, з яким той у 2005 році працював в одній команді у ДП “Вугілля України”.
“Я бачив, як навесні Чорний заводив на “тридцятку” (вул. Хрещатик, 30, офіс Міненерго. — ред.) Корзуна”, — стверджує співробітник міністерства. Він припускає, що Чорний знайомий з Корзуном завдяки Новікову, з яким той у 2005 році працював в одній команді у ДП “Вугілля України”.
Насалик цю зустріч спростовує. “Це неправда”, — сказав він. При цьому один з представників найближчого оточення Чорного в неофіційній розмові з ЕП визнав, що Чорний і Корзун — старі знайомі.
Зараз у Міністерстві енергетики Корзун курирує вугільну сферу, що може дати “Донбасенерго” додаткові важелі для вирішення своїх проблем.
Взяти хоча б питання розрахунків за електроенергію, що видається компанією в український енергоринок (без урахування зони АТО). Останнім часом вона оплачується на 100%, завдяки чому борги ДП “Енергоринок” перед “Донбасенерго” еквівалентні сумі заборгованості, що існувала до початку війни — кілька сотень мільйонів гривень.
Фінансові справи “Донбасенерго” в “ДНР” йдуть на порядок гірше, ніж у Києві: їй вже другий рік не дають можливості системно збирати кошти за електроенергію на окупованій частині Донецької області.
Джерела ЕП стверджують, що таким чином місцева влада в особі Олександра Захарченка блокує розвиток бізнесу Януковичів, яких він вважає одними із співавторів проблем на Донбасі.
Переписуванням “Донбасенерго” на нового власника Олександр Янукович отримує шанс вирішити цю проблему. У цьому сенсі Чорний — ідеальна кандидатура. З одного боку, він не викликає негативу у “ДНР”, з іншого — близький до Юхима Звягільського.
Останній, як стверджують учасники вугільного ринку, знайшов спільну мову з Захарченком, завдяки чому йому вдається зберігати оперативний контроль над розташованою в Донецьку шахтою імені Засядька.
Тепер Чорному потрібно спробувати переконати і Київ, і Донецьк в тому, що записана на нього компанія не має ніякого стосунку до “Сім’ї”.
Дмитро Рясной
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
