2287
Чи втримається курс гривні восени
— Валюта
Валютна лібералізація триває: за останній тиждень Нацбанк уже двічі вносив зміни в правила роботи на валютному ринку.
Учасники ринку підтримують дії регулятора. Правда, частина з них вважає, що Нацбанк “демонструє обережність” і скасування обмежень може відбуватися швидше без ризику для курсу гривні.
Але з іншого боку, до кінця року очікується кілька “пікових” періодів, під час яких тиск на курс виросте. Для забезпечення стабільності курсу в такій ситуації Нацбанку необхідно зберегти контроль над валютним ринком.
Нацбанк попускає віжки
У середу Нацбанк відзвітував про черговий етап валютної лібералізації. З 10 серпня, згідно з постановою правління НБУ від 2 серпня № 364, українці зможуть здійснювати валютообмінні операції на суму до 150 тис. грн без паспорта.
“Досі фізична особа, яка мала намір здійснити купівлю, продаж або конвертацію (обмін) іноземної валюти на будь-яку суму, мала пред’явити документ, що посвідчує особу та її резидентство”, – пояснили в Нацбанку.
І тут же уточнили, що “на операції з купівлі іноземної валюти продовжує поширюватися тимчасове обмеження на максимальну суму не більше 12 тис. грн в еквіваленті за день на одну людину відповідно до постанови правління НБУ від 7 червня 2016 року № 342”. Тобто придбати в касі валюту на суму понад 12 тис. грн все одно не вийде.
За останній тиждень це вже друге рішення Нацбанку, яке стосується правил роботи на валютному ринку. Раніше, 28 липня, постановою № 361 регулятор продовжив граничний термін для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів з 90 днів до 120 і полегшив умови для здійснення платежів, у тому числі авансових, за імпортними контрактами клієнтів.
Якщо раніше банки мали використовувати виключно акредитивну форму розрахунків у разі, коли сума платежу перевищувала 500 тис. дол., то нині така вимога буде поширюватися тільки на платежі на суму понад 1 млн дол.
Крім того, банки отримали можливість купувати валюту під час погашення індексних ОВДП.
“Український бізнес сподівався на ці рішення. Як результат, вітчизняні виробники зможуть активізувати зовнішньоекономічну діяльність, а ми разом збережемо стабільність на валютному ринку”, – пообіцяла голова Нацбанку Валерія Гонтарева.
Прискореними темпами
Примітно, що з моменту попередньої зміни правил гри минуло менше двох місяців.
На початку червня Нацбанк скасував ліміт видачі гривневої готівки через каси та банкомати, а також підвищив ліміт видачі валютної готівки в два рази – до 100 тис. грн в еквіваленті.
Крім цього, була знижена з 75% до 65% норма обов’язкового продажу експортерами надходжень в іноземній валюті й дозволена репатріація дивідендів за 2014-2015 рр.
За словами Гонтаревої, червнева лібералізація мала контрольовані наслідки і не призвела до дестабілізації валютного ринку. Наприклад, для виведення дивідендів компанії купили валюти на 100 млн дол., що набагато менше, ніж було заявлено раніше.
Додає оптимізму регулятору успішне проведення валютних аукціонів. З початку року чиста купівля валюти склала 1,4 млрд дол. Водночас населення за півроку купило в банках валюти на 1,6 млрд дол. менше, ніж продало.
В таких умовах лібералізація могла б відбуватися швидше.
“Сьогоднішню ситуацію на валютному ринку можна охарактеризувати як передбачувано стабільну. На наш погляд, регулятор справді “демонструє обережність”, на що в нього є ряд причин. Однак було б доцільніше зняти ряд обмежень, в першу чергу, – на ринку депозитів і операцій з готівковою валютою”, – вважає голова правління Неос Банку Ігор Волох.
За його словами, це необхідно, щоб забезпечити нормальне функціонування здорової частини банківської системи та її ефективну конкуренцію з чорним ринком.
Зона ризику
Втім, підстави не поспішати у Нацбанку все ж є. Зберігати стабільність на валютному ринку з березня цього року регулятору допомогла сприятлива ситуація з експортними надходженнями і скороченням імпорту.
“Зараз ризики полягають в осінньому періоді, який може виявитися важким для гривні в умовах відсутності коштів зовнішніх кредиторів, стагнації після короткого періоду відновлення економіки, політичних і соціальних потрясінь”, – вважає провідний експерт інформаційно-аналітичного центру “FOREX CLUB в Україні” Андрій Шевчишин.
За його словами, поки платіжний баланс країни зведено з профіцитом і це позитивний фактор, який стримує гривню. При цьому від’ємне сальдо експорту-імпорту товарів і послуг збільшилося з 638 млн дол. в першій половині 2015 року до 1,4 млрд дол. в першій половині 2016 року.
“З огляду на російське ембарго, обмеження на транзит через РФ, “пробуксовки” Європи після Brexit, економічні проблеми українських партнерів у Середземномор’ї, особливо Туреччини і Єгипту, критичний імпорт енергоресурсів для опалювального періоду і внутрішню економічну слабкість, говорити про вирівнювання торгового балансу поки не доводиться”, – пояснює Шевчишин.
Чи вдасться в такій ситуації втримати профіцит платіжного балансу – питання.
“Чи отримає країна нові кредити в цьому році, неясно: ситуація з наступним траншем МВФ залишається туманною, як і доля фінансування з боку США і ЄС”, – попереджає аналітик Укрсоцбанку Андрій Приходько.
Нацбанк навіть погіршив прогноз зростання золотовалютних резервів до кінця 2016 року з очікуваних раніше 18,7 млрд дол. до 17,2 млрд дол.
Уже в липні попит на валюту почав зростати: як на міжбанку, так і на готівковому ринку.
За даними Нацбанку, попит на готівковому ринку виріс на 32,4%, тоді як обсяг продажу знизився на 9,4%. На міжбанку регулятору вдалося за місяць купити валюти на 40% менше, ніж у червні.
Невтішний прогноз
Експерти очікують, що останній місяць літа на валютному ринку буде штормити.
Після провалу приватизації Одеського припортового заводу і розуміння, що кредитування з боку МВФ може бути відновлено у вересні або навіть пізніше, безготівковий і готівковий курси розійшлися.
“Таким чином, банки реагують на зростаючий готівковий попит, зміну власних балансів і клієнтських побоювань, враховуючи свої оцінки і прогнози щодо курсу. Адже навіть абстрагуючись від внутрішніх прогнозів, основні кредитори України формують досить негативні перспективи гривні, а в бюджеті на 2017 рік закладається середньорічний курс 27,2 грн за долар”, – говорить Шевчишин.
Ще одним ризиком для гривні є політична дестабілізація, а саме ризик перевиборів, і відновлення активних бойових дій на Донбасі.
“Ризики зберігаються і в бюджетній сфері: їх вплив на курс залежить від здатності уряду утримувати контроль над дефіцитом бюджету без залучення ресурсів Нацбанку”, – вважає Ігор Волох.
Експерти очікують зростання курсу долара після початку опалювального сезону, як це було і в минулому році.
“Якщо в серпні 2015 року середній курс долара становив 21,7 грн, то вже в кінці жовтня курс зріс до 23 грн за долар. При цьому максимальний рівень – 27 грн за долар – був досягнутий в лютому 2016, в період максимального споживання енергоресурсів”, – згадує Приходько.
На його думку, згладити коливання можна буде в тому випадку, якщо Україні вдасться залучити міжнародне фінансування від Світового банку та ЄБРР в розмірі 1-1,5 млрд дол. на закупівлю газу.
При цьому допомогти гривні може і США.
“Одним з позитивних факторів впливу на курс гривні є уповільнення темпів зростання економіки США, яке дає підставу прогнозувати низьку прибутковість активів у твердих валютах (долар, євро) протягом найближчих 2-3 років. Це говорить про відсутність чинників, що сприяють посиленню долара США, як було в 2014-15 роках”, – вважає керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен.
За оцінками Шевчишина, курс гривні в осінньо-зимовий період може скласти 26,5-27,5 грн за долар. Водночас будь-які економічні чи політичні шоки будуть підвищувати верхню межу цього діапазону.
Вікторія Руденко
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
