1161
Гроші на «теплі» кредити населенню знову можуть викинути на вітер
— Кредит&Депозит
На початку липня керівництво Держенергоефективності заявило, що грошей, які виділялися для пересічних громадян з держбюджету на «придбання енергоефективних матеріалів і устаткування з 30% розміром відшкодування», вистачить для виплати компенсацій тільки за кредитами, виданими до 5.07.16. У результаті вже з 6 липня уповноважені державні банки припинили видачу цієї категорії «теплих» кредитів.
Про що мова
Нагадаємо, що урядова програма з енергоефективності («теплі» кредити) складається з трьох напрямків.
Перший передбачає 20% відшкодування громадянам суми кредиту на придбання «негазових» (твердопаливних і електро-) котлів (не більше 12 тис. грн).
Другий має стимулювати ОСББ та інші об’єднання співвласників багатоквартирних будинків проводити термомодернізацію шляхом компенсації 40% вартості енергоефективних матеріалів і устаткування (не більше 14 тис. грн в перерахунку на одну квартиру).
Основним же напрямком якраз і є 30% відшкодування вартості матеріалів і устаткування для окремих громадян. Щоб переконатися в цьому, досить поглянути на цифри.
Як пояснили в Держенергоефективності, в бюджеті на 2016 рік на компенсації в усіх напрямках передбачено 893,8 млн грн (разом з регіональними програмами – 954 млн грн). За січень – травень відомство оформило компенсації на 386 млн грн, з яких 95% – 367 млн грн припало саме на 30% відшкодування громадянам. За перше півріччя, укупі з регіональними програмами на відшкодування матеріалів і устаткування, громадянами було витрачено 907 млн грн з 954 млн грн (приблизно 96%).
Іншими словами, на часткові компенсації за кредитами ОСББ та придбання «негазових» котлів було витрачено лише 5% суми. «Попит населення перевищив виділені гроші на компенсації. Мені здається, в Держенергоефективності вчинили чесно і призупинили надання кредитів, на які компенсації не буде», – пояснив керівник київського офісу асоціації «Енергоефективні міста України», експерт «Реанімаційних пакету реформ» (РПР) Святослав Павлюк. І це дійсно так.
Однак ця чесність підтверджує зовсім невтішний висновок: зупинка компенсації по 95% кредитів означає, що урядова програма з енергоефективності збанкрутувала.
Навмисно не придумаєш
Більш того, «вишенькою на торті» стало те, що заява про згортання «теплих» кредитів збіглася з публікацією чергового звіту уряду, частина якого присвячена саме енергоефективності. Зокрема, як одне з досягнень Кабінету змальовано те, що «продовжена з рекордним перевиконанням реалізація програми «теплі кредити».
Варто згадати про те, що ще й місяця не минуло від «Українського форуму енергоеффектівності’16», на якому, нагадаємо, мало не весь Кабмін на чолі з прем’єром Володимиром Гройсманом переконували інвесторів вкладати гроші в створюваний урядом Фонд енергоефективності.
За планами Кабміну, за рахунок залучення коштів міжнародних фінансових організацій і приватних інвесторів у Фонді до кінця 2016 р. мало накопичитися близько 20 млрд грн. Природно, що наповнюватися Фонд повинен і за рахунок бюджетних грошей «теплих» кредитів.
Ось тільки навряд чи ці самі інвестори прихильно поставляться до того, що гарант стабільності Фонду енергоефективності – держава Україна – фактично заявила про свою неспроможність і не може забезпечити свою квоту в наповненні Фонду.
Невтішні висновки
Втім, в Держенергоефективності оптимізму не втратили і вже розробили проект рішення уряду про виділення додаткових коштів і подали його на узгодження в Мінфін і Мінекономрозвитку.
Але все не так просто. «Перекидання» грошей всередині програми енергоефективності нічого не дає (використано 95% коштів). Значить, гроші потрібно вишукувати в інших бюджетних статтях.
А з цим, як вважає Ігор Черкашин, координатор ГО «Експертна платформа з енергоефективності», будуть великі проблеми. «З огляду на висновки Рахункової палати по практиці «теплих» кредитів можна дивуватися, що чекали, поки не виберуть кошти. Після таких висновків було необхідно негайно переглядати процедуру видачі та вводити процедуру верифікації результатів. При всій моїй особистій «трепетній любові» до Мінфіну за літри випитої свого часу крові (Ігор Черкашин в 2008-2010 рр. очолював Національне агентство з енергоефективності та Держінспекцію з енергозбереження. – Ред.), змушений констатувати, що це єдине відомство, де ретельно читають висновки Рахункової палати щодо цільового використання бюджетних коштів», – каже Черкашин.
Йдеться про те, що Рахункова палата проаналізувала реалізацію Програми з енергоефективності за 2014-2015 рр. і дійшла невтішних висновків: бюджетні кошти фактично розбазарено, очікуваного ефекту не досягнуто.
На думку Черкашина, «тепле» кредитування стало лише імітацією реформ в енергетиці. «Не може бути показником програми кількість виданих кредитів, це показник виключно для банків. При цьому повністю відсутнє підтвердження фактичного зниження енергоємності в кожному окремому випадку на підставі документально зафіксованих фактів споживання енергоресурсів. Якщо Держенергоефективності не модернізує програму, то навряд чи Мінфін так просто погодиться на виділення чергової порції фінансів», – упевнений експерт.
Проте, в Держенергоефективності вже пропонують продовжити програму на 2017-2018 рр., поширивши її на енергосервісні та керуючі компанії. Але якщо це відбудеться за нинішніх реалій, тобто вкрай неефективних механізмів виділення кредитних коштів, то на програмі можна сміливо «ставити хрест».
На думку експертів, кращого способу «поховати» бюджетні гроші, ніж залучити до держпрограм управителів житла, взагалі важко придумати. Адже проблема в тому, що в країні не існує способів перевірити ефективність, з якою керуючі компанії будуть використовувати кредитні кошти. Для держави може вистачити і формального звіту про використання «пільгових» грошей, а перед співвласниками багатоповерхівок керуючі компанії взагалі не зобов’язані звітувати на предмет того, на що саме витрачено ці кошти. В результаті гроші знову витратять, а енергоефективності як не було, так і не буде.
Михайло Дикаленко
За матеріалами: Hubs
Поділитися новиною
