Як українські села переходять на сонячні панелі, геліоколектори та інші технології — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Як українські села переходять на сонячні панелі, геліоколектори та інші технології

Енергетика
1620
Десятки українських сіл в різних областях використовують альтернативні джерела енергії. Це розв’язує відразу кілька актуальних для них проблем: від економії коштів до вуличного освітлення або підігріву води у школі в умовах слабких підстанцій, через які від увімкненого телевізора може вибивати електрику в будинках.
Головну вулицю в селі Смолигів Луцького району освітлюють діодні ліхтарі на сонячних панелях. У 2015 році сільська громада виграла грант спільного проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», завдяки якому і змогла встановити систему освітлення, якої село вже давно потребувало, але не могло собі дозволити: дорого, та й місцева напруга мережі не витримала б навантаження від традиційних ліхтарів.
Загальна вартість «вулиці сонячних ліхтарів» – 427 896 грн, із них грант дав 320 700 грн, сама громада зібрала 21 397 грн, а решту коштів виділили з місцевих бюджетів. Вартість одного ліхтаря – близько 18 000 грн.
Нову систему встановили в лютому 2016 року. Загалом 24 автономних стовпа, кожен з яких складається із сонячної панелі, світлових датчиків, діодного світильника, акумулятора і системи налаштування. Сонячні панелі виготовлено в Польщі, ліхтарі – українського виробництва.
«Ліхтарі працюють тільки з березня, тому ми не знаємо, наскільки ефективні вони взимку. Зараз ми налаштували їх так, щоб світили цілу ніч. Навесні вони працювали з 18:00 до півночі та з 5 ранку до світанку», – розповідає Яна Гончарук, голова громадської організації «Крила надії». Акумулятори ліхтарів відразу були заряджені, а сонячна енергія їх підзаряджає. Тому навіть у похмурі дні система може світити від двох до чотирьох днів безперервно, залежно від ємності акумуляторів.
Термін експлуатації установок – 20 років, і за перші чотири місяці роботи особливих проблем не виникало. Тільки одного разу вдень світило кілька ліхтарів. «Підрядник пояснив це так: було дуже хмарно, і датчик світла увімкнув освітлення. Він прийшов і поправив налаштування, і більше такого не повторювалося», – каже Яна Гончарук.
Смолигів – не єдине село з вуличним освітленням на сонячних панелях. Тільки на Волині є ще сім таких сіл: Зимне, Тростянець, Щурин, Озеряни, Суськ, Озеро, Загаї (в цьому селі є ще й вітряк потужністю 1 кВт, до якого підведено відразу п’ять ліхтарів, щоб виробляти електроенергію взимку, коли мало сонця). Ще чотири села використовують енергію сонця для освітлення або підігріву води геліоколекторами в школах: Холопичі, Годомичі, Осьмиговичі, Бобли. Не завжди досвід освітлення сонячними панелями вдалий – наприклад, у Тростянці взимку заряду ліхтарів вистачало тільки на дві години. У подальших розробках це врахували.
Всі перелічені волинські проекти реалізовано в рамках третьої фази ініціативи ЄС і ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», яка працює в Україні з 2008 року. У подібних проектах – не завжди енергоощадних – вже взяли участь 160 сіл.
Щоб стати учасником, потрібно виграти обласний конкурс між районами, а потім – районний конкурс між сільрадами. Зазвичай переможцем стає село, яке більше за інших потребує поліпшень. Головна умова участі в конкурсі – створення сільської неприбуткової громадської організації зі своїм головою, секретарем, назвою, печаткою.
«Мінімальна кількість членів такої організації – 40 осіб. Після її створення ми проводимо з ними навчання: сесії з лідерства, статичне планування і так далі. Після цього на відкритому голосуванні вони вирішують, яка проблема села найвагоміша і готують документацію для гранта», – пояснює Оксана Гузь, координатор спільного проекту ЄС ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» у Волинській області.
Максимальна сума гранта – $15 000, але він може фінансувати максимум 75% вартості проекту. 5% має внести сама громада, а 20% – місцеві бюджети.
Закупівлі проходять за правилами ПРООН (Програми розвитку ООН). Громада створює свій тендерний комітет мінімум із п’яти членів. Мінімальна кількість фірм-учасників – три, але на практиці їх зазвичай 4-8. Оголошення про тендер дають в газеті за 14 днів до його проведення, а пропозиції подають в запакованих конвертах, які розкривають одночасно на засіданні перед спостерігачами з громади.
Така схема дає змогу заощадити в середньому близько 30% – і на заощаджені кошти громада докуповує кілька установок додатково. Наприклад, ліхтар з вітряком в Загаях і було поставлено на зекономлені кошти.
Надалі на Волині планують підключити сонячні панелі до обленерго і налагодити роботу за взаємозаліком електроенергії. «У нас є вдалий приклад проекту у Франківській області: панелі резервно підключають до електромережі, і коли багато сонця, енергія надходить в мережу, лічильник її враховує і в менш сонячні дні сільрада просто списує те, що вона використовувала на освітлення інших об’єктів, і економить суттєві кошти. Ми хочемо подібну схему впровадити і на Волині», – каже Оксана Гузь.
Олеся Блащук
За матеріалами:
Ain.Ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас