3963
Яким банкам слід довіряти?
— Кредит&Депозит
Непрозорість політики регулятора по відношенню до комерційних банків за останні 2 роки змушує середньостатистичного громадянина країни гарненько подумати над тим, чи все ж варта гра свічок, чи варто ризикнути настільки, щоб довірити свої кошти одній з фінустанов нашої країни, нехай навіть і на пару місяців. І бізнес також не менш зацікавлений питанням стабільності тієї фінустанови, в якій обслуговується.
Парадоксальний для мене, як для в колишнього банківського службовця, діалог я почула минулого тижня, зайшовши в один з великих банків з іноземним капіталом. Клієнт запитує операціоніста про те, чи видає зараз банк кредити, в даному випадку клієнта цікавив овердрафт на його зарплатну картку і короткостроковий кредит на споживчі потреби. Операціоніст заперчив, аргументуючи, що фінустанова вже давно не видає ніяких кредитів. У свою чергу покупець не затягнув із зустрічним питанням: «У вашому банку проблеми?». Відповідь була: «Зараз у всіх банках проблеми». Мене б цей діалог не здивував, якби він пролунав в стінах фінустанови з сумнівною репутацією.
Після реплік від представників регулятора, а також коментарів багатьох банкірів про ситуацію на ринку, думаєш, що в національній банківській системі прозорості і немає. Необхідні чіткі, лаконічні відповіді на ті питання, які нас з вами турбують: на яких принципах будується довіра клієнтів до банку, яким банкам в сьогоднішніх реаліях варто довіряти?
Порада від НБУ
Руслан Гриценко, начальник управління аналізу банківського сектора НБУ радить спершу дивитися на процентні ставки.
«На що слід орієнтуватися, щоб вибрати для обслуговування ту чи іншу фінустанову? З того, що може швидко перевірити людина при виборі фінустанови – кому банк належить і які у нього процентні ставки. Потрібно уважно подивитися, хто є власниками банку, тому що саме власники банку дуже часто визначають стратегію його розвитку і поведінки на ринку. Нацбанк приділяє багато уваги прозорості структур власності та публікації такої інформації. І самі структури, і етап роботи з непрозорими банками можна знайти на сайті НБУ. З цього можна починати для розуміння, хто стоїть за банком», – зазначив він.
«Часто ознакою проблем в банку є високі процентні ставки по депозитах. Можна порадити обережніше ставиться до тих банків, в яких ставки сильно вище ринкових. У той же час, на короткі тимчасові проміжки банки можуть підвищувати процентні ставки – в рамках акцій або для покриття тимчасових проблем з ліквідністю. Але якщо в банку довгий час тримаються високі ставки, то НБУ починає уважно придивлятися до його операцій. Крім того, слід пам’ятати, що всі кошти фізосіб в сумі до 200 тис. грн компенсуються Фондом гарантування вкладів фізосіб. Депозити до 200 тис. грн. можна спокійно нести в банк, який не викликає побоювань виходячи з перерахованих вище умов. Якщо суми більше – можна їх розділити на кілька банків», – також радить Гриценко.
Юридична позиція
Провідні юркомпанії країни мають свої міркування щодо поставленого питання.
«При виборі банку клієнтом, спочатку, я, як юрист, порадив би зробити повний due diligence (ред.- всебічне дослідження діяльності компанії, комплексну перевірку її фінансового стану і положення на ринку) банку і отримати письмову гарантію НБУ про те, що банк, в який фізособа несе гроші не буде визнаний неплатоспроможним в найближчі 5 років», – розповів Максим Лавринович, керуючий партнер «Лавринович і партнери»
«Звичайно це звучить утопічно, але ін. гарантій надійного вкладу в нашій країні не існує, оскільки навіть маючи низькі процентні ставки, навіть бачачи власників банку, близько 70 банків канули в лету і далеко не всі з них спекулювали на процентних ставках, і далеко не всі з них ховали своїх власників», – додає Лавринович.
«Якщо дуже оперативно треба прийняти рішення щодо вибору банку, в такому випадку, гарантій ніяких не буде. Якщо все ж говорити про надійні, то це не зовсім те, що на сьогоднішній день гарантує держава Україна в особі НБУ, хоча треба прямим текстом, і законодавством, і Конституцією України гарантувати. А ось з позиції громадянина я б сказав, що якщо держава Україна не має можливості або бажання в особі своїх керівників профільних органів гарантувати надійність роботи банківської системи, то, можливо, слід звертати увагу на ті банки, які не зовсім залежать від української держави», – зазначає юрист.
Наталя Ульянова, партнер в ICF Legal Service вважає, що навіть великі і колись стабільні банки не завжди можуть бути гарантами збереження коштів. «Це довели прецеденти банкрутства «Надра», «Дельта Банку», банку «Фінанси і Кредит», а також «Хрещатика», де, незважаючи на наявність рахунків великих державних підприємств, ситуація погіршилася за лічені дні, і банк був оголошений неплатоспроможним. Не додають оптимізму і діючі обмеження на видачу коштів (насамперед, депозитів в іноземній валюті), а також рамки валютного контролю з боку Національного банку і поступове посилення вимог до готівкового обігу, які вводить НБУ», – коментує Ульянова.
Разом з тим, на ринку присутні банки, які підтвердили свою стабільність десятиліттями роботи в Україні. «Перш за все, це фінустанови з іноземним (насамперед європейським) капіталом, які можуть розраховувати на підтримку своїх безпосередніх акціонерів у разі погіршення фінансового стану. Наприклад, знаковою угодою стала покупка в березні 2016 роки 30% акцій «Райффайзен Банку Аваль» Європейським банком реконструкції та розвитку, в результаті чого його клієнти отримали додаткові гарантії збереження своїх коштів», – каже Ульянова.
«Якщо ж розглядати банки виключно з українським капіталом, то, напевно, потрібно обмежуватися лише великими системними фінансовими установами, які мінімально залежать від інтересів фінансово-промислових груп і огороджені від впливу політичних кланів, а також ведуть стриману політику процентних ставок по депозитах, що не перевищують середньоринкові значення. У той же час, при формуванні інвестиційного портфеля, не слід нехтувати альтернативними джерелами для інвестицій. Зокрема, мова йде про нерухомість, дорогоцінні метали, цінні папери провідних іноземних компаній. Всі ці активи допоможуть знизити ризики втрати заощаджень і поряд з банківськими депозитами збалансувати прибутковість, яку отримує інвестор»- пояснила юрист.
Погляд зсередини – що думають самі банкіри?
Банкіри підійшли до цього питання трохи інакше. «За останній час індикатори надійності банків істотно змінилися. Раніше клієнти орієнтувалися на громіздкі структури з роздутою сіткою відділень і багаторічним досвідом присутності на ринку», – говорить Ігор Дорошенко, Голова Правління Банку Михайлівський.
«Сьогодні домінуючим фактором є оптимізація всіх процесів і динамічна банківська діяльність, зокрема активне залучення ресурсів і кредитування. Спочатку слід вибрати кілька банків, які повністю відповідають всім бажаним вимогам. Далі необхідно детально ознайомитися з обраною фінансовою установою. Сьогодні сайти банків містять всю необхідну інформацію. Підковані клієнти можуть ознайомитися з балансами і звітами про фінансові результати. Також варто проаналізувати, що говорять про обраний банк його клієнти і почитати відгуки на форумах і в соціальних мережах, так би мовити, скористатися мудрістю народу. Активна участь банку в соціальному просторі говорить про його відкритість і прагнення йти назустріч клієнтам», – додав Ігор Дорошенко.
«Кожен банк по-різному розподіляє грошові потоки, зокрема він може направити більшу частину коштів на великі капіталовкладення, наприклад, відкриття нових точок продажів або запуск нового напрямку діяльності, за рахунок яких в майбутньому буде отримувати додатковий дохід, також банк може перестрахуватися і направити більшу частину прибутку на формування резервів під видані кредити, відповідно в балансі банку на певну дату буде вказано мінімальна прибуток, але при цьому банк залишається надійним»- пояснив він.
«Я згоден, що потрібно дивитися на власників банку, якщо це корпоративний клієнт, – розібратися все-таки що це за банк, потрібно дивитися яку бізнес-модель даний банк експлуатує, тому, що зараз навіть великі банки, які здаються системними, можуть збанкрутувати, і останній рік показав, що це так. Виходячи з цього, слід дивитися на власників, наскільки вони знавці своєї справи і наскільки для них банківський бізнес є ключовим, а не якимось додатком до їх групи, яку бізнес-модель вони експлуатують і на скільки вони займаються миттєвими угодами, тобто ставки високі ставлять, або ще щось роблять. Адже банківський бізнес складний, важкий, в банку потрібно працювати з професіоналами. Зараз той період, коли що вкладники, що компанії повинні більше розбиратися в тих, з ким співпрацюють», – зазначає Євген Березовський, керуючий директор Агрокомбанку.
«Є і приклади на ринку, коли і комунальні власники не рятують від банкрутства. Або вибирати держбанки – Ощадбак, Укрексімбанк, Укргазбанк, які володіють 100% гарантією, що у них все буде добре. Великі іноземні банки безумовно мають гарантію, хоча ось Коммерцбанк, після того як його продали, перестав здійснювати виплати клієнтам. Тому, я акцентую на тому, що зараз саме той період, коли потрібно розуміти чим банк живе, в чому банк змінюється. Також акцентую, що дуже важлива сама бізнес-модель, яку використовує банк. Під поняттям «бізнес-модель банку» мова йде про напрямок діяльності банку, тобто він займається тільки роздрібними кредитами, корпоративним кредитуванням, іпотечними кредитами, наскільки банк збалансований. Ми зараз професійно спілкуємося з багатьма корпоративними клієнтами і обговорюються такі питання: а чи є у вас бізнес в зоні АТО, Криму, а чи були у вас втрати від девальвації, тобто починають задавати якісні питання. Також відзначу, що в цілому в банку має бути якісне IT, банк повинен розвивати сучасні продукти, тим самим використовуючи цифрові технології»- вважає Березовський.
У минулому році регулятор кілька разів на місяць видавав постанови про введення тимчасової адміністрації в банки, в більшій мірі це стосувалося дрібних фінустанов, але й великі банки це також стороною не оминуло. В кінцевому рахунку, з ринку були виведені: Фінанси і Кредит (Постанова НБУ від 17.12.2015 № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації АТ «Фінанси та Кредит»), Надра (Постанова НБУ від 04.06.2015 № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації КБ «Надра»), Дельта Банк (Постанова НБУ від 02.10.2015 № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації АТ «Дельта Банк»). Безумовно, така ситуація розбудила панічні настрої серед вкладників інших банків.
«Виходячи із ситуації на банківському ринку в Україні та наявності на сьогодні факту поступового відновлення довіри клієнтів до банківських установ, слід зазначити, що вже за підсумками I кв. поточного року процентні ставки за вкладами в національній валюті, в середньому по ринку зменшилися на 1-2 п.п. При цьому банківська система звітує про поступове повернення коштів вкладників фізичних осіб до банківських установ. Однак, висновки про остаточне відновлення довіри вкладників – передчасні. Основним і найважливішим фактором, що впливає на вартість залучених ресурсів – є кредитування реального сектора економіки на умовах ринкової вартості і спроможності бізнесу витримати процентні навантаження»- прокоментувала Алла Комісаренко, голова правління Конкорд Банку.
Таким чином, на сьогоднішній день ніяких гарантій від держави щодо того комерційного банку, який ви вибрали, не існує, – як показала практика і як підтверджують провідні юркомпанії країни. Якщо ви хочете бути впевнені в повному поверненні ваших коштів – для фізосіб така гарантія є з боку Фонду гарантування вкладів, – тобто 200 тис. грн вам в будь-якому випадку будуть повернуті. Питання лише в тому, як оперативно? Якщо сьогодні банк нібито надійний і стійкий, то на завтрашній день немає гарантій того, що в нього не зайде тимчасова адміністрація. А бізнес в цьому випадку не має ніяких гарантій повернення своїх коштів з боку держави.
Автор: Юлія Правик
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
