355
Добровільне списання
— Кредит&Депозит
Парламент схвалив у першому читанні законопроект, який повинен дозволити проблемним позичальникам провести реструктуризацію боргів і пройти санацію, не звертаючись до процедури банкрутства. Обіцяні бізнесу і податкові пільги. Банкіри давно чекають подібний інструмент повернення виданих кредитів, але запропонований проект потребує суттєвого допрацювання.
Досудове рішення
Парламент схвалив новий механізм врегулювання проблемних кредитів. Вчора 229 депутатів прийняли в першому читанні законопроект № 3555 «Про фінансову реструктуризацію». Документ на три роки вводить єдиний механізм добровільної фінансової реструктуризації боргів компаній і їх досудової санації. «Підприємства відчують позитив від цього законопроекту, вони зможуть звільнитися від боргів. Також буде скорочено кількість проблемних кредитів», – заявив заступник міністра фінансів Артем Шевальов. Цей документ формально в парламент подав уряд, але в його розробці брали участь Мінфін, НБУ, МВФ і банківські установи.
Реструктуризація буде включати перегляд термінів погашення і ставки, списання боргів, видачу фінансування, реорганізацію діяльності боржника, залучення нових інвестицій в капітал. Але реструктуризувати борги зможуть не всі компанії, а лише «потенційно життєздатні». «Активність» підприємств з тимчасовими проблемами з ліквідністю повинен підтвердити аудитор.
Для участі в добровільній реструктуризації позичальник повинен подати заявку в координаційний комітет. Для кожного позичальника створять комітет кредиторів, який приймає всі рішення. Запустити процедуру добровільної реструктуризації можна за згодою не менше трьох кредиторів або одного кредитора, який володіє понад 25% боргу. Проект не містить чітких вказівок, як саме треба реструктуризувати борг – це банки будуть вирішувати самі. Що стосується боржників збанкрутілих банків, то їх кредити буде реструктуризувати Фонд гарантування вкладів.
Процес реструктуризації буде проведено під контролем держави. Національний банк буде розробляти і схвалювати рамковий договір, який врегулює засади координації між фінансовими установами в процесі фінансової реструктуризації. Також держава буде контролювати наглядову раду, яка координуватиме реструктуризацію. У наглядову раду на громадських засадах увійдуть два представника НБУ, по одному – від Мінфіну, МЕРТ і Мін’юсту. Наглядова рада контролюватиме і секретаріат, і склад арбітражного комітету.
Закон дозволить списувати податкові борги. Якщо план санації передбачатиме розстрочку або списання боргів або навіть їх частини, він вважається схваленим органом стягнення в частині задоволення вимог по податках на умовах плану санації. Податковий борг, що виник за три роки до дня проведення зборів кредиторів, визнається безнадійним та списується, а податковий борг, що виник пізніше, списується на умовах плану санації.
Депутати підтримали цю ініціативу. «Цей законопроект необхідно прийняти, щоб боржники і кредитори навчилися домовлятися в позасудовому порядку, перш ніж подавати один на одного купу позовів», – заявив нардеп Антон Геращенко ( «Народний фронт»). Але депутати закликали не забувати і про боржників-фізосіб. «Цей механізм потрібен для того, щоб розгляди про повернення боргів не затягувалися на роки, як це відбувається в судах. Але, крім того, необхідно прийняти закон про банкрутство і фізосіб», – попросив нардеп Юрій Соловей («Блок Порошенко»).
Кредиторські вимоги
У Мінфіні і Нацбанку заявляли, що під дію закону потраплять кредити на 200 млрд грн. Але в реальності сума буде менше, адже 200 млрд грн – це весь обсяг простроченої заборгованості юридичних осіб, а скористатися законом зможуть тільки найбільші боржники. «Ми аналізували наш портфель. Максимум це буде один-два великих позичальника. З невеликими компаніями немає сенсу використовувати цю ініціативу», – сказав глава одного з великих банків. Законом не зможуть скористатися позичальники, які навіть не намагаються повернути позики. «З ними повинні розбиратися правоохоронні органи», – вважає заступник голови НБУ Владислав Рашкован.
Банкіри готові йти на переговори з боржниками на запропонованих законопроектом умовах. «Нас часто запитують, коли банки почнуть кредитувати економіку. Головне питання не в вартості ресурсів, а в платоспроможності позичальників. Криза змусила банки докапіталізуватися: вони вже готові виконувати свою функцію, але от якість позичальників з часом, на жаль, не покращилася», – сказав голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек.
Проблемний шлейф
Запропонована ініціатива важлива, але прописана в законопроекті нечітко. Головне науково-експертне управління Ради висловило сумнів у необхідності виділення в новий документ норм, які вже є в законодавстві, а частина ініціатив закону «Про фінансову реструктуризацію» давно вказані в законі «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Законопроект не містить достатнього обґрунтування, чому між кредитором і боржником держава створює наглядову раду. «У разі наявності такої ради вважаємо, що участь в органі тільки представників органів держвлади на громадських засадах несе істотні корупційні ризики. Виходячи з переліку повноважень, реалізація яких вимагає постійної участі в роботі, вважаємо неможливою участь членів ради на громадських засадах», – йдеться в позиції експертної групи реанімаційне пакету реформ щодо реформування фінансового сектора.
У РПР вважають недоцільним виключення можливості ініціації процедури досудової санації з боку кредитора. Дискусійними є норми про порядок визначення «життєздатності» підприємства, з вирішення спорів новим арбітражем, тлумачення окремих термінів, таких як «державний банк» або «залучені кредитори». «Один з головних інструментів законопроекту – чіткий порядок плану реструктуризації – в ньому відсутній. Зокрема, хто і чому входить до комітету кредиторів?»- Здивовані в РПР. Окремі норми проекту виписані нечітко: не визначено, коли саме має відбуватися та чи інша дія.
Є претензії до проекту і з боку учасників Незалежної асоціації банків України. FinClub ознайомився із зауваженнями окремих банків. Вони здивовані втручанням держави в цей процес шляхом участі в наглядовій раді, яка «фактично наділена функціями суду в процесі банкрутства». «Навіть самостійна ліквідація юрособи не передбачає участі регулятора (держави, державних органів)», – зазначено у зауваженнях.
Законопроект не дає однозначного висновку щодо того, чи ідписується «рамковий договір фінансової реструктуризації» банками одноразово або для кожного боржника окремо.
Не дає законопроект відповідь і на питання, чи зможе банк брати участь в реструктуризації, якщо він не підписав рамковий договір. Не менш важливим питанням є необхідність прописати в законі порядок врегулювання тих реструктуризацій, які почнуться в найближчі три роки, але завершаться вже після втрати чинності цим законом. Ці спірні моменти повинні бути прописані на етапі другого читання, щоб банки і позичальники не зловживали новим інструментом.
Олена Губар, Вікторія Руденко, В’ячеслав Садовничий
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
