10703
Куди українці їдуть на заробітки і скільки отримують
— Особисті фінанси
З настанням весни в Україні традиційно стартує хвиля сезонного заробітчанства: наші співгромадяни починають активно вивчати вакансії за кордоном, щоб поїхати влітку на добре оплачувану роботу. Українців найбільше цікавить тимчасове працевлаштування в Європі та на курортах.
Зокрема, за даними кадрового порталу Rabota.ua зараз сезонні заробітчани з України можуть розраховувати на роботу в Польщі, ОАЕ, Німеччині, Литві, Чехії, Франції, Ізраїлі, Китаї, Канаді, Фінляндії. Причому за кордоном на літній час найчастіше шукають збирачів грибів, ягід, овочів, цитрусових, а також потрібні будівельники, електрики, промислові альпіністи, електрогазозварювальники, перукарі, аніматори, вожаті-психологи. Ми дізналися, які вимоги пред’являються до сезонних заробітчан і скільки можна заробити за кордоном.
ГРОШІ. Девальвація нацвалюти спровокувала зростання інтересу українців до працевлаштування за кордоном, кажуть експерти, адже зараз в регіонах нашої країни можна заробити лише 1500-2500 грн ($55-95). “У той же час вожатий дитячого табору в Словаччині може розраховувати на $200, збирач печериць у Польщі — на $500, а перукар в Дубаях — на $700 щомісячного доходу. Це означає, що півроку гастарбайтерства на чужині дозволяє в підсумку забезпечити на батьківщині до року комфортного життя”, — пояснює мотивацію заробітчан контент-експерт Rabota.ua Тетяна Пашкіна.
При цьому аналітик попереджає, що при пошуку вакансій потрібно уважно читати умови роботи, тому що можливі варіанти, коли претендентам доведеться оплачувати зі своєї кишені оформлення документів, проїзд, харчування і проживання: “Але ці витрати може взяти на себе і наймач, або розділити ці витрати 50х50”.
ПРЕТЕНДЕНТИ. Експерти кажуть, що активно сезонну роботу за кордоном українці починають шукати у віці 25-30 років. “Цей вік найбільше цікавиться пошуком роботи у Східній Україні або на курортах. І цей варіант наймачів влаштовує, адже дорослі українці приймають рішення про працевлаштування за кордоном усвідомлено. Це означає, що люди вже розуміють, що працювати там доведеться ненормовано, в складних умовах, тобто, наприклад, по кілька годин на сонці, а проживання, можливо, виявиться з мінімальним набором зручностей”, — роз’яснює Пашкіна. За її словами, цікаві для наймачів і сезонні заробітчани старшого віку — від 40-50 років. Правда, такі працівники повинні бути здорові, володіти міцною статурою, не боятися фізичних навантажень. Їх активно наймають на сільгоспроботи (наприклад, збір ягід), будівельниками і нянями.
Аналітики Міжнародної організації з міграції визначили портрет сезонного заробітчанина з України. За їхніми даними, в 2014-2015 роках з 700 тис. зовнішніх гастарбайтерів близько 265 тис. виїжджали за кордон короткочасно. На таку роботу більше виїжджають молодь і середній вік 18-29 років (23,3%), 30-44 роки (40,7%), 45-64 року (35,1%). І більше їздять чоловіки (70%).
Здебільшого сезонні заробітчани виїжджають працювати з сіл на Заході України (45%). Мігранти більше трудяться в СНД і ЄС. І активно задіяні у будівництві (37%), сільському господарстві (11%), туризмі та транспорті (5%). Зароблене йде на “чорний день”, споживчі кредити, купівлю житла.
А інвестують заробітчани в будівництво (23%), ресторани (21%), роздрібну торгівлю (21%). Такий обсяг гастарбайтерства в 2014-му дозволив залучити в Україну $2,8 млрд. “Але на ділі потоки коштів, які йдуть від мігрантів через небанківські шляхи, тягнуть на $3-3,5 млрд. А ще $1 млрд — це товари, які закуповуються за кордоном для особистих цілей. Все це в підсумку становить $6-7 млрд”, — говорить економіст Павло Мельник.
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
