1924
Зайнята і бідна, або В чому відмінність української молоді від європейської
— Казна та Політика
Сучасна молодь живе в більш технологічно і економічно розвиненому світі і може похвалитися кращим здоров’ям і освітою.
У дослідженні Deloitte 2016 року говориться про покоління народжених в 1980-2000: “Вони вже не лідери завтрашнього дня, але все більше і більше – лідери дня сьогоднішнього”.
Це легко підтверджується рейтингами 30 до 30-ти, які включають в себе молодих стартаперів та громадських активістів.
У той же час їх менш “зіркові” ровесники не можуть знайти собі місця в сучасному світі, які стрясають фінансовими кризами, війнами та соціальними заворушеннями. У деяких країнах вони відчувають себе такими ж незахищеними з точки зору роботи, як і молодь їх віку 50 років тому.
На підставі Дослідження української робочої сили експерти VoxUkraine проналізіровалі безробіття серед української молоді і в Євросоюзі після кризи 2008 року і в період останнього економічного спаду.
Наскільки велика ця проблема в Україні?
Рівень безробіття низький. Рівень безробіття серед молоді в Україні нижче, ніж середній по країнах Євросоюзу. Так, за результатами 2013 року він склав 15% в Україні і 22% в Євросоюзі.
Це говорить про серйозність цієї проблеми для європейських країн. У шести країнах Євросоюзу безробіття серед недавніх випускників перевищує 30%, а в Греції досягає 55%.
Розрив між безробіттям серед молоді і серед дорослого населення коливається між 3% в Німеччині та 32% в Греції, із середнім показником для країн Євросоюзу на рівні 12%.
Україна за цим показником знаходиться нижче середнього рівня, з розривом між безробіттям серед молоді і дорослого населення на рівні 9%.
Ненадійна робота – рідкість. Тимчасові контракти і часткова зайнятість, які вважаються ненадійною формою працевлаштування, для України не характерні, і немає доказів, що така форма більше поширена серед молоді, ніж серед дорослого населення.
Наприклад, тимчасові контракти укладає приблизно 4,6% українських випускників, у порівнянні із середнім значенням в 26% в Євросоюзі. Часткова зайнятість становить 5,3%, в порівнянні з 13,3% для європейських країн.
Так, в Польщі, Італії, Іспанії та Португалії більше половини контрактів, укладених з молоддю, були тимчасовими, а часткова зайнятість найбільше поширена в Нідерландах і покриває близько 44% випускників.
Такі типи зайнятості з’являються через те, що роботодавці хочуть перенести на працівників ризики, пов’язані з невизначеністю на світових ринках.
У країнах Європи молодих людей дуже багато серед тимчасово зайнятих ще й тому, що заходячи вперше на ринок праці, вони не мають ні досвіду, ні професійної мережі контактів, ні репутації. Але у випадку з неповною зайнятістю ситуація відрізняється.
Ринок молодіжного праці більш стійкий до економічних криз. Український молодіжний ринок праці більш стійкий до економічних рецесій.
У 2013 році реальний ВВП України був на 4% нижче, ніж в 2007 – як і в багатьох інших країнах, таких як Кіпр, Естонія, Фінляндія, Данія. При цьому рівень безробіття серед молоді майже не змінився, якщо порівнювати з країнами, які також постраждали від кризи.
Остання економічна криза в Україні також не привела до появи армії безробітних – дані офіційної статистики показують, що при постійному щорічному падінні ВВП, що привів до 20% падіння в порівнянні з січнем 2011 року, рівень безробіття навіть знизився, і в другому кварталі 2015 року склав 9 %.
Чи означає це, що випускники в Україні мають ті ж можливості, що і молоді люди в Швеції, Чехії, Великобританії, Естонії або Бельгії – країнах, близьких до України за рівнем безробіття серед молоді? Відповідь негативна.
Чому в Україні низький рівень безробіття?
По-перше, група молодої робочої сили в Україні вужча, ніж в більшості європейських країн.
Ми можемо побачити це, порівнюючи високий відсоток молоді, що вчиться в ВУЗах і відносно високий відсоток людей в категорії ПОРТ – “поза освіти, роботи, тренінгів” (NEET – not in education neither in employment nor training), які виключаються з знаменника при розрахунку рівня безробіття.
За даними останнього звіту про індекс глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index), Україна займає 13 місце серед 144 країн за поширеністю вищої освіти – лише Греція, Фінляндія та Іспанія серед країн Євросоюзу демонструють більш високий показник.
З одного боку, країна з низьким попитом на молодих професіоналів створює стимули вчитися довше. З іншого боку – чим довше люди вчаться, тим нижча частка економічно активного населення серед молоді.
29% українців, як і в середньому по Європі, не зайняті ні отриманням освіти, ні роботою, ні тренінгами. Беручи до уваги велику частку студентів і велику частку неактивній молоді, ми бачимо, що рівень безробіття в Україні дійсно низький, але відноситься це тільки до порівняно невеликої групи молоді, яка-таки бере участь в ринку праці.
По-друге, більше 15% молодих людей зайняті в тіньовому секторі. Якби в країні працювали більш суворі правила, що регулюють відносини роботодавця і працівника, як у багатьох країнах Євросоюзі, ці люди виявилися б безробітними.
За даними Європейського соціального дослідження (ESS), Україна – один з лідерів за рівнем зайнятості за рамками національного законодавства. Тільки в двох європейських країнах неформальна зайнятість вище, ніж в Україні – це Ірландія і Кіпр.
Зайнятість в тіньовому секторі – не тільки причина недоплачених податків в державну казну або неконтрольованої якості виробництва в країні, але це ще і відсутність захисту прав найманих працівників.
Слабкі інститути в Україні і низький захист прав працівників, як у формальному, так і в неформальному секторі, створили серед роботодавців нездорові практики, які допомагають компаніям адаптуватися до економічних спадів. Зокрема, роботодавець в приватному секторі може затягувати з виплатою зарплати, або змушувати працівників йти в неоплачувані відпустки, або зменшувати робочий час, наприклад.
По-третє, може знайти роботу в Україні і легше, ніж в Євросоюзі, але оплата праці буде менше.
Наприклад, середня зарплата в Україні дуже низька, зараз вона становить приблизно 170 доларів на місяць, а мінімальна зарплата ледь досягає 60 доларів в місяць, що робить українські зарплати найнижчими в Європі.
Як показують дослідження Gorry 2013, мінімальна зарплата, як і регулювання ринку праці в цілому, негативно впливає на зайнятість, особливо серед молодих людей.
У країнах з відносно низькими зарплатами, поганим захистом прав працівників і слабкими профспілками, до яких належить Україна, витрати на найм нового співробітника для роботодавця зовсім невеликі, що є додатковим поясненням більш високого рівня зайнятості серед молоді в Україні.
Висновки
Український ринок праці здається більш сприятливим для молоді, ніж в країнах Євросоюзу. Він досить стійкий до економічних спадів.
Безробіття серед молоді на рівні 15% в 2013 році виглядає для України набагато меншою проблемою, ніж для країн Європи, де вона досягає максимальних значень в 55% з широким розривом між зайнятістю молоді та людей за тридцять, як наприклад в Греції.
Однак за цими сильними даними ховається низький рівень участі в ринку праці, нестабільні умови найму і праці, довгі роки освіти, які потім не винагороджуються.
Більш того, молоді українці, які працюють, отримують нижчі зарплати, ніж їх ровесники в Євросоюзі, що само по собі може завдати шкоди здоров’ю та добробуту в довгостроковій перспективі.
Традиційно, трудова політика та реформи знаходяться на периферії уваги чиновників. Незважаючи на їхні численні передвиборчі обіцянки підвищити зарплати і створити нові робочі місця.
Це явище певним чином пояснюється тим, що всі зусилля, спрямовані на стимулювання економічного зростання, лібералізацію ринків, дерегуляцію економіки і зниження податкового навантаження, одночасно виявляються спрямованими і на створення робочих місць і зниження структурного безробіття.
Але стан ринку праці – не лише похідна економічного зростання. Він в свою чергу відіграє важливу роль або в стимулюванні економічного розвитку, або в його стримуванні, завдаючи шкоди людському капіталу і знижуючи продуктивність праці.
Так, наприклад, в Індексі економічної свободи на 2016 рік Україна знаходиться на 147 місці з 186 країн за показником свобода праці, набравши 47,9 балів, і на 162 місці в загальному рейтингу країн.
Показник включає в себе різні аспекти законодавчого та регуляторного поля ринку праці країни, включаючи нормативи по мінімальній оплаті праці, тимчасовому звільненню, умовах розірвання трудового договору, вимірних регуляторних обмеженнях на найм і робочі години, плюс індикатор участі в робочій силі, який вимірює потенційні можливості ринку праці.
Щоб наблизитися до найуспішніших економік – таких як Гонконг, Сінгапур, Великобританія або США, – Україна повинна прискорити роботу над Трудовим кодексом, проект якого зараз піддається суворій критиці з боку профспілок.
Але не варто забувати, що при недотриманні принципу верховенства права навіть найкращі закони нічого не варті. Отже, ключем до поліпшення ринку праці і створення нових можливостей для молоді та всього населення є як вдосконалення законодавства, так і нормально функціонуюча правова система.
Наталія Шаповал, Київська школа економіки, Олена Нізалова, Кентський Університет.
Стаття заснована на даних дослідницького проекту EXCEPT і власних розрахунках авторів. EXCEPT – дослідницький проект, який фінансується Євросоюзом в рамках програми Горизонт 2020. Мета EXCEPT – розробка ефективних та інноваційних політичних ініціатив, щоб допомогти молодим людям у Європі подолати нестабільність ринку праці та ризики, пов’язані з цим.
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
