Що і як продає Фонд гарантування вкладів?


Що і як продає Фонд гарантування вкладів?

У розпорядженні Forbes з’явилися дані щодо результатів продажу Фондом гарантування вкладів активів, які належали банкам-банкрутам. Так, за 2015 рік ФГВ реалізував майна на 986,4 млн гривень. Які активи і як продавав Фонд?

На даний момент серед підопічних Фонду гарантування вкладів налічується 70 неплатоспроможних банків, 65 із яких проходили ліквідацію. У п’яти банках − «Кредит», «Авант-Банк», «Укрінбанк», «Софіївський» і «Фінансова ініціатива» − працює тимчасова адміністрація. Продаж активів неплатоспроможних установ є важливим джерелом поповнення ліквідності Фонду та отримання коштів для виплат компенсацій вкладникам.

За весь 2015 рік ФГВ продав активів на 986,4 млн гривень, при балансовій вартості майна в 2,7 млрд гривень. Серед цих активів − права вимоги за кредитами, основні кошти та інше. «Це нерухомість, машини. Автомобілі мають дуже серйозне зростання вартості на торгах від стартової ціни. Близько 40% − кредити за реальним майном. Ще частина проданого − майнові права на товари в обороті, права на продаж і так далі», − розповідає заступник голови ФГВ Андрій Кияк.

Співвідношення проданих активів до їх балансової вартості минулого року склало 21% за кредитами і 68,8% за основними коштами. Для порівняння − в 2013-2014 роках цей показник становив за кредитами 2,48%. Зокрема, продаються кредити, під заставу яких закладалися комплекси і квартири в зоні АТО і в Криму.

Серед покупців практично немає банків. «Ми максимально інформуємо їх про угоди, починаючи від майна і відділень, і закінчуючи в принципі кредитною масою. Ми завжди чекаємо, щоб банки підписали договір про конфіденційність і вступили в торги. Але прикладів угод за участю банку небагато», − каже Кияк. Найчастіше покупцями виступають факторингові компанії та фінансові компанії. Наскільки вони афілійовані з банками − у ФГВ не уточнюють, кажучи, що швидше за все це не пов’язані між собою особи. Серед банків, які за інформацією Forbes беруть участь у торгах, − ОТП, Альфа-Банк, ТАС та інші.

Активи, за даними ФГВ, продавалися за ціною вищою за ту, що була визначена оцінювачами. Наприклад, за кредитами загальна оцінка склала 325,5 млн гривень, а викупили ці портфелі за 426,6 млн.

«Ми виступаємо в якості фінкомпанії, надаючи послуги факторингу. Співпрацюємо з Фондом уже протягом року. Ми викуповували портфелі боргів фізичних і юридичних осіб перед банками − отримували право вимоги. Ми викуповуємо борги для того, щоб боржники могли погасити цей борг з урахуванням реструктуризації. Заробляємо на комісійних. Так як Фонд є власником заборгованості на 400 млрд гривень, у нас є можливість вибрати собі активи з тим дисконтом, який нам вигідний», − так пояснює механізм взаємодії з ФГВ один із покупців, директор фінансової компанії «Експерт» Олександр Боднарчук.

Є й інші відгуки про ФГВ, щоправда, анонімні. До речі, жоден із критиків роботи Фонду не наважився виступити публічно, пояснюючи це тим, що критика в ЗМІ ускладнить участь у торгах. «У нас немає можливості провести оцінку майна. Але при цьому потрібно внести 10%-ву безповоротну передоплату за участь у торгах − хоча процедура непрозора. Інформації з «кімнати даних» недостатньо, щоб зрозуміти, в якому стані майно», − каже один із банкірів.

Ще одна претензія до Фонду − штучне нагнітання високоризиковості: «ФГВ не надає звичайні для таких угод гарантії, що створює високий ризик для покупця, − ділиться співрозмовник Forbes. − Торги проходять непрозоро».

«Як торги можуть іти не прозоро, якщо вони − електронні? Всю інформацію ми надаємо охочим, у них є по два тижні для оцінки активу. Я допускаю, що з боку ліквідаторів могли бути [спірні] моменти щодо розкриття інформації. Але тоді потрібно скаржитися на ліквідатора. Ми вже чотирьох ліквідаторів прибрали через подібні факти», − парирує Кияк.

І нагадує, що до 1 січня 2016-го за продаж відповідали ліквідатори банків, тоді як з Нового року торгами займається безпосередньо Фонд. «Є людський фактор, і перевірити ліквідатора на факт змови я не можу. Хоча саме ліквідатор погоджував біржі до 1 січня. Оцінити якість роботи можна було тільки за підсумками торгів», − каже Кияк.

Ще одне звинувачення на адресу Фонду пов’язано з біржами, через які проходить продаж активів. Учасники ринку натякають, що процес відбору майданчиків містить у собі корупційну складову. Втім, є питання і до самих бірж. Так, при продажу майна CityCommerceBank одна з бірж виставила на торги свою пропозицію за 3 млн гривень. Фонд порахував таку оцінку заниженою, зняв майно з торгів, перевів на іншу біржу − і там продав за 7 млн гривень. Після чого на адресу керівництва Фонду почали надходити погрози, в тому числі − через правоохоронні органи.

Всього ФГВ працює майже з двома десятками активних біржових майданчиків, 4-5 із яких вважає ефективними. Але цього року ситуація зміниться: Фонд створює єдину торговельну систему. За офіційною версією − для мінімізації недобросовісної конкуренції між торговими майданчиками.

Маргарита Ормоцадзе

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:ФГВФО
Рейтинг популярності матеріалу «Що і як продає Фонд гарантування вкладів?» на Finance.UA - 2.3
В Контексті Finance.UA
Новини партнерів