Валюта поза контролем


Валюта поза контролем

Українцям хочуть спростити валютні операції. Проект EasyBusiness разом з Центром економічної стратегії підготував для Нацбанку детальний план скасування адміністративних та бюрократичних обмежень, через які бізнес втрачає на рік близько 15 млрд грн. У Нацбанку обіцяють вивчити ці пропозиції, але не дають гарантії їхньої реалізації на практиці.

Валютні вимоги

Національному банку пропонують все-таки почати давно обіцяну лібералізацію валютного регулювання. Проект EasyBussiness і Центр економічної стратегії підготували системні валютні зміни, які здатні дати щорічну економію для бізнесу в 14-15 млрд грн.

У сфері адміністративних обмежень запропоновано дозволити проводити перекази у валюті між банківськими рахунками. Зараз для проведення такої операції необхідно зняти валюту з одного рахунку, конвертувати її в гривню, перевести, провести повторну конвертацію у валюту і зарахувати на інший рахунок. Скасування цих обмежень заощадить курсові втрати на 5-7 млрд грн.

Друге джерело економії – скасування правила Т+3. Зараз для купівлі на міжбанку валюти гривню резервують на чотири дні. Це подовжує термін розрахунків і збільшує курсові ризики. Скасування цього правила заощадить бізнесу 6-8 млрд грн. «Ця зміна є основним драйвером очікуваного економічного ефекту. У нас 100% підтвердження готовності НБУ реалізувати це скасування. Але вона не повинна суперечити меморандуму з МВФ. Ми продовжуємо шукати можливість її реалізації», – говорить партнер EasyBusiness Артем Рафаелян.

Паперова робота

На адмініструванні фінансових потоків можна заощадити 15-20 млн грн. Корупційні потоки скоротяться на 260-300 млн грн на рік, а в платіжні системи та фінансові сервіси буде інвестовано 390-420 млн грн. «Ми проаналізували 24 постанови НБУ, підготувавши близько 70 змін. Результати нашого аналізу і пропозиції ми представили НБУ наприкінці 2015 року. Впровадження цих пропозицій може дати сумарну економію бізнесу до 20 млрд грн: зменшення трудовитрат на виконання дозвільних процедур, зниження кількості обов’язкових документів, їх перекладу і нотаріального посвідчення, скасування необхідності звертатися за платними державними послугами», – говорить Артем Рафаелян.

Перехід на електронний документообіг з використанням ЕЦП заощадить 180-200 млн грн. Ще 7-8 млн грн дасть скасування обов’язкового перекладу документів з іноземної на українську мову. Зокрема, немає сенсу переводити типові документи для отримання SWIFT-платежів.

Не забули автори валютної реформи і про необхідність скасування обов’язкового надання акту виконаних робіт. У багатьох країнах бізнесмени не використовують такий документ, тому вимога його наявності ускладнює зовнішньоторговельні операції українців. Його хочуть замінити на інвойс, що заощадить українцям 40-50 млн грн. Підлягає скасуванню також отримання акту цінової експертизи «Держзовнішінформу» під час імпорту послуг на суму понад 50 тис. євро. Запропоновано скасувати обов’язкове отримання таких актів, їх надаватимуть лише за запитом Нацбанку.

Головний не проти

Нацбанк пообіцяв розглянути ці пропозиції. «Презентація, опублікована EasyBussiness, містить пропозиції як незалежного проекту. Національний банк візьме до уваги ці пропозиції, оскільки представники EasyBussiness входять до складу робочої групи проекту НБУ з валютної лібералізації нарівні з рядом інших зовнішніх експертів, і всі пропозиції учасників групи враховуються», – повідомили FinClub в прес-службі НБУ. Нагадаємо, що раніше з пропозиціями валютної лібералізації вже виступали експерти програми USAID.

Поки успіхи НБУ в цьому напрямку невеликі. Роз’яснення № 22-01012/46746 від 7 липня 2015 року «Про здійснення контролю над операціями резидентів, які передбачають експорт послуг нерезидентам через інтернет» визначило, що українському фрілансеру – експортеру послуг і обслуговуючому його банку тепер достатньо мати тільки інвойс про надання послуг закордонному замовнику. Для проведення валютного контролю має бути достатньо пред’явити банку рахунок-фактуру (інвойс) з підписом виконавця та роздруковану оферту. Печатки і переклад необов’язкові. Однак підприємці продовжували скаржитися, що цей механізм не працює.

Клієнтські труднощі

Клієнти незадоволені нинішніми жорсткими адміністративними обмеженнями і перешкодами, які діють на валютному ринку. «Але при цьому вони досить швидко адаптуються, тому що виходу все одно немає. Крім того, Нацбанк оперативно роз’яснює всі свої нові правила роботи з валютою», – каже FinClub заступник голови правління одного з найбільших банків.

Банки не проти валютної лібералізації, але нарікають на відповідальність за невиконання правил. «Під час здійснення будь-якої операції з валютою в розрахунках з ЗЕД банк зобов’язаний вимагати від клієнта документи, що підтверджують сутність операції: договір, рахунок, специфікацію,«митні документи». Якщо банк не запросить документів – йому штраф на 25% від суми операції, якщо попросить і клієнт не надасть – банк повідомляє в ДФС про порушення, – розповів перший заступник голови правління ПриватБанку Володимир Яценко. – Влітку НБУ випустив телеграму, що класична схема «договір плюс акт» не є безальтернативною. Можна вимагати не договір і акт, а інвойс. Але це роз’яснення до інших документів у вигляді змін не внесено».

Губар Олена

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Валюта
Все, що ми знаємо про:НБУ
Рейтинг популярності матеріалу «Валюта поза контролем» на Finance.UA - 2.7
В Контексті Finance.UA