456
Альгірдас Шемета: «Прокуратура дуже складно йде на контакт»
— Казна та Політика
Бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета розповів про найбільш злісних порушників прав бізнесу, про конфлікти з прокурорами, і чому на сільську раду знайти управу набагато складніше, ніж на податківців.
– З якими скаргами бізнес найчастіше звертається до вас?
– У 2015 році найбільше скарг надійшло на дії Державної фіскальної служби – 43% від усіх скарг, на прокуратуру і Міністерство юстиції – по 7%, органи місцевого самоврядування та Міністерство внутрішніх справ – по 6%, на всі інші держоргани – 31%.
– Що бізнес не влаштовує в діях ДФС?
– Скарги стосуються всіх питань, які перебувають в компетенції фіскальної служби. Це невідшкодування ПДВ, неправомірні перевірки, невизнання витрат бізнесу, невключення їх до валових витрат. Малий бізнес скаржиться на «стан 9», коли податківець визначає, що бізнес не знаходиться в місці реєстрації. В результаті податкова служба не реєструє податкові накладні, а іноді застосовує санкції.
– Можете навести конкретні приклади нефіскальних скарг?
– До нас звернулося приватне підприємство, якому «Укрзалізниця» не заплатила за запчастини 2,6 млн грн. На запити скаржника з вимогою погасити заборгованість залізниця не реагувала. Тоді компанія звернулася до Ради бізнес-омбудсмена за сприянням у вирішенні проблеми. Після того як ми підключилися до вирішення питання, «Укрзалізниця» в останньому звітному кварталі погасила заборгованість у розмірі 2,08 млн грн. Або, скажімо, наприкінці літа до нас надійшла скарга від приватної компанії, якій Київський міський центр зайнятості відмовив у видачі дозволу на працевлаштування іноземного громадянина. Після нашого втручання дозвіл було отримано.
– Який ваш регламент дій після отримання заяв від бізнесу?
– Ми не стаємо відразу на бік скаржника. Ми аналізуємо заявку і ретельно вивчаємо надані факти, документи, контракти, рішення судів. Якщо необхідно, то запитуємо у компаній додаткову інформацію. Наступний етап – звертаємося до іншої сторони за її аргументами. І тільки після цього приймаємо рішення: правий скаржник чи ні. Якщо правий, тоді ми організовуємо зустрічі з керівництвом компанії, на яку надійшла скарга, або з керівництвом вищих інстанцій. Наше завдання – зробити так, аби проблема клієнта була вирішена.
– Яке найбільш незвичайне прохання до вас надходило?
– Я б не сказав, що до нас надходять дуже незвичайні скарги. Ми стикаємося скоріше з винахідливістю держорганів. Нещодавно до нас звернувся власник невеликого магазинчика в одному з сіл Київської області. Сільський голова вирішив закрити в’їзд на вулицю, на якій знаходиться цей магазинчик, – поставив клумби. Господиня магазину звернулася до суду, суд зобов’язав прибрати клумби. Місцева влада прибрала клумби і поставила шлагбаум. Господиня знову звернулася до суду, виграла його, але виконавча служба заблокувала виконання судового рішення. Після цього вона звернулася до нас. Незважаючи на те що цей випадок стосується дуже малого бізнесу, ми все-таки довели справу до кінця: суд зобов’язав прибрати шлагбаум і відновити проїзд. Я сподіваюся, найближчим часом цей шлагбаум приберуть.
– Для вас розмір бізнесу не має значення?
– Ми не дивимося на розмір бізнесу. Більш того, скарг від малого бізнесу надходить набагато більше. Частка великого бізнесу – всього 20%. Звичайно, їхні питання більш глобальні, суми претензій більші. Але ми намагаємося допомагати всім, незалежно від розміру компанії.
– Які держоргани, з вашого досвіду, найбільш проблемні та складні в спілкуванні?
– Досить важко співпрацювати з Генеральною прокуратурою. Дуже часто трапляються випадки, коли ми просимо провести службове розслідування щодо неправомірних дій прокурора, а проводити це службове розслідування довіряють тому самому прокурору, на якого бізнес скаржиться. Звичайно ж, за результатами розслідування приходить відповідь, що все було зроблено правильно, порушень немає. Прокуратура дуже важко йде на контакт. Іноді нам вдається домогтися справедливості. Після наших скарг одного прокурора звільнили з роботи, з іншого зняли премію і застосували до нього дисциплінарні санкції. Але, на жаль, порівняно з іншими органами, прокуратура залишається проблемною структурою. Крім того, досить складно спілкуватися з місцевими органами влади, де рішення приймаються голосуванням на рівні районної ради. Є встановлений графік сесій, і буває так, що питання, яке ми розглядаємо, ставиться на голосування через півроку. Якщо місцеві депутати за нього не проголосують, тоді нікуди скаржитися далі.
– Як ви дієте в цьому випадку? Які у вас є механізми?
– Ми намагаємося заново ставити питання на голосування, спілкуємося з місцевими політсилами, намагаємося їх переконати, що проблема скаржника заслуговує на їхню підтримку. Часто нам вдається досягти позитивних результатів, але це дуже тривалий процес.
– У травні минулого року ви почали приймати скарги від бізнесу. Що змінилося за цей час в спілкуванні з держструктурами?
– Я дуже задоволений прогресом у співпраці з ДФС. У жовтні минулого року ми підписали меморандум про співпрацю з Романом Насіровим. Після цього ДФС стала більш відкрито розглядати скарги, які ми їм надаємо. Ми навіть створили спільні групи для розслідувань скарг бізнесу, до яких увійшли як наші фахівці, так і керівники департаментів ДФС. В цілому вдалося вирішити дуже багато проблем, пов’язаних з фіскальною службою. Наприклад, ми домоглися повернення ПДВ бізнесу на загальну суму 377 млн грн.
Руденко Вікторія
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
