Андрій Попов: Ще раз про курс гривні


Андрій Попов: Ще раз про курс гривні

Робити валютні прогнози в Україні – заняття захоплююче, але невдячне. За останні два роки було чимало прикладів, коли навіть визнані експерти помилялися стосовно глибини девальвації, радячи влітку 2014 відкривати депозити в гривні, а інші, навпаки, сіяли зайву паніку, пророкуючи в лютому 2015 курс в 50 грн. за долар.

Насправді, в країні, яка зіткнулася з гібридною війною зі своїм вчорашнім ключовим партнером, який не повністю контролює свою територію, яка де-факто перебуває під зовнішнім управлінням, і внутрішній ринок якої нагадує випалену землю, валютний курс є величиною швидше політичною. Багато чого, якщо не все, залежить від міжнародних донорів.

Середньорічний курс гривні до долара в бюджеті 2016 року уряд закладає на рівні 24,1 грн. Зазначу, що прогноз Кабміну на 2015 рік виправдався – середній курс склав 21,8 грн., що практично співпало з закладеним у бюджет. З одною невеликою поправкою – бюджет на 2015 був серйозно оновлений в лютому 2015, а в грудні 2014 року бюджет планувався виходячи з курсу 17 грн. за долар. Так що валютні прогнози Кабміну якнайкраще характеризуються афоризмом: якщо правила гри не дозволяють виграти, джентльмени змінюють правила. Враховуючи, що бюджет на 2016 напевно буде переглядатися, то і курс у 24,1 грн. за долар також може бути переглянутий.

У січні 2016 року курс долара демонстрував зростання, і перевищив прогноз, закладений у бюджеті. Курс долара на чорному ринку, який зважаючи на обмеження,що зберігаються, традиційно перевищує офіційний курс, в один із днів досяг 28 грн. Наприкінці січня ми спостерігаємо корекцію і відкат до значень 26/26,5 на готівковому ринку. В той же час, ця корекція може бути тимчасовою, і збереження рівня середньорічного офіційного курсу у розмірі 24,1 як і раніше представляється досить складним завданням.

Спробуємо коротко проаналізувати позитивні і негативні фактори, які будуть впливати на курс в 2016 році:

Позитивні фактори:

- Схвалення бюджету, узгодженого МВФ, відновить надходження коштів від МВФ та інших міжнародних донорів на загальну суму близько $ 5 млрд. Це поможе наростити ЗВР і зміцнити гривню.
- Україна демонструє позитивний торговельний баланс, і не витрачає резерви для оплати імпорту, що спостерігалося в попередні роки.
- Крім того, попередня девальвація гривні була дуже глибокою (максимальною з усіх країн світу в 2014-2015 рр.), і в нашої валюти зберігається певний “запас міцності” від нових істотних падінь.

З іншого боку, негативні фактори також дуже істотні:
- Позитивний торговельний баланс є не результатом зростання експорту (він істотно впав), а лише результатом більш серйозного падіння імпорту та затяжної рецесії. «Стискання» економіки і податкових надходжень при рівні бюджетних витрат стимулює емісію незабезпеченої гривні, що стимулює інфляцію і неминуче тисне на курс.

- Вкладення в гривню перестали представляти інтерес не тільки для фізичних осіб, але й для банків. Це викликає зниження ставок за депозитами у гривні, які з урахуванням податку на дохід з депозитів (ПДФО + військовий збір, у сумі 21,5% в 2015 і 19,5% у 2016) навіть у теорії не покривають інфляцію, не кажучи вже про девальвацію. Даний фактор також стимулюватиме підвищений попит на валюту і чинитиме тиск на курс. Можливим хоча б частковим вирішенням проблеми була б тимчасова відміна податку на відсотки з депозитів у гривні, але уряд не піде на цей крок, зважаючи на брак податкових надходжень (див. попередній пункт).
- Нарешті, в умовах спаду показників зростання економіки Китаю, завершення сировинного суперциклу, падіння цін на всі види сировини від нафти до зерна, подальше зниження курсу “сировинних” валют по відношенню до долара також неминуче. Цей процес торкнувся не тільки української гривні, але і російського рубля, казахстанського тенге, бразильського реала, канадського і австралійського долар і т.і.

Україна, яка за роки незалежності не розвивала, а лише втрачала свій науково-технічний потенціал, давно є де-факто сировинною економікою (недоброзичливці називають нашу країну “банановою республікою без бананів”, але це не так, роль бананів грає у нас залізна руда, гарячий прокат, фуражне зерно і соняшникова олія).

У разі помірно-оптимістичного сценарію (корекція ціни на продукцію українського експорту, невелике зростання ВВП, стабілізація на Донбасі, продовження програм міжнародної фінансової допомоги) курс гривні може залишитися в рамках значень, прогнозованих Кабміном (24,1), можливо, незначно девальвувавши до 25-26 грн. за підсумками 2016 року.

У разі негативного сценарію (подальше зниження цін на продукцію українського експорту, продовження економічної рецесії, політичну кризу або загострення ситуації на Сході, проблеми з отриманням нових траншів від міжнародних донорів) курс девальвує більш істотно.

До яких значень, зараз можна прогнозувати тільки з відомою часткою іронії. Враховуючи, що вся попередня девальвація гривні відбувалася строго в рамках чисел Фібоначчі * (2, 3, 5, 8, 13, 21), то наступними точками опори для курсу гривні є *34 грн. і 55 грн. за долар. Ці цифри цілком реальні у випадку, якщо катастрофічні прогнози щодо ціни на нафту збудуться, і барель дійсно буде коштувати 20 дол., що викличе подальше падіння й інших товарних ринків. У цій ситуації, компенсуючи падіння експортної виручки, курс гривні неминуче знизиться до наступних порогових значень.

Що ж у цій ситуації може зробити «пересічний» громадянин України?

Більшість громадян України, незалежно від обсягу заощаджень, свою інвестиційну стратегію вже давно сформували досить виразно: оптимальною валютою для заощаджень на термін більше півроку може бути тільки долар (можливо, ще євро, хоча євро також знецінюється щодо долара). Гривня як засіб накопичення може бути цікава тільки на депозитах на короткий термін, особливо у випадку, якщо найближчим часом передбачаються витрати в гривні. Оптимальним періодом для короткострокових вкладень в гривню був березень-квітень 2015 року. Тоді, коли курс готівкового долара відкотився з 35-40 до 23-24 грн. за долар, а НБУ, рятуючи гривню, підвищив облікову ставку до 30%, були цікаві депозити в гривні в ряді банків, які були готові компенсувати податок на відсотки з депозитів. Так, в найбільшому банку країни “чиста” ставка в гривні на півроку досягала 24%. Таке вкладення принесло більший дохід порівняно з валютою, хоча потенційно було більш ризиковим.

Андрій Попов, партнер KrestonGCG

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.UA виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.UA.

Дивись також
Весь ринок:Валюта
Архiви:2016 2015
Рейтинг популярності матеріалу «Андрій Попов: Ще раз про курс гривні» на Finance.UA - 5.0
В Контексті Finance.UA