5568
Мінфін дізнається таємницю громадян
— Казна та Політика
Уряду дозволять отримати доступ до фінансової інформації громадян, які претендують на держвиплати. Це дозволить Мінфіну позбавити виплат «мертві душі» і заможних громадян, які користуються грошима малозабезпечених. Скептично щодо реформи налаштовані банкіри: вони очікують підвищення нервозності їх клієнтів і збільшення витрат банков._
Під завісою таємниці
Парламентський комітет з питань бюджету вчора погодився наділити Мінфін правом допуску до банківської таємниці громадян. Ця норма, на вимогу заступника міністра фінансів Романа Качура, була збережена в законопроекті № 3629. У Бюджетному кодексі пропишуть «право Мінфіну отримувати інформацію, яка містить банківську таємницю, персональні дані».
Такою можливістю міністерство зможе скористатися «під час моніторингу пенсій, допомоги, пільг, субсидій, інших соціальних виплат» при проведенні контролю над виконанням бюджетного законодавства. Для отримання та обробки персональних даних Мінфіну не буде потрібно просити дозвіл фізособи, якщо ця людина раніше дала таку згоду іншому центральному органу виконавчої влади, наприклад, Мінсоцполітики.
У парламенті спочатку не були налаштовані на компроміс. Головне науково-експертне управління і бюджетний комітет 15-16 грудня констатували, що питання регулювання банківської таємниці не відноситься до компетенції Бюджетного кодексу. Але прийняти рішення по суті комітет тоді не зміг через відсутність кворуму. Вже 22 грудня громадянська платформа «Реанімаційний пакет реформ» заявила про загрозу скасування ключової реформи у сфері публічних фінансів: «Підкомітет по видатках бюджетного комітету рекомендував відхилити цю поправку (про доступ до банківської таємниці. – Ред.), що унеможливить проведення верифікації одержувачів пенсій та соціальної допомоги. А це, у свою чергу, може свідчити про бажання зберегти корупцію в системі пенсійного та соціального захисту».
Глава підкомітету з питань видатків Олександр Горбунов («Народний фронт») поки не відповів на запит, чи блокував він запропоновану Кабміном верифікацію одержувачів соціальних виплат. Але проект рішення комітету, розданий учора учасникам засідання, пропонував «не передбачати норм, які не є предметом регулювання кодексу».
Учасник засідання розповів, що член комітету Ярослав Маркевич («Самопоміч») зачитав з телефону позицію міністра соціальної політики Павла Розенка, що верифікацією повинен займатися саме Мінфін. А Роман Качур вкотре нагадав депутатам, що у Мінфіну вже є успішний досвід проведення верифікації соціальної допомоги переселенцям.
Побоювання висловив глава підкомітету з держборгу Андрій Гордєєв (БПП):
- У Мінфіну буде допуск до банківської таємниці, і ви зможете його використовувати не тільки для перевірки адресності субсидій та пільг. Ви будете як правоохоронний орган.
- У Мінфіну буде допуск до банківської таємниці, і ви зможете його використовувати не тільки для перевірки адресності субсидій та пільг. Ви будете як правоохоронний орган.
Замміністра Роман Качур зміг його переконати:
- Ні. Мова йде тільки про використання цієї інформації для моніторингу того, як використовуються публічні кошти!
У підсумку бюджетний комітет вирішив залишити цю норму в редакції Мінфіну.
- Ні. Мова йде тільки про використання цієї інформації для моніторингу того, як використовуються публічні кошти!
У підсумку бюджетний комітет вирішив залишити цю норму в редакції Мінфіну.
Однак прийняття цього законопроекту недостатньо, щоб Мінфін отримав доступ до банківських рахунків «пільговиків». Норма про включення Мінфіну до переліку органів, які мають право на розкриття банківської таємниці, прописана в законопроекті № 3628. Рішення по цьому документу приймав комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. Він запропонував прийняти законопроект без поправок – відразу в цілому.
У статті 62 закону «Про банки і банківську діяльність» буде вказано, що Мінфін під час бюджетного процесу з метою верифікації та перевірки достовірності даних, наданих фізособами для розрахунку і отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, зарплат, зможе за письмовим запитом отримувати дані про рахунки (поточні, кредитні, депозитні), операції та залишки по них. Це стосується витрачання грошей державного та місцевих бюджетів, Пенсійного фонду та фондів соціального страхування. Оскільки ці норми включені в бюджетний і соціальний законопроекти, комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності не бачив їх.
У пошуках грошей
Сенс проведення верифікації Мінфін пояснив напередодні. «Прийняття законопроекту №3628 дозволить провести верифікацію одержувачів держпідтримки, всіх соцвиплат і пенсій, які отримують громадяни, а не «мертві душі». Ми плануємо від реалізації цього заходу економити мінімум 5 млрд грн, – заявив Роман Качур. – А також підвищити адресність надання соцдопомоги і керуватися принципом, що допомогу повинні отримувати ті, хто її потребує. Заможні родини не повинні її отримувати».
Є й альтернативні оцінки. «За масштабами економії це буде як друге Prozorro (електронні держзакупівлі. – Ред.). Мінфін консервативно оцінює економію соцвиплат в 5 млрд грн, думаю, що більш реалістична оцінка – 10-15 млрд грн. Якщо бенчмарк (орієнтир масштабу перевірок. – Ред.) – Греція, то буде 10 млрд грн економії, якщо Грузія, то до 100 млрд грн, при повній верифікації», – вважає експерт РПР Павло Кухта. Перевірка матеріального становища буде використана при розрахунку субсидій, адже ця стаття витрат у держбюджеті-2016 збільшується з поточних 24,4 млрд грн до 35 млрд грн.
У Мінфіні на запит сьогодні повідомили, що доступ до банківської таємниці дозволить їм виконати два завдання: провести верифікацію одержувачів соціальної допомоги, зарплат і пенсій; а також збільшити адресність допомоги – направити її дійсно малозабезпеченим громадянам.
Для проведення верифікації Кабміну необхідні дані про фінансовий стан громадян не менше ніж з двох джерел: у разі виплат пенсій мова йде про Пенсійний фонд і банк, який зараховує кошти на карту клієнта і відстежує їх використання. «Це дозволить виявляти випадки, коли гроші нараховуються одній людині, а потрапляють на рахунки іншої, або ж якщо карткою, на яку нараховується соціальна допомога/пенсія, користується не та людина, якій вона видана», – відзначили в прес-службі Мінфіну.
Для проведення верифікації Кабміну необхідні дані про фінансовий стан громадян не менше ніж з двох джерел: у разі виплат пенсій мова йде про Пенсійний фонд і банк, який зараховує кошти на карту клієнта і відстежує їх використання. «Це дозволить виявляти випадки, коли гроші нараховуються одній людині, а потрапляють на рахунки іншої, або ж якщо карткою, на яку нараховується соціальна допомога/пенсія, користується не та людина, якій вона видана», – відзначили в прес-службі Мінфіну.
У міністерстві наводять приклад можливої верифікації бюджетників. «Якщо людина зареєстрована і офіційно працює в с. Пациків Івано-Франківської області в якійсь бюджетної організації, а картка для виплати її зарплати зареєстрована у відділенні банку в Києві, і саме в Києві проходять всі транзакції по картці, то це може означати як те, що людина дійсно працює в селі, а картку віддала дитині, яка поїхала навчатися до Києва, а може свідчити про те, що зарплата просто оформлена на фіктивного працівника. Виявлення цього факту дозволить уникнути виплати неправомірним одержувачам», – резюмує Мінфін.
Паралельно з очищенням «мертвих душ» Мінфін почне переходити до адресності соціальної допомоги. Ця процедура буде передбачати перевірку добробуту громадян, що претендують на отримання або які вже отримують соціальну допомогу. «Для визначення реального майнового стану необхідно оцінити всі їхні джерела, зокрема заробітну плату, пенсії, доходи від майна і депозитів, залишки на банківських рахунках, – запевняють у міністерстві. – Ця інформація допоможе надавати близько 400 млрд грн, які платяться населенню по різних соціальних програмах, з максимальною адресністю».
Можливо, ці зміни також спрямовані на перевірку пенсіонерів, які зареєструвалися як тимчасово переміщені особи, але проживають у зоні АТО, каже Павло Кухта. «Спочатку чорнова робота – прибрати померлих і фейкових пенсіонерів, пільговиків, чорнобильців, – вважає він. – А потім необхідно вводити майнові критерії, що дозволить звужувати групу одержувачів виплат, щоб їх направляти тим, хто їх потребує».
Спірне втручання
Зараз банківська таємниця може бути розкрита за запитом фізособи, за рішенням суду, на письмовий запит правоохоронних або податкових органів. Мінфін вже намагався отримати доступ до такої інформації. Влітку чиновники розробили законопроект про зняття банківської таємниці з доходів заможних українців, але потім зняли його з порядку денного.
Представник переселенців незадоволений ініціативою Мінфіну. «У європейських країнах такий доступ можуть мати лише органи слідства в рамках конкретної кримінальної справи, пов’язаної з махінаціями. А у нас збираються перевіряти навіть одержувачів виплат, фінансовий стан яких і членів їх сімей не має значення. Наприклад – лікарів, вчителів або пенсіонерів, які мають право на пенсію незалежно від їх депозитних рахунків, а також жінок, які народили дитину і отримують виплати до трьох років», – побоюється координатор організації «Схід-SOS» Олександра Дворецька. Як повідомлялося, грошова допомога переселенцям виплачувалася через управління соціальної допомоги, але 22 червня Кабмін доручив виконувати цю функцію Ощадбанку. Верифікація цих виплат заощадила Мінфіну 1 млрд грн, кажуть у РПР.
Юристи кажуть, що з частиною завдань Мінфіну впорається і ДФС. «Призначення субсидії обчислюється виходячи з розміру нарахованих фізособі доходів, інформація про які надається ДФС і міститься в Держреєстрі фізичних осіб – платників податків. Тобто фактично метою подання запиту на отримання інформації про відкриті на ім’я фізособи рахунки буде перевірка відомостей про дохід фізособи, який вказаний в держреєстрі, – пояснює адвокат адвокатського об’єднання «Спенсер і Кауфман» Сергій Пушко. – Разом з цим перевірка достовірності таких відомостей є компетенцією ДФС, яка здійснює податковий контроль, а не Мінфіну. Таким чином, законопроект надає Мінфіну не властиві йому повноваження».
Банкам буде складно
Банкіри, яким доведеться розкрити таємницю, вважають це порушенням прав людини. «Досить налагодити комунікації держорганів і не встановлювати додаткових прецедентів для необгрунтованого розголошення банківської таємниці. Особливо з урахуванням того, що для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат фізособа надає документи з підписом і печаткою особи, яка несе відповідальність за достовірність відомостей в них, – говорить начальник управління супроводу роздрібного бізнесу юридичної департаменту ПУМБ Дмитро Мартиновський. – Будь-яке необгрунтоване втручання в особисте життя можна вважати порушенням прав людини».
Фінансисти побоюються, що ця ініціатива спровокує відтік з системи вкладів середнього українця. «Перше, що спрацює миттєво – клієнти, які отримують субсидії, негайно заберуть свої вклади, нехай навіть невеликі, з банків. Банківська система, і без того страждає від відтоку ресурсів, знову отримає удар, – попереджає голова правління Комерційного Індустріального Банку Вадим Березовик. – Крім того, якщо ця ініціатива буде підтримана, то фактично ми отримаємо припинення функціонування такого інституту, як «банківська таємниця». Що стосується «проведення верифікації та перевірки достовірної інформації», то можна оформити запит щодо майже будь-якої фізособи».
Головним залишається питання довіри. «Будь-яка спроба держави встановити додаткові підстави для розкриття банківської таємниці і визначити уповноважених для цього осіб не сприяє зростанню довіри до банківських установ і держвлади. Клієнти прагнуть до конфіденційності у відносинах з банком, і це цілком природно», – зазначає директор юридичного департаменту Кредобанку Микола Змерзлий. Також це обернеться новими витратами. «Для кожного банку виконання нових вимог може спричинити навантаження в бізнес-процесах і додаткові витрати грошових і людських ресурсів», – говорить банкір.
Олена Губар, В’ячеслав Садовничий
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
