719
На голодному пайку: Ощадбанк припинив кредитувати ДП «Енергоринок»
— Енергетика
У листопаді банкір енергоринку в особі державного Ощадбанку призупинив кредитування держпідприємства «Енергоринок». Енергетики не змогли отримати чергові 500 млн грн кредиту на закупівлю палива генкомпаніями. Якщо врахувати, що ДП є фактичним банкрутом, на базі якого вибудувано фінансову піраміду з негативним небалансом 7,5 млрд грн, інцидент з Ощадбанком можна розглядати як ще одну загрозу для успішного проходження країною опалювального сезону.
Двох поглядів бути не може
Енергетична безпека має три складові: геополітичну, технологічну й економічну. На жаль, вітчизняний інформаційний простір концентрується насамперед на геополітичному аспекті, що стосується диверсифікації поставок енергоресурсів у країну. Проте не менш важлива складова – економічна – залишається часто на задньому плані. Між тим саме фінансова, а також організаційно-управлінська стійкість суб’єктів енергетичної галузі є основною умовою розв’язання будь-яких геополітичних і технологічних викликів в енергозабезпеченні країни – як зовнішніх, так і внутрішніх.
Однак в умовах, коли в уряді назріває очевидний управлінська криза, а в енергетиці панує повна роз’єднаність дій між держустановами і самими держпідприємствами, говорити про наявність енергетичної безпеки неможливо.
Прикладом до сказаного може бути відмова АТ «Ощадбанк» від участі у двох тендерах з кредитування ДП «Енергоринок» у листопаді.
Як відомо, Ощадбанк із 2006 року є уповноваженим банком з обслуговування розподільчих рахунків енергоринку (або рахунків енергокомпаній зі спеціальним режимом використання для оплати електроенергії). Як Банкір енергоринку та найбільший державний банк «Ощад» регулярно кредитує ДП «Енергоринок». Як правило, ДП використовує позикові кошти з метою фінансування генерувальних компаній для оплати палива. Гроші видають під майбутнє вироблення електроенергії.
Проте Банкір не взяв участі в останніх двох конкурсах з надання «Енергоринку» 500 млн грн чергового кредиту, які мали піти на оплату вугілля для ТЕС. За словами енергетиків, їм не відома причина такої поведінки «Ощаду».
На відповідний запит Forbes у прес-службі Ощадбанку дали таку відповідь: «Згідно з раніше проведеними ДП «Енергоринок» конкурсними процедурами, дозволений ліміт кредитування заповнений у повному обсязі, що не дозволяє збільшувати обсяг кредитування ДП «Енергоринок». Тому банк не мав можливості брати участь у конкурсних торгах 19 листопада на додаткове кредитування на суму 500 млн гривень».
Водночас директор ДП «Енергоринок» Юрій Гнатюк інформацію Ощадбанку не підтверджує.
«Загальний розмір дозволеного ліміту кредитування банком «Енергоринку» становить 3,4 млрд гривень. Ця цифра повністю відповідає всім нормативам Мінфіну та НБУ, і такого розміру кредитування 2014 року ми вже досягали. Нині загальний розмір позичених в Ощадбанку коштів становить 2,9 млрд грн, тому ще 500 млн грн банк міг надати», – повідомив Гнатюк.
«Загальний розмір дозволеного ліміту кредитування банком «Енергоринку» становить 3,4 млрд гривень. Ця цифра повністю відповідає всім нормативам Мінфіну та НБУ, і такого розміру кредитування 2014 року ми вже досягали. Нині загальний розмір позичених в Ощадбанку коштів становить 2,9 млрд грн, тому ще 500 млн грн банк міг надати», – повідомив Гнатюк.
У цілому енергетики здивовані рішенням «Ощаду» не виходити на тендер, якщо врахувати, що банк уже дев’ять років заробляє на енергетичній галузі і надає сьогодні позики під 24,5% річних.
«Ощадбанк у нас – єдиний уповноважений банк, і, якщо такий прецедент відбуватиметься надалі, нам доведеться шукати якісь інші рішення», – каже директор «Енергоринку».
«Ощадбанк у нас – єдиний уповноважений банк, і, якщо такий прецедент відбуватиметься надалі, нам доведеться шукати якісь інші рішення», – каже директор «Енергоринку».
Складові дефолту
За оцінками експертів Усеукраїнської енергетичної асамблеї, загальний розмір фінансового небалансу «Енергоринку» на сьогодні становить 7,5 млрд грн. Крім 2,9 млрд грн кредиторської заборгованості перед Ощадбанком, ДП має в кредиторському портфелі 1,6 млрд грн власних облігацій випуску 2013 року, близько 1 млрд грн боргу перед «Донбасенерго» і ДТЕК за неоплачену електроенергію Старобешівської та Зуївської ТЕС у зоні АТО, а також 2 млрд грн виплачених авансових платежів генкомпаніям під накопичення вугілля.
7,5 млрд грн – це борг за кредитами, які «Енергоринок» залучав під фінансові потреби генерації. Цей борг на сьогодні не має фінансового покриття з обігових коштів енергопідприємств.
Якщо називати речі своїми іменами, то «Енергоринок» – банкрут, а електроенергетична галузь фактично перебуває у стані дефолту, тому що її учасники здатні покривати поточну потребу в грошах тільки за рахунок залучення дедалі нових і нових кредитів.
Основних причин кризи неліквідності на енергоринку декілька.
Перша: хронічна проблема неплатежів і нарощування заборгованості у всьому технологічному ланцюжку від споживача до виробника електрики.
Станом на 1 вересня цього року борг споживачів за електроенергію перед обленерго становив 21 113 млн грн, борг обленерго перед «Енергоринком» – 27 633 млн грн. і борг ДП перед генерацією – 25 496 млн грн. Для порівняння: вартість відпущеної постачальникам електрики в січні-вересні 2015 року – 97,8 млрд грн.
Водночас взаємні борги між суб’єктами ринку в січні-серпні 2015 року росли в обернено пропорційному порядку: якщо споживачі наростили кредиторку на 2 081 млн грн, то обленерго вже на 5 535 млн грн, а «Енергоринок» перед генерацією – на 8 211 млн грн.
Показово, що як мінімум 12 400 з 21 113 млн грн заборгованості споживачів за електроенергію є безнадійною – це борги «Крименерго», «Севастопольенерго», ЛЕО, «Луганськобленерго», ДП «Регіональні електричні мережі», а також ДТЕК ПЕМ «Енерговугілля» – всіх підприємств, розташованих на неконтрольованій території (НКТ) плюс наявного тільки на папері «Луганськобленерго». До цих 12 400 млрд грн можна додати мільярди мертвих боргів за іншими компаніями, які обленерго не можуть списати, оскільки потрібно платити з них податок на прибуток. Загальна сума безнадійної дебіторської заборгованості генерації, яка до електростанцій вже ніколи не дійде, експерти оцінюють у 20 млрд грн.
Друга: це занижені тарифи на електроенергію генерувальних компаній, зокрема, теплових. В умовах неповного тарифного покриття реальної собівартості виробництва й передавання кіловат-години найбільш постраждалою стороною цьогоріч виступають ТЕС. Так, з грудня 2014 до серпня 2015 року зростання тарифів на продукцію теплових генкомпаній склало 9%, ТЕЦ – 21%, «Енергоатому» – 50%, ПДЕ – 128% і «Укргідроенерго» – 183%.
У результаті ДТЕК за підсумками 9 місяців дістав приблизно 2 млрд грн збитків, «Центренерго» – 80 млн грн, «Донбасенерго» вдалося вийти на нуль.
Якщо врахувати, що вартість електрики теплової генерації займає 50-процентну частку в загальній вартості виробленої в Україні електроенергії, а понад 80% оборотних коштів теплові генкомпанії змушені витрачати на вугілля, фінансовий небаланс тепловиків безпосередньо позначається на фінансовому стані всього енергоринку загалом.
Третя: це неодноразово згадувана у ЗМІ система електронного адміністрування ПДВ для енергокомпаній. Оскільки у вугільників грошей на ПДВ немає і в теплових генерувальних компаній теж, ті ж «Центренерго» й «Донбасенерго», наприклад, не мають можливості депонувати кошти на спецрахунках ПДВ. Заборгованість із ПДВ тільки цих двох компаній, які не реєструють податкові накладні, становить 775 млн грн. У результаті «Енергоринок» змушений стягувати кошти зі спільного казана оптового ринку і класти їх на власний рахунок електронного депонування. Це призводить до вимивання й без того дефіцитних коштів учасників галузі.
Про необхідність введення касового метода обліку ПДВ для підприємств ПЕК, коли податкові зобов’язання будуть формуватися за фактом отримання оплати за відпущений товар, енергетики говорять давно. Наразі проблему не розв’язано.
Не по Савці свитка
Звичайно, найпростіший засіб розв’язання кризи неліквідності на енергоринку – підвищити тарифи на електроенергію. Власне, вони й без того з року в рік і з місяця в місяць підвищуються. І якщо раніше розцінки на електрику зростали тільки для промислових споживачів, то з квітня 2015 року і для населення теж.
Однак тарифні можливості не безмежні. Як відомо, цього року тарифи на кіловат-годину для населення, яке споживає в Україні орієнтовно 32% електроенергії, вже двічі підвищували. До 1 березня 2017 року буде ще три етапи підвищення, після чого середня ціна струму для побутових споживачів має досягти 122,83 копійок за 1 кіловат-годину.
Додаткові кошти, які надійдуть у галузь від підвищення розцінок на електроенергію для населення, вже приблизно розподілено, і фінансову кризу в енергосистемі вони не виправлять.
Що ж до цін для промисловості, то й тут, схоже, НКРЕКП досягла певної стелі. Так, із січня й до жовтня 2015 року тарифи на електрику для споживачів другого класу напруги підвищилися на 15% – до 152,08 коп. за 1 кіловат-годину. У разі зі споживачами першого класу напруги, спочатку, із січня до липня, ціна зросла на 21,5% – до 131,72 коп. Потім, у період із липня до жовтня, було поетапне зниження на 6% – до 123,80 коп. З 1 листопада тарифи для промспоживачів взагалі не чіпали, зберігши їх на жовтневому рівні. Мабуть, влітку хтось зверху переконливо порадив формально незалежній НКРЕКП зупинити цінові гони.
В умовах обмежених можливостей підвищувати енерготарифи державі, з метою забезпечення енергетичної безпеки, треба було б подбати хоча б про наведення ладу у платежах. Для цього, як зазначають у Всеукраїнській енергетичній асамблеї (ВЕА), потрібно вирішити, насамперед, що робити з найбільш злісними неплатниками в особі підприємств теплокомуненерго, водоканалів вугільних компаній.
«Для пошуку шляхів відновлення платоспроможності цих категорій споживачів необхідно, як мінімум, знати відповіді на запитання: не можуть або не хочуть платити? Поновлення дотацій вугільним підприємствам або впровадження ринкових цін на вугілля? Збільшення обсягу бюджетних асигнувань на компенсацію різниці в цінах на теплову енергію, або поступове вирівнювання цін? І головне, які державні структури візьмуть на себе відповідальність за розв’язання цих непростих питань?», – пишуть експерти ВЕА в одному зі своїх аналітичних звітів.
Однак навряд чи нинішньому урядовому енергетичному блоку до снаги розв’язання подібних завдань.
«У галузі немає ні енергетичного балансу, ні стратегії, ні координації дій державних структур», – говорить заступник голови ВЕА Юрій Саква.
«У галузі немає ні енергетичного балансу, ні стратегії, ні координації дій державних структур», – говорить заступник голови ВЕА Юрій Саква.
Власне, інцидент між «Енергоринком» і «Ощадбанком», тобто між державним оптовим торговцем електроенергією й державним банкіром енергоринку, і є одним із прикладів відсутності такої координації.
Енергетикам у цих обставинах залишається лише сподіватися, що в розпал зими не доведеться міняти уповноваженого банкіра. Поки ж, як повідомив один з учасників чергового засідання Ради ОРЕ, що відбулося 25 листопада, переговори з «Ощадбанком» тривають. За словами Юрія Гнатюка, «Енергоринок» готується до проведення повторного конкурсу з залучення кредиту. Водночас, як повідомили Forbes у прес-службі «Ощадбанку», «на сьогодні в банку немає інформації щодо проведення конкурсних торгів на отримання нових кредитів ДП «Енергоринок».
Олег Кільницький
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
