972
Українцям спишуть частину боргів
— Казна та Політика
Починаючи з 2008 року і по сьогоднішній день Україна перебуває в стані перманентної фінансово-економічної кризи. Зараз актуальною проблемою, як і два роки тому, є проблема, яка заважає відновленню активного економічного зростання України – це проблема фактичної недоступності кредитування в економіці, яка сталася через велику кількість проблемних кредитів, в результаті чого банки утрудняються надавати нові кредити. Інша сторона тієї ж проблеми – це надмірне боргове навантаження на підприємства і громадян, що утворилося в результаті економічної кризи: закриття зовнішніх ринків і девальвації гривни.
За даними Національного банку, загальна кількість валютних іпотечних позик в Україні на сьогодні становить 55, 7 млн доларів, а сума боргу – 2,4 мільярда доларів. Консолідована позиція НБУ та українських банків лягла в основу законопроекту “Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)”. Даний законопроект є альтернативою всім відомому закону №1558-1 “Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті”, який, слід нагадати, 2 липня Верховна рада прийняла в третьому читанні. Проте, в силу він так і не вступив, з причини негативного впливу на банківську систему, та й в цілому він не був підтриманий головним кредиторам країни – МВФ.
Кредити необхідно розморозити
Вчора, на засіданні Уряду Міністерство фінансів надало два проекти законів, які були розроблені спільно з Національним банком, і які мають дуже важливе значення для відновлення економічного зростання України – проект Закону “Про фінансову реструктуризацію” та “Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)”.
“Банківські кредити – це кровоносна система будь-якої економіки. Адже саме за рахунок кредитування підприємства підприємці, можуть фінансувати розвиток свого бізнесу, отримувати оборотні кошти і, таким чином, працювати”, – заявила глава Мінфіну Наталія Яресько.
Згідно слів Міністра фінансів Наталії Яресько, стан банківського кредитування в Україні заморожено. Частково це сталося через велику кількість проблемних кредитів, частково – це наслідок психологічної неготовності банків надавати нові кредити, при цьому брати на себе нові ризики, до моменту поки не вирішено проблеми з “поганими позиками”.
Представники банків раніше зізналися, що в даний час не очікують активного розвитку кредитування в країні. Зі слів директора департаменту ризик-менеджменту банку “Михайлівський” Євгенія Матроса, клієнти, які тепер звертаються в банківські відділення відрізняються від тих людей, які приходили в банк два роки тому. Він зазначив, що клієнти стають біднішими і їм все складніше віддавати частину своїх доходів на погашення кредитів.
“Банки, у яких є великі мережі відділень, будуть пропонувати населенню кредити готівкою. Банки і компанії, які розвиваються в сфері онлайн кредитування, будуть продовжувати роботу в цьому сегменті. Інші банки, у яких немає ні того, ні іншого, будуть чекати і наздоганяти інших гравців”, – повідомив директор департаменту роздрібного бізнесу Укрінбанку Руслан Кизяк.
У свою чергу, Міністерство фінансів і Національний банк ініціює конвертацію валютних кредитів для населення зі списанням 25% -50% боргу. Даним документом пропонується провести конвертацію валютних кредитів за курсом на день конвертації.
Мається на увазі, що тим позичальникам, які брали кредити на покупку єдиного житла, а також на купівлю землі для будівництва такого житла, банки спишуть 25% боргу; для позичальників, які купували соціальне житло (квартири площею до 60 кв. м і будинки до 120 кв. м), спишуть не менш 50%; інвалідам, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним сім’ям – понад 70%.
Інфографіка – Міністерсвто Фінансів України
“Хочу пояснити, чим наша пропозиція відрізняється від інших пропозицій щодо вирішення проблеми іпотечних валютних кредитів, які ініціювалися раніше. По-перше, інші пропозиції, які вносилися на розгляд допомагали не тільки тим українським родинам, які брали іпотеку для придбання власного житла, а й тим, хто купував нерухомість для спекуляцій; тим, хто брав валютні кредити на придбання телефонів або дорогих авто”, – розповіла голова Мінфіну Наталія Яресько.
Згідно з даними НБУ, за загальним обсягом валютних кредитів фізичним особам в 87,0 млрд грн в еквіваленті (дані на 1 жовтня 2015), тільки 50,2 млрд грн (57,7%) – це іпотечні валютні кредити для фізичних осіб. Виходячи з пропозицій Мінфіну, кількість сімей, які матиме право на реструктуризацію валютних іпотечних кредитів, складуть приблизно 37 000 тис на загальну суму понад 20 млрд грн. Це 40% у загальному портфелі валютної іпотеки фізичних осіб, або 23% всіх валютних кредитів фізичним особам, наданих банками.
“Законопроект (“Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)”. – Ред.) має соціальну складову у форматі часткового спрощення кредитних заборгованостей і включення особливих умов для учасників АТО та їх сімей”, – заявив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності Руслан Демчак.
Ризиків немає
Щодо загроз, то два запропонованих документа не несуть негативної позначки для банківської системи. Навпаки вони узгоджені з банківським співтовариством. Його підтримало 19 найбільших банків країни, на які припадає 75% активів банківської системи України.
Згідно проектів законів, українці мають право на реструктуризацію валютного іпотечного кредиту при наступних умовах:
- Якщо позичальник брав кредит в іноземній валюті на придбання єдиного житла;
- Якщо загальна сума заборгованості за валютними іпотечними кредитом на 1 січня 2015 не перевищувала 2, 5 млн гривень згідно з офіційним курсом НБУ;
- Якщо термін повернення такої заборгованості станом на 01.01.2014 року не настав;
- Якщо станом на 1 січня 2014 позичальник не мав простроченої заборгованості за цими іпотечними договорами, або ж вона була погашена до моменту реструктуризації.
Таким чином, у разі ухвалення, ці законопроекти нададуть позичальникам простий і зрозумілий шлях для вирішення проблеми валютних кредитів на єдине житло; підтримають банківську систему в цілому, а значить допоможуть сприяти економічному зростанню і добробуту всіх українських банків.
Бондарь Юлія
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
