522
Як бізнесу використовувати зняття санкцій з Ірану
— Світ
Сьогодні на світовий ринок повноцінно повертається одна з найпотужніших держав Близького Сходу – Іран. У жовтні було запущено процес зняття санкцій, накладених на цю державу з боку ЄС та США. Скористатися новими можливостями вже готові провідні компанії світу: нафтові корпорації Total, Eni й Saipem, автовиробники Volkswagen і Mercedes, американська Coca-Cola. В українського бізнесу теж є шанс. Чи зможемо ми скористатися ним у своїх інтересах?
Після розпаду СРСР Україна мала значний військово-технічний і науковий потенціал, яким і поспішав скористатися Іран. Тегеран цікавився всім: і космосом, і електронікою, і машинобудуванням. У свою чергу, Україна мріяла про прямому газопроводі з Ірану.
Незважаючи на режим жорстких санкцій, наша країна успішно співпрацювала з Іраном. Серед реалізованих проектів можна згадати продаж ліцензії на випуск Ан-140, передачу Ірану севастопольського секретного військового океанаріуму «Аквамарин», продаж військової техніки.
Сьогодні Україна та Іран мають чимало точок дотику. За попередніми оцінками, ісламській республіці потрібно $ 15 млрд інвестицій в залізні дороги, $ 200 млрд – в енергетику і $ 30 млрд – в туризм. А зняття санкцій дозволить вивільнити від $ 50 млрд до $ 120 млрд іноземних активів Ірану. І Україна може освоїти значну частину цих інвестиційних ресурсів.
Іран знаходиться на другому місці в світі за запасами природного газу, на четвертому – за запасами нафти. За різними даними, сьогодні ця країна займає 18-е місце за рівнем ВВП у світі, 16-е – по науковому розвитку, 9-е – з нанотехнологій, 14-е – з розвитку сільськогосподарських технологій.
Однак якщо порівнювати Іран і Україна по базовим економічним параметрам і потенціалу, порівняння, на жаль, не на нашу користь.
Сьогодні Україна відстає по багатьох напрямках. Товарообіг з Іраном незначний, зате велике позитивно сальдо.
Структура торгівлі України з Іраном має яскраво виражену аграрну та сировинну спеціалізацію.
Розглянемо детальніше українсько-іранські економічні відносини. У 2012 році в Ірані працювало 1,3 тис. українських фахівців на одному з ядерних об’єктів. Багато українців сьогодні задіяні в енергетичній та нафтовій сферах.
За даними Мінекономіки, у першому півріччі 2015 року експорт українських товарів найбільше виріс порівняно з аналогічним періодом 2014 року в Іран, Бангладеш і Філіппіни.
Агросектор
За даними Oil World, Україна є ключовим постачальником соєвих бобів в Іран. Традиційним постачальником кукурудзи є українське підприємство «Нібулон». За даними міністра аграрної політики і продовольства Олексія Павленка, потенційна готовність Ірану щодо поставок зерна з України становить до 3 млн тонн.
Іранська сторона проявляє високу зацікавленість в імпорті з України пшениці, кукурудзи, сої, соняшнику та нерафінованої соняшникової олії. Також іранські компанії зацікавлені в оренді українських сільськогосподарських земель для вирощування зернових і олійних культур, як для власного споживання, так і для реекспорту в треті країни. Щороку в Ірані на імпорт насіння олійних культур та олії витрачається до $55 млн.
Іранський ринок потенційно відкритий для постачання українського м’яса. За останні три роки країна імпортувала близько 300 тис. тонн м’яса великої рогатої худоби. Іран готовий інвестувати в будівництво елеваторів і перевалочного комплексу на півдні України.
Машиноудування
Україна довгі роки була надійним постачальником продукції для нафтогазової галузі РФ і сьогодні може взяти активну участь у відновленні енергетичного потенціалу Ірану. До речі, Іран уже оприлюднив 30 першочергових проектів в енергетичному секторі, до реалізації яких може долучитися і Україна.
У сфері машинобудування представники іранських організацій і підприємств готові імпортувати з України обладнання та технології для власних металургійних, машинобудівних заводів, підприємств залізничного транспорту, що зумовлено завданням Іранської держави якнайшвидше модернізувати власне виробництво.
Перший льотний зразок нового військово-транспортного літака Faraz-140T, створеного на базі українського Ан-140, буде складено в Ірані 2016 року.
Уже сьогодні Іран зацікавлений у пропозиціях Краматорського заводу важкого верстатобудування, Каховського заводу електрозварювального устаткування, який успішно експортує своє обладнання.
Також іранська сторона зацікавлена у співпраці з українськими проектними інститутами, які планує залучити до проектування і будівництва суднобудівного заводу на Каспійському морі.
Примітно, що іранські підприємства готові закуповувати промислові товари навіть невідомих чи маловідомих торговельних марок. Головне, щоб така продукція відповідала їхнім вимогам щодо якості та ціни.
Примітно, що іранські підприємства готові закуповувати промислові товари навіть невідомих чи маловідомих торговельних марок. Головне, щоб така продукція відповідала їхнім вимогам щодо якості та ціни.
Вільні економічні зони (ВЕЗ) є важливим елементом економіки Ірану. Тому українським бізнесменам, які бажають працювати в Ірані, варто звернути на них пильну увагу. На території ВЕЗ дозволено реєструвати підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом – процедура реєстрації займе лише два тижні. При цьому права таких підприємствах нічим не обмежено, якщо порівнювати з юрособами в інших частинах країни.
До інших переваг ВЕЗ Ірану можна додати спрощений порядок інвестування, ведення банківських операцій, експорту та імпорту товарів, а також звільнення від сплати податків на 15 років, спрощене наймання робочої сили, безвізовий режим відвідування ВЕЗ.
Камені спотикання
Перш ніж приступити до взаємовигідної співпраці з іранськими підприємствами, варто звернути увагу на певні труднощі для бізнесу у сфері міжнародної торгівлі. Для зручності ми порівняли один із параметрів міжнародного рейтингу Doing Busineess – «міжнародна торгівля» – для України та Ірану.
Іран – релігійна демократія
Устрій цієї унікальної держави дуже цікавий. У його основі лежить так звана система «Вілаят аль-факіх» – правління духовного лідера. Ця концепція була розроблена аятолою Хомейні, який і очолив революцію. До речі, не варто плутати його із сьогоднішнім духовним лідером Ірану – Алі Хаменеї.
Отже, державою править найвищий релігійний керівник. Але є й парламент, судова і виконавча влада, яку очолює президент (його обирають раз на чотири роки). Духовне лідерство здійснює Рахбар, аятола, головний ієрарх шиїзму. Він на глобальному рівні управляє республікою, є верховним головнокомандувачем і може змістити президента. Рахбара обирає рада 86 найавторитетніших релігійних діячів. Їх, у свою чергу, вибирають на 10 років.
Парламент в Ірані досить активний, і дискусії в ньому – звична справа, особливо під час призначення міністрів. Навіть Рахбар не може повністю впливати на кадрову політику. Єдине обмеження демократії полягає в забороні критики ісламу і верховного лідера. Але навіть там, поряд із крайніми ісламістами, спокійно присутні прозахідні ліберали.
Юрий Шпак
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
