8523
Безвізовий режим скасовується. Київ зробив все, щоб обіцяне скасування віз до Європи в 2016-му не відбулося
— Казна та Політика
Шанси України отримати наступного року безвізовий режим із ЄС тануть щодня. У цьому винна неповороткість влади, яка так і не змогла виконати всі вимоги європейців
Безвізовий режим з Європою — це одна з тем, яку постійно згадували представники нинішньої влади, коли вони ще були опозицією і брали участь у Євромайдані. Провідний лейтмотив був таким: “Європа готова відкрити перед нами двері, але для цього потрібно змінити керівництво країни”.
Часи змінюються. За останні два місяці офіційний Київ зробив усе, щоб переконати українців: скасування віз цілком залежить від химерного та непостійного Євросоюзу. Президент Петро Порошенко в жовтні безапеляційно заявив, що Україна розраховує на позитивний звіт Єврокомісії в грудні. Вторив йому і прем’єр Арсеній Яценюк, закликаючи ЄС не враховувати у візовому питанні небувалий наплив мігрантів із Сирії, наче це єдина перешкода для скасування віз українцям.
А Остап Семерак, народний депутат від Народного фронту і перший заступник євроінтеграційного комітету Верховної Ради, взагалі звинуватив ЄС у пасивності, зазначивши, що Брюссель постійно висуває Україні все нові й нові вимоги для введення безвізового режиму.
Утім, головним ворогом українців, які мріють вільно подорожувати країнами шенгенської зони, виявилися не брюссельські чиновники, а власна влада. Саме з вини політиків і чиновників забуксували реформи, що відкривають перед українцями двері Євросоюзу. ЄС запропонував Києву дорожню карту з декількох пунктів, виконання яких відкрило б кордони, але виконати її не поспішають ні президент, ні уряд, ні парламент.
“Тільки інтегрований, консолідований підхід усіх відомств може дати хороший результат, завдання ж виконувалися фрагментарно і розрізнено”, — нарікає Ірина Сушко, голова громадської організації Європа без бар’єрів.
У результаті відставання зберігається у багатьох сферах. За деякими пунктами вчасно надолужити згаяне Україна вже не встигне. І якщо травнем цього року введення безвізового режиму до середини 2016-го було реальністю, сьогодні це вже з галузі фантастики. Тепер оптимістичний прогноз — це кінець наступного року. Але і цей рубіж відсувається все далі та далі: Київ не демонструє ні конкретних дій, ні політичної волі. Хоча за наявності бажання низку вимог ЄС влада могла б виконати, за словами експертів, за десять хвилин.
Знову в аутсайдерах
Боротьбу з собою на шляху в Шенген Україна веде з 2010 року, коли вона першою з країн Східного партнерства отримала План дій щодо лібералізації візового режиму (ПДЛВ).
Цей документ містить вимоги в 15 сферах — від боротьби з корупцією до прав меншин, виконання яких позбавило б українців необхідності оформляти шенген для короткострокових поїздок до ЄС — не більше ніж на 90 днів протягом півроку.
Але виконання однієї лише законодавчої фази розтягнулося з вини української сторони на чотири роки. Друга, імплементаційна, не завершилася й досі. У підсумку Україна стала аутсайдером: громадяни Молдови, що отримала ПДЛВ 2011-го, вже понад рік насолоджуються безвізовими поїздками до ЄС. Грузія, що отримала свій план 2013-го, у вересні цього року вже заявила, що повністю виконала ПДЛВ і тепер очікує від ЄС позитивного рішення в грудні.
Україна досі пасе задніх. Згідно з весняним звітом Єврокомісії, за п’ять років офіційний Київ повністю виконав лише два пункти з 15-ти — налагодив співпрацю з ЄС у кримінальних справах, а також удосконалив умови та порядок видачі проїзних документів і посвідчень особи. Ще у восьми сферах Єврокомісія визнала вимоги майже виконаними, у решті — “частковий прогрес”. До жовтня українська влада клятвено обіцяла закрити всі діри з тим, щоб у грудні отримати позитивний висновок ЄС. Але переоцінила свої можливості.
Певного прогресу за ці п’ять місяців дійсно вдалося досягти. Майже закрите питання забезпечення безпеки документів, керування кордонами та міграцією, є успіхи у боротьбі з торгівлею людьми та захисті прав громадян.
Не надто вражені в Євросоюзі прогресом України в боротьбі з організованою злочинністю. “У цьому питанні українська влада сконцентрувалися на зоні АТО, але оргзлочинність актуальна як у Донбасі, так і в інших регіонах країни”, — поділилося з НВ джерело в дипломатичних колах ЄС.
Для Європи це вкрай делікатне питання, оскільки мафія легко долає кордони та стає проблемою не тільки України, але й інших держав.
Усі винні
Розв’язати наявні питання в законодавстві парламент мав 8 жовтня, проголосувавши за безвізовий пакет законопроектів. Але з 13 документів Рада схвалила лише 7 — два в цілому і ще п’ять лише в першому читанні. Окремі ініціативи спікеру Володимиру Гройсману доводилося ставити на голосування п’ять-шість разів, щоб отримати необхідну кількість голосів.
Особливий опір зустріла боротьба з корупцією, зокрема законопроект, що дозволяє накладати арешт на майно других і третіх осіб у рамках кримінального розслідування за наявності достатніх підстав. “Чимало депутатів не хотіли за нього голосувати. Напевно, приміряли на себе і злякалися за свої активи”, — каже Дарія Каленюк, виконавчий директор Центру протидії корупції. Але закон необхідний: він дозволить заарештовувати на ранніх стадіях кримінального провадження вкрадені активи, переписані на тещ, братів, сватів.
Виконавчий директор Центру протидії корупції Дарія Каленюк
Виправдовуючись, депутати говорили, що урядові проекти були дуже погано підготовлені. Крім того, Кабмін зареєстрував їх у парламенті із затримкою — в серпні-вересні, й у Ради, мовляв, не було достатньо часу, щоб ознайомитися з документами та підготувати правки.
Але вина за зволікання лежить і на Раді, визнає Марія Іонова, нардеп від Блоку Петра Порошенка (БПП), заступник голови парламентського комітету з питань євроінтеграції. “Можна сказати, що всі в чомусь недопрацювали”, — каже вона. І пояснює, що не всі готові підтримати потрібні закони, а багато ще й грішать тим, що заради політичних бонусів заговорюють нагальні проблеми другорядними темами.
Найбільші труднощі виникли з двома провідними законопроектами — про зняття недоторканності з нардепів та суддів, а також про антидискримінаційні зміни в Трудовому кодексі, які забороняють утиски за ознакою сексуальної орієнтації. Депутати навіть не захотіли ставити їх на голосування. Остання ініціатива неодноразово ставала притичиною: українські парламентарії особливо завзято опираються захисту прав меншин. Але для ЄС цей момент принциповий.
Президентський прокол
Удару мріям українців про безвізовий режим з ЄС завдав і Порошенко. Причому в його разі йдеться про найживотрепетніше для Євросоюзу питання — боротьбу з корупцією. За останні п’ять місяців прогрес України у цій сфері виявився малопомітним. Але офіційний Київ ще й спровокував справжній скандал навколо призначення антикорупційного прокурора — найважливішої фігури для майбутньої боротьби з хабарництвом. Без нього робота Національного антикорупційного бюро (НАБ) залишається фактично паралізованою
Мало того що ставленик Порошенка — генпрокурор Віктор Шокін — до останнього затягував запуск антикорупційної прокуратури та конкурсу на посаду її голови. До того ж у вересні за своєю квотою призначив до конкурсної комісії чотирьох прокурорів, яких представники громадянського суспільства тут же викрили в причетності до сумнівних схем.
Активісти вимагали змінити представників Генпрокуратури (ГПУ) в комісії, а голова представництва Євросоюзу в Україні Ян Томбінський з невластивою дипломатам прямотою дав зрозуміти, що склад комісії викликає серйозну стурбованість у ЄС. Побоювання викликає той факт, що за її нинішнього складу майбутній антикорупційний прокурор буде повністю підконтрольний президенту: з 11 членів комісії троє входять до комісії за квотою президентської політсили БПП, а четверо призначені генпрокурором.
На претензії Євросоюзу ні в Адміністрації президента, ні в Генпрокуратурі не відреагували. “Замінити цю четвірку [квоту ГПУ] у конкурсній комісії — просте питання, але від цього залежить вся боротьба з корупцією, — говорить Каленюк. — Якщо буде політична воля президента і генпрокурора, ця проблема вирішується за десять хвилин наказом Шокіна”.
Зміна складу комісії не вплине на хід конкурсу, в будь-якому разі до кінця листопада ім’я нового антикорупційного прокурора буде відоме. Але важливо, щоб його незалежність не викликала сумнівів в ЄС. “Євросоюз не може вимагати призначити до комісії тих чи інших людей. Для нас головне, щоб антикорупційна прокуратура була дійсно незалежною. Це питання довіри”, — пояснює на умовах анонімності європейський дипломат. Якщо довіри до підсумками конкурсу у єврочиновників не буде, вони чекатимуть результатів роботи антикорупційної прокуратури, щоб упевнитися в тому, що цей орган дійсно незалежний. “На це може знадобитися дуже багато часу”, — додає дипломат.
Зміна складу комісії не вплине на хід конкурсу, в будь-якому разі до кінця листопада ім’я нового антикорупційного прокурора буде відоме. Але важливо, щоб його незалежність не викликала сумнівів в ЄС. “Євросоюз не може вимагати призначити до комісії тих чи інших людей. Для нас головне, щоб антикорупційна прокуратура була дійсно незалежною. Це питання довіри”, — пояснює на умовах анонімності європейський дипломат. Якщо довіри до підсумками конкурсу у єврочиновників не буде, вони чекатимуть результатів роботи антикорупційної прокуратури, щоб упевнитися в тому, що цей орган дійсно незалежний. “На це може знадобитися дуже багато часу”, — додає дипломат.
Останній шанс
Голова громадської організації Європа без бар’єрів Ірина Сушко:
Часу залишається все менше. Всі вимоги Брюсселя Україна має виконати до кінця листопада, щоб успіхи Києва встигли відбитися у звіті Єврокомісії про виконання ПДЛВ. Документ буде готовий в середині грудня. Якщо до цього часу Україна покаже реальний прогрес, Єврокомісія рекомендує Європарламенту та Раді ЄС скасувати візи. Ще приблизно трьох місяців й більше потребуватимуть бюрократичні процедури всередині Євросоюзу. Але за такого сценарію отримати безвізовий режим влітку 2016-го — абсолютно реальна перспектива.
Проте вже зараз експерти з гіркотою констатують, що за умови нинішньої динаміки Україні ніяк не встигнути закрити всі питання в листопаді. “Я припускаю, що Єврокомісія може захотіти підтримати нас чисто політично. І перенести звіт із грудня на початок наступного року, щоб в України було більше часу. Тоді візовий режим скасують у другій половині 2016-го, — говорить Сушко. — Але це дуже оптимістичний сценарій”.
Небезпека в тому, що вікно можливостей зачиняється. Зараз, після Євромайдану, в ЄС є політична воля надати Україні безвізовий режим, незважаючи на війну на сході й економічну кризу. Але атмосфера в ЄС може змінитися. Яскравий приклад цього — небажання окремих країн Євросоюзу ратифікувати угоду про асоціацію з Україною. “Поки воля ЄС не змінилася — там готові скасувати візи для нас. Але це не означає, що ситуація не зміниться за рік. Вплинути може і міграційна криза, і євроскептицизм окремих країн”, — нарікає Сушко.
Якщо Київ діятиме таким само чином, безвізовий шлях України розтягнеться на довгі роки. Українцям доведеться миритися з чергами біля консульств і принизливими процедурами підтвердження платоспроможності. А молдавани та грузини дивитимуться на ці муки з легкою посмішкою.
Галина Корба
За матеріалами: НВ
Поділитися новиною
