704
Українські пенсіонери постраждають від списання держборгу
— Особисті фінанси
Недержавні пенсійні фонди (НПФ) встигли до кризи вкластися в українські єврооблігації, а значить, тепер їм також належить списати 20% номіналу цінних паперів. Умови реструктуризації пенсійники вважають «дискримінаційними»: вони не зможуть включити в свої активи деривативи, прибутковість яких залежить від темпів зростання ВВП.
Зачепило фонди
Від списання частини держборгу України постраждають не тільки іноземні кредитори, а й українські недержавні пенсійні фонди (НПФ). Вони також купували єврооблігації, а значить, втратять 20% їх вартості. Але не це засмутило НПФ. Прив’язані до ВВП варранти, які уряд надасть всім, хто погодився на реструктуризацію кредиторам, не можуть бути включені в пенсійні активи, а отже, для фондів їх вартість дорівнюватиме нулю. І лише виплати по них, які почнуться не раніше 2021 роки, будуть включені в активи НПФ.
Українська асоціація адміністраторів пенсійних фондів (УААПФ) пропонує владі дозволити НПФ інвестувати в похідні інструменти. «Інвестори, які вкладали кошти в облігації зовнішньої держпозики України (у тому числі вітчизняні НПФ) отримають в рамках реструктуризації державний дериватив, який за своєю суттю є похідним інструментом. Але закон «Про недержавне пенсійне забезпечення» забороняє включати похідні цінні папери в пенсійні активи НПФ, – обурена асоціація. – Це ущемляє інтереси майбутніх і нинішніх пенсіонерів – учасників НПФ, які довірили свої особисті накопичення державі, придбавши її зовнішні облігації ».
Дадуть добро
У Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку готові підтримати такі поправки. «Дозвіл на використання НПФ інструментів реструктуризації держборгу доцільно як з позиції розширення переліку доступних напрямків інвестування коштів НПФ, так і з точки зору заохочення використання більш широким колом інвесторів нової групи цінних паперів», – говорить заступник директора департаменту спільного інвестування та регулювання діяльності інституційних інвесторів НКЦПФР Віталій Дерев’янкін.
«Проблема розширення спектру надійних фінансових інструментів для інвестування пенсійних активів вельми актуальна, враховуючи ситуацію в банківській системі, а також введення з 1 січня 2016 року більше жорстких вимог до лістингу», – зазначає перший заступник генерального директора Української асоціації інвестиційного бізнесу Ольга Трипільська. Подібні правки врегулюють проблему, що виникла, але не відкривають НПФ нові можливості з інвестицій за кордон. Хоча формально законодавство дозволяє розміщувати активи НПФ в цінних паперах іноземних емітентів. «Наше валютне законодавство і раніше перекриває вихід українських компаній на зарубіжні ринки капіталу. Жодного руху і у випуску інфраструктурних облігацій, хоча таку пропозицію УАІБ включено в комплексну програму розвитку фінансового ринку України на 2015-2020 роки », – нарікає вона.
Ціна запитання
УАІБ підрахувала, що на кінець серпня обсяг єврооблігацій в портфелі НПФ становив усього 15 млн грн (приблизно $ 708 тис.), або 1,6% всіх пенсійних активів в управлінні КУА. Опитані FinClub учасники ринку не зізналися, що в їхніх активах знаходяться суверенні єврооблігації. Наприклад, не робила подібних операцій і КУА «Універ Менеджмент» (ІГ «Універ» відома завдяки своїй підтримці запровадження в Україні подвійного лістингу для іноземних акцій). Але відомо, що ще в 2009 році покупцем єврооблігацій на суму 1,59 млн грн виступила КУА «Всесвіт» (близько $ 200 тис.) в інтересах НПФ «Все». У КУА «Всесвіт» на запит FinClub не відповіла. Всього в Україні працює 70 фондів під управлінням 42 КУА. У НКЦПФР розповіли FinClub, що «йдеться про поодинокі випадки інвестування в бонди».
Можливість купувати деривативи учасники ринку оцінюють обережно. «Це дозволить істотно збільшити інвестиційні можливості для НПФ, проте потрібно враховувати можливі додаткові ризики, пов’язані з використанням деривативів», – говорить директор департаменту з питань інвестиційної діяльності «ОТП Капітал» Тарас Єлейко. «Система недержавного пенсійного забезпечення вкрай консервативна. Її головний принцип – це надійність і низькі ризики для учасників. Деривативи, як похідні цінні папери, є за визначенням набагато більш ризиковими цінними паперами, ніж ті, які відповідно до закону про недержавне пенсійне забезпечення можуть бути в портфелі НПФ », – вважає генеральний директор ТОВ «АРТА Управління активами» Гліб Кабальнов.
Можливість купувати деривативи учасники ринку оцінюють обережно. «Це дозволить істотно збільшити інвестиційні можливості для НПФ, проте потрібно враховувати можливі додаткові ризики, пов’язані з використанням деривативів», – говорить директор департаменту з питань інвестиційної діяльності «ОТП Капітал» Тарас Єлейко. «Система недержавного пенсійного забезпечення вкрай консервативна. Її головний принцип – це надійність і низькі ризики для учасників. Деривативи, як похідні цінні папери, є за визначенням набагато більш ризиковими цінними паперами, ніж ті, які відповідно до закону про недержавне пенсійне забезпечення можуть бути в портфелі НПФ », – вважає генеральний директор ТОВ «АРТА Управління активами» Гліб Кабальнов.
Економіка України знаходиться в стані системної кризи, і подібні радикальні зміни в законодавстві можуть призвести до серйозного зростання ризиків для НПФ, які не мають досвіду роботи з похідними. «Потрібно враховувати, що звернення похідних цінних паперів в Україні не врегульовано, відсутня методологія оцінки. І чи готові НПФ нести ризики інвестування в державні бінарні опціони?» – Задається питанням фахівець з управління активами КУА АПФ «Альтана Інвестмент Менеджмент» Ольга Лісіцина.
Руденко Вікторія
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
