5459
Чому їдуть айтішники
— Казна та Політика
Керуючий директор Асоціації міжнародних інвесторів UVCA, співзасновник ICT Competence Center, радник за новими технологіями мера Андрія Садового, всі ці посади займає одна людина – Яніка Мірило.
Розвиток цифрової економіки – загроза, або можливість для України?
Запитати – розвиток цифрової економіки загроза для «старої економіки», це як запитати чи загрожує машина колясці з осликом. Прогрес, особливо прискорений, завжди загроза тим, хто не встигають за ним, але й можливість стати більш ефективним і глобальним.
Наприклад, розвиток електронного уряду, звичайно, загроза корумпованим чиновникам і купам паперу. Але це і мета – зробити країну за допомогою нових цифрових рішень більш прозорою, ефективною та конкурентоспроможною. Як видно з досвіду передових країн, без інновацій, модернізації та нових технологій неможливо в сучасному світі бути довгостроково конкурентоспроможними.
Цифрова економіка – це можливість вийти на нові глобальні ринки, особливо у сфері ІТ. У Європі сьогодні один із пріоритетів – єдиний цифровий ринок, який з’єднав би ринки всіх 28 країн і дав би рівні можливості, вилучив би перепони, створив би тисячі нових робочих місць і приніс би економіці ЄС додаткові 415 мільярдів євро. Сподіваюся і Україна незабаром стане частиною таких нових цифрових ринків і можливостей.
Що більше заважає розвитку цифрової економіки в Україні: слабка економіка, або недосконале законодавство?
На бізнес, неважливо – цифровий, або нецифровий, – завжди впливає економічний клімат. Він складається з простоти ведення бізнесу, «дружності» держави і законодавчої бази, що підтримує розвиток. Але про який розвиток цифрового або будь-якого ринку ми говоримо, коли тролимо ІТ-бізнес, який повинен розвивати якраз цифрові ринки? Спочатку важливо створити інвестиційний та бізнес-клімат, можливості для розвитку, а тільки потім чекати реальних результатів і масштабу, який можна назвати цифровий економікою.
Наскільки безнадійно Україна відстала від передових країн?
Україна, на жаль, вже відстала в багатьох сенсах від передової розвитку ІТ-технологій. Так, є багато програмістів, і хороших, але важливий і результат. Аутсорсинг створює хороші робочі місця, але зазвичай не прорив в інновації. У нас поки немає відомих історій успіху, як наприклад, в Естонії – Skype, в Ізраїлі – ICQ. Навіть кількість айтішників не така вже висока. Наприклад, в Естонії з 1,3 мільйона жителів працює 18000 айтішників, в Україні – до 100 000. Частка ІКТ сфери в Естонії 7% з ВВП, в Україні приблизно 2%.
Україна в індексі глобальної конкурентоспроможності на 79 місці з 144 країн, в індексі розвитку електронного уряду – на 84-му. Потенціал країни набагато вище.
Які три кроки має зробити держава, щоб допомогти розвитку цифрової економіки?
Створити сприятливий бізнес-клімат, перестати тролити бізнес і нарешті сказати, що сфера IT є для неї важливою, а не показувати ставлення «Якщо не подобається – їдьте».
Який прорив в інноваціях може зробити країна з середньою зарплатою в $100? Всі проривні продукти українці зробили після еміграції (Макс Левчин, Ян Кум)
У сфері ІТ середня зарплата приблизно $ 2 000. Не така вже «дешева» робоча сила. Україна – найбільший ринок «IT-мізків». Щотижня інвестори інвестують в новий проект. Це тільки питання часу коли якийсь проект зробить значний прорив. Маленькою перемогою можна вважати покупку сервісом Snapchat одеського стартапу за $150 млн. Цей проект Looksery.
В Україні немає внутрішнього ринку. За рахунок чого зросте кількість айтішників? (і частка ІКТ в ВВП)
Велика частка в обороті IT-сфери складається з експорту. Сфера ІТ зростає на 30-40% на рік і сьогодні якраз, в першу чергу, за рахунок експорту. При створенні благополучного бізнес-клімату кількість робочих місць у сфері IT може вирости до 2020 до 180 000. Я не вважаю, що аутсорсинг це погано. Він створює велику кількість фахівців, які будуть в якійсь перспективі створювати свої стартапи і нові історії успіху. Також важливо розуміти, що IT створює нові робочі місця в суміжних сферах, приблизно у співвідношенні 1: 3. Економіка не може постійно стояти на місці, це питання часу, коли у нас повинен створитися і свій внутрішній ринок, але державний сектор з його закупівлями в багатьох країнах є одним із драйверів зростання.
Багато IT-фахівці залишають країну. Головна причина – низький розвиток ринку, або бідність країни? Як можна будувати ідеальне життя для айтішників при загальній розрусі?
Я думаю, айтішники покидають країну не через бідність, а через поганий бізнес-клімат та постійний троллінг бізнесу. Багато айтішники обгрунтовано вірять, що можуть стати одними з творців нової країни, вони виїжджають не через велике бажання, а через те, що створюються важкі умови і є вибір виїхати і перечекати. Сподіваюся, і влада зрозуміє, що сфера IT та інновацій в більшості європейських країн – основа і драйвер зростання і почне шукати діалог і компроміс.
Як IT допоможе прогодувати сорокамільйонну країну з високою часткою сільського населення?
IT створює інформаційні системи, які знижують корупцію, роблять країну більш ефективною і прозорою. Адже важливе не тільки зростання, але і ефективність. Якщо припускати, що рішення електронного уряду можуть, на прикладі деяких пострадянських країн, скоротити кількість чиновників мінімум на третину, то це дозволяє підвищити рівень доходу тих, хто залишилися. Електронний уряд підвищує прозорість, знижує корупцію. Це – пряма економія бюджетних грошей. Але я думаю, неправильно ставити питання «чи може одна сфера врятувати цілу економіку, або заощадити велику частину бюджету». Реформи повинні проходити не на словах, а на ділі. Повинна мінятися система і люди в ній. Без повного перезавантаження не допоможе жодна сфера, ні окремо, ні сукупно. IT дає інструменти, а реальні проблеми економіки повинні вирішуватися на всіх рівнях.
І яким повинен бути план реформ?
Для початку хоч якимось. З цим у нас проблеми в багатьох сферах. Або немає плану, або він не дотримується, або план настільки загальний, що не ставить жодних конкретних цілей.
Для початку було б добре оновити стратегію розвитку цифрового суспільства з постановкою конкретних завдань, відповідальними і термінами. До того, поки ми не опишемо державну стратегію, ріст і дії будуть нескоординованими, випадковими і хаотичними. Звичайно, можна сказати, що подекуди краще обійтися без втручання держави. Але зовсім без нього не можна: адже держава створює бізнес-середовище; тролить або не тролить бізнес; помічає, або не помічає підприємців.
Я вірю в потенціал і в ключову роль IT, і при реформуванні країни, і при створенні нової економіки та нових робочих місць. Навіть досягнення рівня Естонії, де частка ІКТ 7% з ВВП, – це сотні тисяч нових добре оплачуваних робочих місць. Але щоб цього домогтися, держава роками будувала екосистему і запевняла, що розвиток орієнтованих на експорт інноваційних рішень один з пріоритетів.
Для реформ за допомогою ІТ в Україні потрібно припиняти просторікувати, а починати автоматизувати і системи, і процеси. Наприклад, переведення адміністративних послуг в електронні реально підвищує ефективність і вбиває корупцію, оскільки з процесу йде чиновник, а комп’ютеру хабар не даси. Для реформи держзакупівель дуже важлива частина – технічна платформа, яка дозволяє проводити відкриті аукціони і т. і. IT-рішення – не мета, а посередник. Інструмент для проведення реформ і переходу на якісно новий рівень.
Що заважає розвитку електронного уряду? Чому?
Відсутність політичної волі та цілеспрямованих кроків. Треба сказати, що за останні півроку в цій сфері зробили реальний прорив. Але це скоріше не завдяки, а всупереч. Є прогресивні міністерства і міста, які створюють і просувають перші електронні послуги та рішення. Також значущий проект – Прозорро, де волонтери і влада консолідували зусилля, і вийшов реально важливий і масштабний проект, який при повному впровадженні може допомогти заощадити на державних закупівлях приблизно 13%.
Ганна Судакова
За матеріалами: Hubs
Поділитися новиною
