939
«Без особи»: до чого готується фінансова розвідка
— Казна та Політика
У понеділок, 28 вересня, відбулася зустріч представників МВФ і Незалежної асоціації банків (НАБУ), присвячена відсутності в Україні належного моніторингу фінансових потоків через банківські рахунки держчиновників. Ще торік Україна взяла на себе зобов’язання верифікувати фінансові операції осіб так званого підвищеного ризику, ухваливши відповідні закони в жовтні минулого року. Вони набрали чинності в лютому. Але досі під нагляд фінансової розвідки потрапили тільки підозрювані в терористичній діяльності, тоді як політично значущі персони, контроль за фінансовими потоками яких необхідний для боротьби з корупцією, не підлягають повноцінному моніторингу. Порушення цих вимог міжнародної громадськості з боку України загрожує, зокрема, поверненням країни в чорний список FATF.
До 2004 року Україна вже входила до чорного списку FATF, що обмежувало приплив інвестицій у країну. Вивести державу з чорного списку вдалося, зокрема, завдяки перекриттю багатомільярдних схем транзиту «брудних» грошей з України у Прибалтику.
Хто є хто
Проте, розуміючи, що FATF не внесе Україну до свого чорного списку, поки триває збройний конфлікт на Сході, фінансова система і держава не поспішають виконувати закон «Про протидію і запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового ураження», який набув чинності в лютому 2015-го. Нагадаємо, що, відповідно до цього документа, банки зобов’язані проводити верифікацію політично значимих осіб і членів їхніх сімей. За даними Forbes, цю верифікацію не проводять повною мірою. Банки перевіряють клієнтів – проводять верифікацію – за списком, пов’язаним із тероризмом.
Однак банкіри кажуть, що технічно не можуть перевірити всіх клієнтів. Проте вирішити цю проблему може формування списку публічних діячів. «Наша позиція така, що влада повинна забезпечити існування цього списку, тому що банкіри мають ним користуватися, а не на власний розсуд вирішувати, ким є та чи інша особа. Ми готові дотримуватися всіх законів, але під дію цих нормативів підпадає дуже багато громадян», – розповідає Forbes голова ради НАБУ Роман Шпек.
За оцінками банкірів, якщо на момент ухвалення закону кількість осіб, які підпадають під спеціальний моніторинг, оцінювали в 20 000 людей, то тепер мова може йти мало не про третину населення України, тобто і про родичів суддів, прокурорів, депутатів (зокрема й місцевих рад) і так далі.
«Самі банки до кінця не можуть сказати, а хто ж відноситься до публічних діячів. Тому що до таких персон належать не тільки публічні депутати, а й чиновники, їхні родичі та бізнес-партнери. Але немає жодної бази, яка досконально скаже, чи є той чи інший клієнт публічною особою. І сьогодні банки мають покладатися на чесність клієнта при заповненні анкети», – розповідає голова правління «Комерційного індустріального банку» Вадим Березовик. І додає, що покарання за помилку банку – вельми серйозне: аж до позбавлення ліцензії. При цьому банкіри зауважують, що публічні особи за приховування перед банком свого істинного статусу також повинні нести відповідальність.
Видимість бурхливої діяльності
За словами учасників зустрічі, з вуст експертів МВФ вже прозвучало, що країна намагається заховати «велику рибу» за створенням видимості лову «дрібної рибки». У свою чергу банки запевняють, що один із державних органів, наприклад, Міністерство юстиції, має скласти відповідний реєстр.
Наприклад, якщо клієнт N − чиновник першої категорії, що підпадає під моніторинг, то банк має перевіряти його та членів його сім’ї, включаючи дружину, батьків, дітей і так далі. Але члени сім’ї не повідомляють про це банк. Якому, в свою чергу, таку інформацію самостійно перевірити непросто.
Що стосується пункту «фінансування тероризму», то фінмоніторинг за узгодженням із Кабміном сформував відповідний список. «Цей список постійно оновлюється, про що повідомляють банкам. Він публікується на сайті фінрозвідки у відповідному для банків форматі, і банки цей список скачують», − зазначає Єлагіна.
Фінустанови наполягають на необхідності наявності такого ж списку щодо політично значущих осіб. «За законом, банк повинен вжити всіх заходів для встановлення факту приналежності клієнта до національних публічних діячів», − уточнює Єлагіна.
Дорогі клієнти та «четверта влада»
Втім, банки можуть використовувати для такої перевірки відкриті джерела інформації, ЗМІ. Але банкіри пояснюють, що перевіряти кожну людину через ЗМІ дуже дорого. «Це колосальна робота, для якої не завжди у банків є ресурси. А якщо такі списки будуть сформовані на державному рівні, в тому числі на рівні Держфінмоніторингу, система контролю працюватиме ефективно. Тим більше що українська фінансова розвідка взаємодіє з іноземними фінансовими розвідками, маючи відповідні угоди про співпрацю. Але у банків таких повноважень немає», − констатує Жанна Єлагіна.
«Банк не має інформаційних ресурсів, за винятком ЗМІ. Також є сервіси з перевірки даних, такі як DownJons, Work Check. Але коштують такі сервіси дорого, від $5000 до $10 000 на місяць», − пояснює Жанна Єлагіна.
Втім, якщо допустити, що якийсь корумпований «антикорупційний» держорган сформував список, в якому немає, наприклад, чиновника Y, а міжнародні ЗМІ у своїх публікаціях розповідають про причетність цієї персони до відмивання грошей, то і керуватися у своїх розслідуваннях банки будуть даними не списку, а ЗМІ.
«При відкритті рахунку народні депутати, президент та інші держчиновники підпадають під окремий моніторинг. У можливий список повинні, відповідно, потрапити держслужбовці першої-третьої категорії, депутати і так далі. Те, що закон діє, а списку немає, може означати, що банки не хочуть втрачати клієнтів. Не виключено, що НБУ і фінмоніторинг роблять усе, щоб ці закони не працювали», − вважає партнер компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець. Він наводить як приклад народного депутата, який не задекларував близько 1 млрд гривень на депозиті, і щодо якого зараз з ініціативи Кравця проводиться відповідне розслідування.
Допомогти у формуванні подібного списку взявся Центр протидії корупції. В інтерв’ю Forbes глава центру Дар’я Каленюк зазначала: «Ми зараз розробляємо нашу публічну базу громадських діячів, і восени офіційно її запустимо. Тільки недавно фінмоніторинг взагалі надав банкам інструкцію про те, як застосовувати ці норми».
Роман Шпек, у свою чергу, вважає, що наявність такого списку могло б стати виходом зі сформованої ситуації: «Головне, щоб уряд і НБУ сказали, що вони визнають такий реєстр, сформований некомерційною організацією. Всі знають, що армію на сході у нас забезпечують насамперед волонтери. Якщо ми довірили волонтерам захист країни, ми можемо довірити їм і боротьбу з корупцією».
Згідно з даними представника місії МВФ Емануеля Матіаса, питання наявності такого реєстру вже обговорювалося з Міністерством фінансів, і створення самої бази заплановано на перше півріччя 2016 року.
Як же вийшло, що країна приймала закони для боротьби з відмиванням грошей, а самі закони виявилися прописані так, що не працюють уже сім місяців? «Це сталося, тому що влада і бізнес в країні не розділені», − резюмує Шпек.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
