2022
У Нацбанку все спокійно?
— Казна та Політика
Минулого тижня в НБУ звільнилася посада директора Департаменту реєстраційних питань і ліцензування. Її очолював Леонід Антоненко − колишній юрист компанії Sayenko Kharenko, яка, в тому числі, спеціалізувалася на корпоративних конфліктах і угодах M&A. Разом з ним із банківського регулятора пішов керівник Управління реєстрації та ліцензування банків Олександр Бевз.
Як сам Антоненко, так і представники НБУ називають причиною звільнення розбіжність у баченні шляхів подальшого реформування. Але, згідно з даними Forbes, заяву про звільнення за згодою сторін було підписано екс-головою департаменту під натиском вищого керівництва Нацбанку.
Сам же Антоненко на своїй сторінці в Facebook заявив про те, що реформа реєстраційних процедур, пов’язаних з отриманням кредитів від нерезидентів, не тільки не відбулася, але й зіткнулася з явним спротивом: «набирають обертів сили реакції».
«Зловживаючи своїм правом реєстрації укладених угод, Національний банк вторгається в сферу дії фундаментальних основ цивільного обороту, позбавляючи юридичної сили цілі глави Цивільного кодексу», − написав Антоненко на своїй сторінці в Facebook, маючи на увазі заборону НБУ на поступку прав вимоги та переведення боргу за договорами про залучення кредитів від нерезидентів.
Згідно з даними Forbes, НБУ дійсно намагався скасувати необхідність реєстрації таких кредитів, проте ця ініціатива «забуксувала» в Адміністрації президента. Один із таких випадків, за словами співрозмовника в Нацбанку, став навіть причиною службового розслідування проти Антоненка.
Сам екс-чиновник такий факт заперечує. «Службові розслідування проти мене не проводилися. Про факти виведення коштів із країни за підробленими документами мені нічого невідомо», − стверджує Антоненко.
Хто крайній?
У серпні цього року на сайтах «Антикор» та «О.Р.Д.», де силові структури України час від часу розміщують «неофіційну», але бажану для них інформацію, з’явилася стаття про те, що з України було виведено $41 млн − за документами зареєстрованої в Криму компанії, яка має борг перед нерезидентом. Крім невтішних характеристик на адресу як самого Антоненка, так і інших чиновників НБУ, в матеріалі розкривалися подробиці «угоди»: кримська компанія перереєструвалася на материкову Україну, переуступивши свої боргові зобов’язання народному депутату від «Народного фронту» Ігорю Котвицькому.
Після того як історія набула розголосу, в НБУ почали шукати винних. За словами співрозмовників, фінмоніторинг мав розібратися з походженням цих коштів ще на стадії надходження їх на рахунки депутата в Ощадбанку. У підсумку претензії пред’явили Антоненку, оскільки він виступав за повне скасування реєстрації таких кредитів. А історія з виведенням грошей і послужила приводом для звільнення. Джерела Forbes схиляються до версії, що її «підняли нагору» співробітники СБУ, після того як Антоненко відмовив останнім у придбанні одного з неплатоспроможних банків.
Водночас у вищого керівництва Нацбанку прагнення продовжувати співпрацю з Леонідом Антоненком не спостерігалося, оскільки з ним часто виникали концептуальні розбіжності. Наприклад, за інформацією джерел у регуляторі, бували випадки, коли Департамент ліцензування просто блокував питання й ініціативи, що йшли від Кабміну чи АП. За даними Forbes, з великими труднощами отримували дозвіл на роботу в банківській сфері керівники деяких державних банків, оскільки проти них готові були свідчити співробітники фінустанов, які стали неплатоспроможними частково і завдяки їм.
Проблеми в Кабміну виникали не тільки з призначенням голів правління, а й із наглядовою радою державних банків. Наприклад, заступник міністра фінансів Оксана Маркарова була пов’язана з неплатоспроможним банком «Актив», тому її призначення як «делегата» від Мінфіну до наглядових рад державних Ощадбанку, Укрексімбанку або Укргазбанку теж було під питанням.
Нагадаємо, разом із нею до наглядової ради банку «Актив» напередодні банкрутства установи входила також міністр фінансів Наталія Яресько, питання про що Forbes адресував в інтерв’ю Маркаровій. «Так, вона на початку 2014 року була якийсь час незалежним членом наглядової ради і брала участь у трьох засіданнях, на яких обговорювалася нова стратегія банку. На цьому її участь у наглядовій раді закінчилася», – пролунало у відповідь.
Розбіжності в Леоніда Антоненка й підзвітного йому департаменту НБУ виникали і з Адміністрацією президента. Співрозмовники, близькі до Нацбанку, розповідають, що після того як Антоненко відмовив депутату від БПП Руслану Демчаку в купівлі банку «Омега» Миколи Лагуна, Демчак звернувся до АП, звідки вищому керівництву Нацбанку надійшла вказівка дати дозвіл на цю угоду. У підсумку Антоненка викликали до керівництва – і Демчак отримав дозвіл. Втім, сам Демчак свій бізнес-інтерес в історії з «Омегою» заперечує.
Поки ж можна лише констатувати, що хай якими були підстави для звільнення Леоніда Антоненка із займаної ним посади, те, що він пішов, неабияк послабило позиції Департаменту реєстраційних питань та ліцензування – як у структурі НБУ, так і на фінансовому ринку загалом. Тим часом регулятор зобов’язався перед МВФ розкрити до 2016 року структури власності всіх банків. Це завдання можна вважати, щонайменше, важким для виконання – реформа прозорості вже забуксувала, а на ринку вже з’явилися послуги «кінцевих бенефіціарів». У підсумку проблеми з розкриттям реальних власників спостерігаються приблизно у 50 банків, у зв’язку з чим Україна ризикує вкотре не виконати зобов’язання перед кредиторами.
Олександр Мойсеєнко, Ольга Левкович
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
