1099
Податкові реформи в Україні: біг по колу
— Казна та Політика
Податкова система України останні 24 роки знаходиться в перманентному стані реформування. Складається таке враження, що процес податкового реформування в нашій країні нескінченний і те саме було у довгому серіалі типу Санта-Барбари, у якому дуже часто змінюються актори і декорації. Все більш складними і заплутаними для суспільства стають сюжетні лінії у вигляді всіляких проектів законів, стратегій та концепцій. І якщо на початку цього «серіалу» всі сподівалися на хеппі-енд і з цікавістю чекали його закінчення, то тепер, через 24 роки, все настільки втомилися від монотонності сюжету, передбачуваності гри акторів і бездарності режисерів, що навіть найвідданішим глядачам стало несила оплачувати перегляд цього фільму.
Але, на жаль, податкова реформа в нашій країні – це не кіно, яке при бажанні платники податків можуть вимкнути … це реальність, причому дуже мінлива. Так, за період незалежності України податкову систему намагалися реформувати більше десятка разів.
Умовно можна виділити кілька етапів «зміцнення та оновлення правил оподаткування»: 1 етап (1991-1995 рр.) – Етап становлення та формування національної податкової системи нашої країни, 2 етап (1996-2003 рр.) – Спроба приведення податкової системи відповідно до умовами ринкових відносин, 3 етап (2004-2009 рр.) – час розвитку податкової системи в умовах більш-менш стабільної економки і її зростання і, нарешті, останній, 4 етап (2010 – сьогоднішній день) – реформування податкової системи України в посткризових умовах , викликаних глобальною рецесією. На кожному з даних етапів було прийнято ряд нормативно-правових актів, які визначали як базові правила оподаткування, так і стратегічне і середньострокове бачення розвитку національної податкової системи.
Спільними у цих документах були дві взаємовиключні особливості. Перша – це блага мета сформувати таку податкову систему, яка б створювала сприятливі умови для економічного зростання, забезпечувала реалізацію принципу рівності всіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, формування відповідального ставлення платників, до виконання своїх податкових зобов’язань; підвищення фіскальної ефективності податків, зменшення масштабів ухилення від сплати податків. І друга – фактична реалізація благих намірів найчастіше мала безсистемний, експериментальний і нестабільний характер, що в підсумку призводило до неможливості досягнення поставленої мети.
У зв’язку з цими обставинами виникає цілком закономірне питання. Чому всі реформаторські спроби в значній мірі були безуспішними?
Однозначної відповіді, судячи з усього немає на це питання, оскільки існує цілий комплекс причин, які, накладаючись одна на одну, тільки погіршували ситуацію.
Перша причина полягає в тому, що більшість підзаконних актів стосуються податкових змін не містили достатнього наукового обґрунтування. Друга – зміни, що вносяться, слабо погоджувалися з загальною стратегією розвитку України. Третя – пасивність більшої частини суспільства, особливо на перших етапах становлення незалежності нашої країни, в питаннях оцінки податкових нововведень. Зараз це вже не так. Більше того головною рушійною силою змін є, якраз не держава або вплив ззовні, а громадянське суспільство, здатне впливати на політичні рішення в нашій країні. Безпосереднім результатом усіх протестних рухів і подій стала зміна соціального портрета українського суспільства. Особливо після Революції гідності українці стали іншими. Тепер вони впевнені, що стару систему можна змінити і не згодні знову зі своєї кишені оплачувати неспроможні спроби держави реформувати країну. Тепер громадські організації та інститути є локомотивом змін у країні, майданчиком для суспільної дискусії і вироблення єдиної стратегії.
Важливо відзначити, що в останні місяці громадськими активістами, експертами, журналістами, науковцями велася активна робота над концепцією реформи податкової системи. Результатом цього процесу стала презентація 20 серпня Концепції податкової реформи в рамках Всеукраїнського форуму. Робота експертів втілилася в єдиній концепції податкової реформи, яку підтримали більшість авторських колективів, коаліції бізнесу і цивільних платформ, депутатів профільних комітетів ВРУ і, в кінцевому підсумку, громадянське суспільство.
Тепер черга за урядом і президентом. Чи врахує Мінфін і Національна рада з реформ пропозиції громадськості? Відповідь на це питання отримаємо вже скоро. 27 серпня, на засіданні Національної ради з реформ при президентові України, Міністерство фінансів України зобов’язується представити власну концепцію податкової реформи. Напередодні цього Мінфін опублікував презентацію, в якій були позначені деякі плановані зміни. Куратор проведення податкової реформи, заступник міністра фінансів Олена Макеєва заявляє, що «Мінфін активно працював з бізнесом і з активістами впродовж півроку. По-перше, у форматі Цільовий команди реформ (ЦКР) з податкової реформи при Нацраді реформ. Зустрічі проходили буквально щотижня. Крім цього члени ЦКР провели дискусії з представниками практично всіх галузей економіки, і з громадськими активістами, включаючи «нову країну» і «Реанімаційній пакет реформ». Але якщо бути відвертими, то матеріали, опубліковані на сайті Міністерства фінансів, стали новиною для експертного співтовариства.
Дуже хочеться сподіватися, що наші policуmakers будуть відповідальними у своєму виборі. У будь-якому випадку, який би варіант податкової реформи вони не обрали дуже хочеться сподіватися, що наші урядові реформатори розуміють і складність становища в країні, економіці та суспільстві. Для уникнення чергового витка протистояння по лінії «ми – вони», тобто «Суспільство – держава», зараз вимагається виконання, як мені здається, головної умови, ключові положення податкової реформи повинні бути узгоджені з широкими колами громадськості в першу чергу. В іншому випадку черговий провал гарантований, і наростання неприйняття політики держави буде неминучим.
І на останок. Будь-який процес реформування має, щонайменше, дві складові: зміна законодавчої бази та впровадження в життя положень реформованого законодавства, при чому ключова роль при проведенні реформ належить саме останній складовій, яка залежить як від конкретних виконавців так і від громадськості, яка повинна здійснювати всебічний контроль діяльності державних органів у ході реалізації податкової реформи.
Тетяна Бугай, експерт з оподаткуванню
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
