1223
Конвертація валютних кредитів - пауза затягнулась
— Кредит&Депозит
Питання переведення валютних кредитів українців у гривню до цих пір не вирішено – ні скандальним законом, ні добровільною конвертацією самими банками.
Національний банк і уряд сподівались, що проблему вдасться вирішити на добровільних засадах – банки мали самостійно йти назустріч позичальникам і переводити кредити у гривню. Цього вимагав від України і Міжнародний валютний фонд – у Меморандумі з ним від 27 лютого було вказано, що примусова конвертація шляхом прийняття закону недопустима. А якщо це відбудеться, то президент має накласти вето.
Порошенко мовчить
Нагадаємо, що 2 липня парламент ухвалив законопроект 1558-1 “Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті”, яким зобов’язав банки перевести усі роздрібні валютні кредити в гривню за курсом 4,95-5 гривень за долар. Це стало причиною скандалу, оскільки за підрахунками Нацбанку збитки для банків через це становитимуть 100 мільярдів гривень. Уже на наступний день деякі народні депутати почали заявляти, що “не розібралися”, за що голосували.
Минув місяць. Однак президент Петро Порошенко так і не застосував права вето до цього закону. Джерело DW у “Блоку Петра Порошенка” пояснює, що це планувалось зробити під час канікул парламенту, щоб, підтримуючи цей закон, народні депутати не вдатись до контрзаходів. Однак і під час парламентських канікул закон не був заветований.
У Національному банку переконані, що ухвалена редакція закону все одно провальна. “Законопроект 1558-1 непрохідний. Президент все ж таки застосує право вето. Це розуміють навіть мітингувальники, які добиваються конвертації. Вони сподіваються, що закон може бути заветований лише частково, але юридично це неможливо”, – пояснює перший заступник голови НБУ Олександр Писарук.
МВФ самоусунувся?
Крім того, у новому Меморандумі України з МВФ від 21 липня уже не передбачено застереження щодо неможливості прийняття такого закону і необхідності застосування до нього президентського вето. “МВФ сподівався, що ми будемо йти шляхом банківського меморандуму, за яким банки мали добровільно переводити ці кредити в гривню. Але це не працює, тому що меморандум не має обов’язкової сили. Тому навіть ті 11 банків, що його підписали, не виконують його умов, – розповів DW Олександр Писарук.- Ми пояснили МВФ, що це працювати не буде, і нам (НБУ. – Ред.) доведеться розробити новий законопроект і подати його в парламент”.
Саме тому нині НБУ й оголосив про рішення підготувати новий законопроект.
Банкіри уже відреагували на це повідомлення, адже для банків, які й так потерпають від збитків по кредитах, розробка нового законопроекту може стати виходом зі складної ситуації. “Необхідно знайти компроміс з розділення збитків. Крім того, поруч із реально постраждалими від знецінення гривні громадянами є клієнти, які припинили виплачувати кредити задовго до девальвації, шахраї та люди, які отримують дохід в іноземній валюті”, – пояснює заступник директора з питань проблемної заборгованості “УкрСиббанку” Марія Гуз.
Для самих же громадян це означає чергову затримку у вирішенні їхніх проблем. З початку 2014 року долар в Україні подорожчав з 7,99 гривні до 21,7 грн. “Уряд і Нацбанк мають створити умови, за яких люди зможуть погашати свої кредити. Це можливо, якщо курс гривні зростатиме”, – вважає голова громадської організації “Захист українського народу” Богдан Цимейко.
Якщо вартість іноземної валюти в Україні знижуватиметься, то позичальникам доведеться витрачати менше коштів для придбання валюти при погашенні кредитів. Однак, Нацбанк уже повністю відмовився від фіксації курсу, дозволяючи самому ринку визначати вартість іноземної валюти.
Олена Губар
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
