1306
Нові гроші - нові умови
— Казна та Політика
Що змінилося в умовах співпраці України з МВФ
МВФ відредагував умови співпраці з Україною. Що змінилося в економічній програмі?
Макропрогнози
У п’ятницю рада директорів Міжнародного валютного фонду ухвалила рішення про виділення Україні другого траншу по кредиту в рамках програми розширеного фінансування (Extended Fund Facility Arrangement, EFF). У найближчі дні Київ отримає SDR1182,1 млн ($ 1,7 млрд). Наступний транш на аналогічну суму очікується у вересні. До нього Київ буде готуватися, слідуючи вже оновленій економічній програмі.
Уряд і Фонд погіршили економічні очікування. Згідно з оновленими прогнозами, реальний ВВП цього року скоротиться на 9%, а не на 5,5%, як припускала первинна програма EFF. Це пояснюється «падінням промислового виробництва, більш жорсткими умовами кредитування і згортанням експорту». Причини – більш сильне, ніж очікувалося, падіння економіки на Сході країни через військовий конфлікт. Споживчі ціни, навпаки, виростуть понад міру – на 46% замість 27%. Відкоригувати очікування щодо інфляції змусив стрибок обмінного курсу гривні в лютому-березні. Експерти організації впевнені, що до кінця року за долар даватимуть 23,5 гривні. У березні вони прогнозували 22 гривні на кінець року.
Через таку сильну інфляцію різко підскочив прогноз по номінальному ВВП – з 1850 млрд до 1981 млрд гривень. А разом з ним – і всі орієнтири, які МВФ встановлює у відсотках від ВВП.
Держбюджет
Через перегляд макропрогнозів були відкориговані, насамперед, бюджетні орієнтири для уряду. Правда, тільки в грошовому вираженні. У відносних показниках – у відсотках від ВВП – вони залишилися майже незмінними. На Грушевського розраховують вийти до кінця року на консолідований дефіцит бюджету і НАК «Нафтогаз» у розмірі 7,3% ВВП. У березні орієнтувалися на 7,4% ВВП. Тільки якщо раніше це було 136,2 млрд гривень, то тепер – 144,6 млрд гривень. Невелика різниця пояснюється тим, що погіршення прогнозу за одними доходами (з податку на прибуток підприємств і на доходи фізосіб) компенсує поліпшення прогнозу по надходженнях ПДВ.
В уряді визнають, що перевиконувати план по доходах держскарбниці допомагає інфляція і девальвація гривні. І погоджуються з тим, що в другій половині року цей ресурс буде поступово вичерпуватися, тому істотного перевиконання за підсумками року не очікується. «Оскільки обмінний курс зміцнився в другому кварталі, а інфляція, як очікується, буде знижуватися, ми очікуємо уповільнення зростання надходжень протягом періоду, який залишився до кінця року», – йдеться в меморандумі. Невелику суму, яку можна буде отримати за рахунок перевиконання плану за доходами, уряд припускає витратити на оборону, виплату пенсій та соціальної допомоги переселенцям зі Сходу, погашення заборгованості з відшкодування ПДВ, а також фінансування реформ судової системи та держслужби.
Реструктуризація держборгу
Міністерство фінансів так і не встигло домовитися з кредиторами про реструктуризацію держборгу до завершення першого перегляду EFF. Похвалитися можуть тільки Укрексімбанк, Ощадбанк і «Укрзалізниця». Навіть загроза мораторію на виплати за єврооблігаціями суверена не допомогла, хоча і змусила кредиторів вперше задуматися про списання частини держборгу. «Незважаючи на наші активні зусилля, процес реструктуризації боргу просувається повільніше, ніж очікувалося», – зізналися в українській владі в листі до керівництва МВФ. Представники Фонду неодноразово відзначали, що організація зможе продовжити фінансування України і в умовах технічного дефолту – за програмою Lending-into-Arrears Policy. Умова про реструктуризацію залишилася і в оновленій програмі EFF. Новий дедлайн – кінець вересня. Розмір боргу, який передбачається списати, не змінився. У Мінфіні кажуть, що це – 40% основної суми боргу, а не 5%, як пропонують зараз кредитори.
У МВФ розраховують, що при успішному завершенні боргової операції в 2015 році уряд зможе повернутися на зовнішній ринок позикового капіталу вже через три роки. «Після реструктуризації в 1998 році Україна повернулася на ринки капіталу через три роки. Передбачається, що до кінця 2017 року Україна зможе повернутися на міжнародні ринки капіталу», – йдеться в доповіді Фонду.
Податкова реформа
Зміни в податковій системі були прописані в програмі МВФ ще в березні. У цю реформу вносяться невеликі корективи. Наприклад, зміна ставок ренти за надрокористування при видобутку газу і нафти. Мінфін обіцяє знизити ставки для приватних компаній з 55% до 29% (при глибині видобутку до 5 км) і з 29% до 14% (при глибині видобутку понад 5 км). Різниця лише в тому, що спочатку уряд повинен був подати відповідний законопроект ще в першому півріччі, а прописані в ньому норми мали б набрати чинності з початку наступного року. Але законопроект був зареєстрований у парламенті лише в середині липня, напередодні виходу парламентаріїв на канікули. Нардепи просто не встигли його розглянути. Парламент збереться восени. Ще одна відмінність – в терміні вступу змін. Планувалося, що вони запрацюють з нового року, але під тиском видобувних компаній і через недобір доходів від ренти до держбюджету Мінфін погодився знизити ставки з 1 жовтня 2015 року.
Також Мінфін як і раніше налаштований поширити загальний режим оподаткування ПДВ на сільгоспвиробників з початку 2016 року. Протягом серпня уряд має внести відповідний законопроект до парламенту. Це повинно принести 0,3% ВВП до держскарбниці в наступному році.
Нарешті, чергова реформа єдиного соціального внеску. «Ми переглядаємо вплив змін, внесених у грудні 2014 року і березні 2015 року, щодо розрахунку ставок ЄСВ на подачу інформації про фактично виплачені зарплати, – йдеться в меморандумі. – Такий аналіз допоможе розробити варіанти реформування ЄСВ». Конкретні кроки будуть розроблені в ході консультацій з експертами МВФ. Якщо третя спроба детінізації зарплат за допомогою ЄСВ не провалиться, держбюджет-2016 заробить на цьому 0,5% ВВП.
Реструктуризація та приватизація держкомпаній
МВФ ввело два нових структурних маяка, тобто обов’язкових до виконання зобов’язань щодо реформи держкомпаній. В уряду вже є перший список на приватизацію з 302 компаній. Частину з них продадуть у цьому році. До кінця літа уряд повинен скласти список з десяти компаній, приватизація яких стане пріоритетом. У понеділок, 3 серпня, Кабмін уже розпорядився про створення спеціальної робочої групи, яка разом з Фондом держмайна визначить для кожного підприємства основні параметри, умови та метод приватизації. Подібні плани дій для перших п’яти підприємств повинні бути прописані до кінця серпня. Кабмін повинен буде затвердити бодай два з них до кінця вересня. Це – один з двох нових маяків.
До кінця вересня уряду потрібно буде визначитися і зі списком непрацюючих держпідприємств, від яких необхідно позбутися. При цьому повинні бути прописані тимчасові рамки ліквідації компаній, а також прораховані розміри потенційних втрат держбюджету. Перші кроки по закриттю таких держкомпаній повинні бути зроблені вже в поточному році.
Другий новий маяк – реструктуризація держкомпаній. Міжвідомча група, яка об’єднає представників Мінфіну та Міністерства економічного розвитку і торгівлі, проаналізує фіскальні ризики для 30 найбільших держпідприємств з найбільш значними бюджетними ризиками. До кінця вересня вона підготує список десяти держпідприємств, які несуть в собі найбільші фіскальні ризики. Ці підприємства чекає не приватизація, а реструктуризація. План дій з реструктуризації першої п’ятірки буде затверджений до кінця січня 2016-го.
Пенсійна система
Ще одним структурним маяком стала пенсійна реформа. До кінця року Верховна Рада повинна прийняти пакет законопроектів, в яких будуть переглянуті параметри соціальної системи, скасовані спеціальні пенсії, посилені правила дострокового виходу на пенсію. Також в них будуть передбачені умови для введення накопичувальної системи на додаток до солідарної. Спочатку меморандум не вносив це на рівень структурних маяків, а переглянути закон про пенсійне забезпечення парламент повинен був до середини вересня.
У березневій версії EFF уряд обіцяв в період дії програми «індексувати пенсії (у тому числі ті, які призначені держслужбовцям, і спецпенсії) на рівень цін». Але в новому меморандумі про це немає ні слова. З одного боку, Петро Порошенко виступає за індексацію зарплат бюджетникам і пенсій до кінця 2015 року, щоб «не допустити падіння рівня життя людей», і закликає уряд її прискорити. З іншого боку, Кабінет Міністрів не поспішає. У Мінфіні неодноразово скаржилися, що грошей на індексацію немає. Щоб профінансувати її, уряду потрібно буде знайти додатково 12 млрд гривень. Якщо зарплати з пенсіями та будуть підвищені, то тільки в грудні, як і передбачено держбюджетом-2015. Та й то – не на відсоток інфляції, а в рази менше. Міністр соціальної політики Павло Розенко минулого тижня заявив, що пенсії і зарплати будуть підвищені пропорційно з прожитковим мінімумом, тобто приблизно на 13%.
Монетарна політика
Незважаючи на те, що економічний спад в поточному році буде другим за глибиною з початку нульових, Національний банк поки має намір боротися в першу чергу з інфляцією, а не стимулювати економіку. Наприкінці липня НБУ вирішив залишити облікову ставку на позначці 30%, на якій вона перебуває з березня, і має намір утримувати її на цьому рівні ще якийсь час. У березневій версії EFF Нацбанк обіцяв зберегти позитивну облікову ставку протягом наступних 12-18 місяців. Тепер же він готовий знизити її до кінця року. «Якщо інфляційні очікування будуть добре «заякорені», інфляція під контролем, а стабільність валютного ринку посилюватися, ми розглянемо можливість ослаблення монетарної політики на більш пізніх етапах 2015 року», – йдеться в кредитному меморандумі МВФ і України. Якщо такі очікування не виправдаються і посилиться девальваційний тиск на гривню, Нацбанк, навпаки, може ще більше посилити політику.
У той же час МВФ зберіг орієнтири за розмірами офіційних резервів НБУ на рівні $ 18,3 млрд на кінець року.
Рекапіталізація банків
МВФ дозволить державі витратити на рекапіталізацію банків не 139 млрд гривень, як планувалося в березні, а 152 млрд гривень. В основному це результат раздутого номінального ВВП. У відносних показниках індикатор виріс незначно – з 7,5% до 7,7% ВВП. Також НБУ, Мінфін, МВФ і Світовий банк допрацювали план порятунку системно важливих банків. Мета плану – мінімізувати фіскальні витрати у разі проблем у таких фінустанов. Згідно з планом, керівництво таких банків може бути замінене на незалежних досвідчених банкірів. Значну частину кредитів доведеться повністю забезпечити резервами або повністю вивести з балансу банку в окремий спеціалізований підрозділ, бажано в цьому ж банку. Державні гроші будуть використовуватися для приведення коефіцієнта достатності капіталу до 10% або середнього рівня цього показника для відповідної групи банків. Але на цю підтримку навіть системно важливі банки зможуть розраховувати тільки після того, як кредитори, які не володіють депозитами, будуть залучені до процесу оздоровлення банку.
Ринок цінних паперів
В оновленій EFF вперше піднята тема реформування ринку цінних паперів, яка не обговорювалася в первісній версії програми. Як говориться в липневому меморандумі, введений в 2014 році мораторій на виїзні перевірки та розслідування для більшості держорганів, в тому числі Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, підриває можливість відомства відстежувати ризики та зловживання. Тому до кінця вересня уряд планує скасувати мораторій для НКЦПФР.
Зміниться і саме відомство. З 13 по 27 липня Нацкомісія пройшла оцінку експертів МВФ на предмет повноважень регулятора і питань його незалежності. Тепер до закінчення літа має бути сформульований чіткий план дій, які допоможуть привести роботу українського ринку капіталу, а також повноваження і незалежність регулятора у відповідність з міжнародними практиками.
Олена Сніжко
За матеріалами: Hubs
Поділитися новиною
