1059
Світовий ринок нафти "штормить" на користь України
— Енергетика
Зняття санкцій з Ірану не призведе до значного зниження цін на нафту, але зміцнить знижувальний тренд, який позначиться на цінах на газ, а це вигідно Україні
Що сколихнуло світовий ринок нафти
13 липня Іран і “шістка” міжнародних посередників досягли угоди щодо іранської ядерної програми. Наслідком цих домовленостей має стати ослаблення санкцій, накладених на Іран, зокрема – поступове зняття обмежень з експорту нафти.
Ціна нафти Brent в ході торгів 14 червня падала на 2,1% до $ 56,63 за барель, WTI – на 2,3%, до $50,95 за барель.
Але незважаючи на те, що Іран отримує можливість наростити поставки на ринок в той момент, коли там і так надлишок: видобуток на 2,5 млн барелів на день вище споживання, багато експертів вважають, що істотного падіння цін чекати не варто. Аналітики називають такі причини:
- Про можливе зняття санкцій було відомо вже пару тижнів тому, тому ринок встиг відобразити це в своїх котируваннях;
- Поставки з Ірану поки не можуть бути значними, тому за роки дії санкцій стан нафтової інфраструктури в країні значно погіршився, для її відновлення буде потрібно час (до одного року), а подальше зростання видобутку буде залежати від інвестицій і приходу міжнародних компаній;
- До моменту, коли Іран може почати виводити на ринок нові обсяги, видобуток в США вже може почати скорочуватися як наслідок падіння обсягів видобутку сланцевими компаніями;
- У міру відновлення нафтової галузі Ірану, ОПЕК знову поширить на нього свої квоти;
- Іран сам не зацікавлений в обвалі цін і буде обережно збільшувати поставки.
Крім того, багато експертів очікують, що світова економіка в другому півріччі поточного року стабілізується, що призведе до зростання цін на нафту. Йдеться також і про те, що зараз найбільший ризик для нафтових котирувань представляє не Іран, а ситуація в Китаї. Обвальне падіння курсів акцій у цій країні може привести до різних наслідків, починаючи від зниження попиту на автомобільне паливо і закінчуючи уповільненням зростання ВВП. І все це призведе до падіння попиту на нафту.
Як це впливає на Україну
Україна відноситься до країн з дефіцитом природних вуглеводневих ресурсів, тобто вона не задовольняє потреби за рахунок власного видобутку.
Запаси нафти і газового конденсату зараз в Україні оцінюються в 208 млн т, а ресурси – в 1041 млн т.
При нинішньому рівні видобутку і без введення нових свердловин запасів може вистачити років на 70-80.
Попит на нафту в Україні формують нафтопереробні заводи (НПЗ). Ще кілька років тому в країні їх працювало шість, тому споживання сирої нафти в 2004 р становило 22 млн т. Вже тоді імпорт перевищував власний видобуток, з роками розрив постійно збільшувався, і в 2011 р на ринку було 70% імпортної нафти. Але потім НПЗ один за одним почали закриватися, тому обсяг імпорту швидко скорочувався. Так в 2013 р він в порівнянні з 2012 р впав в 2,3 рази – до 659 тис. т, тобто склав лише близько 25% від власного видобутку. Зараз ця пропорція приблизно зберігається. А для задоволення потреб ринку замість сирої нафти імпортуються світлі нафтопродукти (бензин і дизельне паливо).
До 80% імпорту сирої нафти припадає на Росію, вона надходить головним чином за системою нафтопроводу “Дружба” (нафту сорту Urals). Другий за обсягом потік імпорту проходить через термінал порту “Південний” (Azeri Light, CPC Blend, Tendiz). Незначний обсяги завозяться в залізничних цистернах.
Ціна на нафту Urals встановлюється на основі спотових цін (поточні ціни на умовах негайної поставки) нафти Brent. Нафта і газовий конденсат українського видобутку повинні продаватися на аукціонах, стартова ціна на яких прив’язується до митної вартості нафти сорту Urals.
Ціни на автомобільне паливо в Україні, особливо останнім часом, практично не корелюють ні з рівнем, ні з динамікою цін на нафту.
Оскільки значна частина палива імпортується, то на рівень роздрібних цін в основному впливають витрати імпортерів і величина податків, що сплачуються всіма учасниками каналу продажів.
Головний же виграш українців від низьких цін на нафту полягає в тому, що зараз світові ціни на газ визначаються як похідні від нафтових цін. Тому поки нафта дешева, газ не може бути дорогим.
Від чого залежать світові ціни на нафту
Ціна на нафту як і на будь-який ринковий товар формується на основі попиту і пропозиції. Але у цього товару є дві особливості:
- Локальні ціни досить сильно залежать від світових;
- Світові ціни визначаються на біржах, тому сильно залежать від прогнозів (очікувань) як попиту, так і пропозиції, вони відображають стан світової економіки і сильно залежать від політичних подій.
Зростання попиту на нафту (відповідно і цін на неї) може спостерігатися, коли світова економіка зростає. Ціни на нафту також зростають під час військових конфліктів або масових заворушень, революцій в нафтовидобувних країнах, і не стільки тому, що може знадобитися більше нафти цим країнам, а тому що виникають побоювання щодо стабільності пропозиції. Падіння попиту на нафту може говорити про уповільнення світової економіки – промисловість знижує споживання нафти, хоча в останні роки падіння попиту пов’язане багато в чому з підвищенням енергоефективності економік провідних країн.
У короткостроковому періоді попит на нафту досить нееластичний по відношенню до ціни, тобто, мало змінюється при зміні цін. Але вже в середньостроковому періоді при високих цінах попит може впасти, так як скоротиться споживання.
Самі ж ціни дуже чутливі до рівня пропозиції – вони можуть буквально злетіти всього лише при загрозі спаду поставок нафти на світовий ринок.
Як визначається ціна на нафту
З точки зору хімії, нафта – це суміш рідких вуглеводнів. Її склад залежить не тільки від родовища, а й конкретної свердловини. Для спрощення світової торгівлі були визначені базові (еталонні, маркерні) види (сорти) нафти. Котирування на ці сорти, що публікуються міжнародними агентствами, визначають ціни в основних регіонах:
- West Texas Intermediate, WTI (з 1983, також відома як і Light Sweet Crude Oil) – легка техаська нафта, що торгуюється на нью-йоркській біржі NYMEX; для західної півкулі і як орієнтир для інших сортів нафти; в XX в. довгий час це був єдиний маркерний сорт;
- Brent Crude Oil (з 1980-их), торгується на лондонській ICE – суміш 15 родовищ Північного моря (Велика Британія та Норвегія); для ринків Європи і ОПЕК; ціни приблизно на 70% експортованих сортів нафти задаються на базі котирувань Brent;
- Dubai Crude (з 2007 р), торгується на Дубайської біржі, широко використовується при визначенні цін нафти, що експортується з Азії.
ОПЕК використовує і власний еталонний показник – середньозважену вартість 12-ти різних марок нафти, які експортуються її учасниками, який називається нафтовою корзиною ОПЕК (поняття введено в 1987 г.).
WTI – це легка і містить мало сірки (“солодка”) нафта, тобто найкраще підходить для переробки в автомобільне паливо. Brent має трохи більшу щільність і більший вміст сірки, проте також є високоякісною. Dubai Crude – легка і малосерниста нафта.
Найбільш відомими агентствами, щодня публікують котирування на маркерні сорти нафти, є Platts і Argus Media. Котирування цих агентств вказуються в середньо- і довгострокових контрактах на поставку близько 90% експортованої в світі нафти, при цьому, залежно від її якості, вона може продаватися зі знижкою або з доплатою щодо маркерного сорту. Обсяги видобутку маркерних сортів порівняно невеликі – сумарно близько 2% світового видобутку.
Багато країн для спрощення експорту ввели свої стандартні сорти нафти, що мають стабільні параметри. Іноді в якості стандарту виступає певна суміш. Так, в Росії існує кілька основних сортів, найбільш відомі серед них важка суміш Urals і легка Siberian Light (ціна на них розраховується з дисконтом від Brent). У Норвегії експортується сорт Statfjord, в Іраку – Kirkuk, в Ірані – Iran Light і Iran Heavy.
За даними Morgan Stanley і Rystad, на початок 2014 точки беззбитковості видобутку бареля нафти в залежності від родовища були такі: Перська затока – $24, шельфові – $41, російська нафта – $50, глибоководні – $52, надглибоководні – $56, нафта сланцевих пластів в Північній Америці – $65, нафтові піски – $70, арктичний шельф – $75.
Низька собівартість нафти в країнах Перської затоки пов’язана з тим, що родовища знаходяться на континентальному шельфі та у прибережній зоні, мають невелику глибину залягання, не потрібно будувати і обслуговувати протяжні нафтопроводи, так як нафта видобувається поруч із великими портами.
Низька собівартість нафти в країнах Перської затоки пов’язана з тим, що родовища знаходяться на континентальному шельфі та у прибережній зоні, мають невелику глибину залягання, не потрібно будувати і обслуговувати протяжні нафтопроводи, так як нафта видобувається поруч із великими портами.
Ще одна особливість нафти-товару – обмеженість світових запасів. Але поки немає ніякого впливу на ціни довгострокового ризику вичерпання нафтових родовищ.
Великий вплив на рівень цін роблять дії ОПЕК, на частку якого припадає близько 40% світового видобутку нафти. У цей картель входять 12 нафтовидобувних країн, розташованих на Близькому Сході, в регіоні Перської затоки і в Північній Африці. Тон у ньому задає Саудівська Аравія.
Завдання ОПЕК – це вплив на світові ціни, робиться це шляхом регулювання поставок нафти. Кожна країна-учасник картелю має квоту, яку вона має право продати на світовому ринку. Відповідно, регулюючи квоти, ОПЕК управляє пропозицією та цінами.
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
