629
Сподіваючись на терміновість
— Кредит&Депозит
Боязкі спроби українців знову влити гроші в банківську систему країни присікає заборона на дострокове зняття депозитів
Українці більше не зможуть забирати свої гроші з банків, коли їм заманеться — відповідний закон днями підписав Президент. Дотепер ст. 1060 Цивільного кодексу було передбачено, що банки зобов’язані повертати вкладникові депозит на першу вимогу.
КОРОТКІ ГРОШІ
Тепер безумовному поверненню підлягають тільки вклади до запитання. Гроші за строковими договорами банки виплачуватимуть разом із відсотками після закінчення повного терміну, на який вони були розміщені. Дострокове повернення строкових вкладів буде можливе тільки у випадку, якщо таку умову банк спеціально пропише в договорі з клієнтом.
У більшості західних країн завжди діяла норма про неможливість забрати кошти з банків до закінчення того терміну, який вказано в договорі.
А проте це не є гарантією того, що вкладники не намагатимуться зняти свої кошти достроково.
Як і в Україні, як тільки з’являється публічна інформація про те, що той чи інший банк знаходиться на межі банкрутства, люди починають штурмувати його відділення, намагаючись забрати свої заощадження. Крім того, існує різна практика щодо нарахування відсотків на депозити. У більшості держав прибутковість на поточні рахунки взагалі не нараховується. У деяких країнах плата за зберігання грошей у банках без строку є символічною, наприклад, у Німеччині, Нідерландах і Бельгії вона становить близько 0,5%. А за строковими вкладами в більшості країн Західної Європи ставка залежить від термінів і величини депозитів.
Ще два роки тому наше населення активно розміщувало гроші на банківських рахунках, і тоді приплив склав більше 29 млрд. грн. Але з початку 2014-го банки втратили 72,9 млрд. грн., що становить майже 30% загального портфеля. Цього року громадяни забрали зі своїх рахунків 15,3 млрд. грн. і $2,3 млрд. Ця цифра не дуже лякає у порівнянні з показниками аналогічного періоду минулого року, коли відтік коштів склав 32 млрд. грн.
На руках в українців зараз більше 300 мільярдів гривень, які система не може направити на кредитування економіки.
За останні 10 місяців винятком став лише квітень цього року, коли приплив грошей на гривневі рахунки фізосіб склав 4,213 млрд. грн. Банкіри пояснюють цей тренд деякою стабілізацією, яка сталася на валютному ринку, що дозволило громадянам не купувати іноземну валюту, а почати зберігати гроші в гривні. Однак і наявні у банків гроші є в основному короткостроковими. Велика частина депозитів розміщена на поточних рахунках, зняти які можна в будь-який час. Кошти до запитання становлять 40% усього портфеля, ще 31% — гроші до одного року, понад рік в банках зберігається всього 24%, а довше двох років — лише 4%.
ЗАНАДТО ПІЗНО
Учасники ринку сподіваються на те, що нова заборона не спровокує черговий виток паніки та не змусить громадян знову масово забирати свої гроші з банківських рахунків. «Проблема в тому, що цю норму прийняли пізно. Велика частина наших депозитів розміщена зараз на дуже короткий термін, всього на кілька місяців, — констатує заступник голови правління, фінансовий директор ПУМБ Ігор Кожевін. — Але нові правила позитивно відіб’ються на системі, оскільки дадуть можливість накопичити більше довгострокових ресурсів». Більше за всіх можуть постраждати ті громадяни, хто зберігає свої заощадження в банках, які зазнають проблем із поверненням коштів. Якщо досі вони могли спробувати забрати гроші при перших новинах про те, що банк може стати банкрутом, то тепер такий варіант вже неможливий. “У вкладників, як і раніше, домінує інтерес до короткострокових і гнучких вкладів, за якими гроші можна отримати в будь-який момент без втрати прибутковості, в першу чергу в національній валюті», — відзначає заступник голови правління Фідобанк Геннадій Піонтковський.
«Знадобиться якийсь час, щоб клієнти знову довірили гроші банкам», — підсумовує директор департаменту роздрібного бізнесу, член правління Піреус Банку Іліас Музакіс.
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
