1516
Репетитори знову підвели випускників
— Світ
Збільшуючи кількість завдань відкритого типу з мови та літератури в ЗНО, доведеться шукати додаткові кошти на оплату праці екзаменаторів
Цього року вперше всі без винятку старшокласники здавали державну підсумкову атестацію з української мови та літератури у вигляді зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). У випускників, яких традиційно «тягнуть на медаль», виник привід для занепокоєння, пов’язаний із перспективами вступу до вузу. Адже, на відміну від попередніх років, у практиці зовнішнього тестування з’явився поріг «склав / не склав», коли для отримання сертифікату ЗНО необхідно набрати певну кількість балів.
Опубліковані результати тестування показали, що побоювання ці не були даремними. Близько 19% випускників провалили тест, отримавши оцінку від 1 до 3 за дванадцятибальною шкалою. Більшість учнів набрали в результаті тесту 150-180 балів, тобто продемонстрували знання «задовільного» рівня. Втім, найбільшою проблемою, яку розкрило тестування, стала нездатність українських школярів письмово викладати свої міркування з тієї чи іншої теми, наводити аргументи, обґрунтовувати свою позицію тощо. Цього року випускникам пропонувалося відповісти на питання: «Якою мірою варто прислухатися людині до думки оточуючих про себе?». Результати цього завданням виявилися гнітючими. «Кожен п’ятий школяр, тобто 20% від загальної кількості тих, хто брав участь у тестуванні, не написали жодного слова. Багато учнів дали відповіді, ніяк не пов’язані з поставленим питанням, — просто набір фраз. Було помітно, що діти або завчили один текст «на всі випадки життя», або намагаються зліпити докупи кілька домашніх заготовок, шаблонів, які їх змусили завчити репетитори», — розповідає «k:» директор Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Ігор Лікарчук. — Дійшло до того, що у Вінницькій області майже кожен третій у цьому завданні цитував одні й ті ж місця з твору Панаса Мирного «Хіба ревуть волі, як ясла повні?». Вочевидь якийсь центр підготовки до тестів попрацював». Крім того, чимало виявилося школярів, що продемонстрували незнання державної мови — вони написали свої відповіді або російською, або угорською.
«Подібні завдання відносяться до когнітивного типу. Вони вимагають не простого відтворення набутих знань, а застосування їх на практиці. Будь то вміння грамотно і послідовно відповісти на поставлене питання або здатність уважно вчитатися в текст і проаналізувати його. Тестування всіх наших випускників показало, що з подібним завданням ні школа, ні репетитори поки не справляються», — говорить Лікарчук.
З ним згоден Володимир Ковтунець, координатор Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні (USETI): «Навчальні програми та державні стандарти мало уваги приділяють вмінню школярів володіти мовою, думати, висловлювати свою думку. Основний час в школі приділяється тому, щоб вкласти в голови дітей якомога більше інформації — правил і фактів — і перевірці цих знань шляхом тестування. Це стосується всіх предметів. Якщо подивитися на збірники підсумкових атестацій, які «спускали» педагогам останні роки методисти з Міносвіти та Національної академії педагогічних наук, то вони на 70% складаються з тестових форм контролю. А це докорінно неправильний підхід, який дискредитує цей метод!» — звертає увагу Ковтунець. За його словами, тестування доцільно використовувати лише у двох випадках: коли проводиться масовий зріз знань на кшталт ЗНО або коли вчителю потрібна експрес-перевірка того, як школярі засвоїли новий матеріал. Але і в цих випадках тести повинні складатися здебільшого із завдань відкритого типу — без готових варіантів відповідей. «У наших школах зловживають тестуванням, причому закритого типу. Діти роками тренуються добре писати тести, в тому числі вгадувати. У результаті ми отримали ситуацію, коли тестовий блок старшокласники склали, а блок із перевіркою компетенцій, який повинен показати їх реальний рівень володіння мовою, — провалили. Але в результаті все одно отримали позитивну оцінку, тобто пройшли «поріг», — пояснює Ковтунець.
Зламати ситуацію, за якої школи та репетитори штампують «ходячі довідники» замість думаючих членів суспільства, могло б реформування системи тестування шляхом збільшення кількості відкритих завдань і підвищення їх значимості для підсумкового бала. Однак ні держава, ні педагоги, ні батьки до цього явно не готові. «У випадку, наприклад, із математикою простіше збільшити кількість завдань відкритого типу — коли потрібно вирішити рівняння, а не вибрати готову відповідь із запропонованих варіантів. Комп’ютер зчитає таку відповідь, і додаткових витрат з держбюджету на перевірку не знадобиться. Інша справа — українська мова. Для перевірки викладів у формі повноцінних есе будуть потрібні додаткові екзаменатори, фінансувати яких держава навряд чи захоче» — пояснює Володимир Ковтунець.
УЦОЯО теж поки що навряд чи може стати локомотивом цього процесу. «Ми планували поступово скорочувати кількість традиційних завдань, на які успішно натаскують школярів, а замість цього збільшувати кількість когнітивних завдань. Але поки що ми стикаємося з великими проблемами в цьому плані. Ще минулого року подібне завдання з біології було точно так само завалене випускниками. І цей факт викликав безліч нарікань і спроб дискредитації тестування як такого. Просто резонанс був меншим», — зітхає Лікарчук.
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
