1540
7 тез Валерії Гонтаревої за підсумками 2014 року
— Казна та Політика
Оскільки можливості виступити у Верховній Раді з підсумками року голові НБУ Валерії Гонтаревій так і не надали, вона вирішила зібрати останню в цьому році прес-конференцію. Слід зазначити, що ці прес-конференції суттєво відрізняються від минулорічних. По-перше, вони набагато частіше відбуваються в стінах НБУ, а по-друге − носять значно ліберальніший характер. Нинішня глава НБУ, на відміну від попередників, спокійно реагує на будь-які незручні питання.
Окрім журналістів, у залі були присутніми і заступники глави регулятора: сьогодні можна було спостерігати, зокрема, Олександра Писарука і Владислава Рашкована, які також є одними з основних реформаторів банківської системи України.
Гонтарева очолила регулятор у вкрай складний час, а тому похвалитися абсолютними цифрами їй було складно. Та все ж глава НБУ виглядала досить впевнено. Наводимо основні тези сьогоднішнього виступу Валерії Гонтарєвою.
Про першу хвилю девальвації
Перша хвиля − це результат накопичених дисбалансів. Дефіцит рахунку поточних операцій протягом 2011-2012 років досяг абсолютно безглуздого розміру, це практично 9% нашого ВВП. І в 2013 році цей показник становив $16,5 млрд. Ми знаємо, що на підтримку абсолютно штучного курсу 8 гривень [за долар] тільки за останні кілька років минулим керівництвом НБУ було витрачено $23 млрд резервів. При цьому тільки за перші два місяці цього року було витрачено понад 4 млрд для підтримки штучного курсу.
Чи дала ця підтримка курсу хоч якийсь прогрес зростання нашої економіки? Навіть на початку цього року країна не досягла рівня реального ВВП 2008 року. Буквально, не вийшла з рецесії 2008… Ці накопичені дисбаланси, абсолютно штучно підтримуваний курс не давали ні нашій країні можливості розвиватися, ні експорту бути конкурентоспроможним, не давали розвиватися нашому імпортозаміщенню, від чого ми зараз дуже страждаємо, бо інфляцію, до жаль, досі рухатиме величезна кількість імпорту.
Про другу хвилю девальвації
На початку серпня, коли я виступала в парламенті, гривня досягла фундаментального рівня. Цей рівень знаходився близько 11,7 гривні за долар, про що я тоді доповідала у ВР. Це і був наш фундаментальний курс. Чому ми так вважаємо? Саме в цей момент наш рахунок поточних операцій знаходився в повністю збалансованому стані. Вже наприкінці серпня, коли ми засідали з найбільшими банками нашої країни, ми обговорювали зняття дуже багатьох адміністративних обмежень. Що сталося далі, ви знаєте.
Про борги «Нафтогазу України»
Ми практично продали $ 8,6 млрд з наших ЗВР «Нафтогазу» на його потреби. Думаю, не секрет, що НАК «Нафтогаз України» вимагає не просто великих, а фундаментальних реформ, але ці реформи були просто необхідні ще вчора. Знову ж таки, це не тільки накопичені дисбаланси, не тільки різниця в цінах на газ, про яку ми говоримо. Проблема НАК «Нафтогаз» − це накопичені дисбаланси за останні 20 років. І виникає питання: як ці дисбаланси в цьому році вирішувати. Ви знаєте, що уряд збільшив статутний фонд НАК на 104 млрд гривень, і всі вони були витрачені на розрахунки з боргами… Але всі ці гроші було витрачено із ЗВР, і валютний ринок вони не розгойдували.
Про рекордний портфель ОВДП
Це був рекордний рік, коли ми збільшили свій портфель ОВДП, який сьогодні складає близько 300 млрд гривень, або 70% локальних запозичень нашого уряду, що, звісно, не може не насторожувати. Якщо взяти ці цифри разом, [то вийде, що] НБУ профінансував уряд і «Нафтогаз» на 175 млрд гривень, або практично на 40% нашого зведеного бюджету. Ця сума також включає 22,8 млрд, які НБУ перерахував Мінфіну в якості прибутку НБУ.
Про відтік депозитів
Ще одна негативна тенденція цього року − відтік депозитів із банківської системи. Станом на сьогодні відтік з початку року склав 126 млрд гривень. З них 54,5 млрд − у гривні і практично 9 млрд − у валюті, що становить практично 29% депозитів фізосіб. Значний відтік мав місце на початку року, тривав і в другому півріччі, але це не порівняти з першим півріччям. Тому я можу сказати, що в країні йде повномасштабна фінансова криза. Перемогти її ми можемо початком дуже швидких і, можна сказати, екстремальних реформ, і до цього потрібно докласти зусиль усіх наших міжнародних донорів і МВФ.
Про стабілізаційні кредити
Ми не просто змінили підхід до рефінансування. Тепер, напевно, ніхто не може отримати рефінансу від НБУ, якщо у нього застава не підтверджена першокласними компаніями або міжнародними оцінювачами-аудиторами. Тому що та якість застав, яка нам дісталася, − не те що залишає бажати кращого, а просто змусила формувати дуже великі резерви, тому що портфель був вкрай неякісним.
Стабілізаційний кредит за мою каденцію НБУ видав усього п’ять разів. Більше того, там обов’язково присутній куратор. Стабкредити видавалися тільки під відтоки депозитів і тільки під виплату в сумі, гарантованій ФГВ. Крім цього, там обов’язково має бути хороша застава. І це накладає жорсткі обмеження на активні операції банку.
Про рефінансування
За час мого перебування в НБУ повернення рефінансу було більшим, ніж той рефінанс, який ми видали. І це незважаючи на те, що через Крим та Донбас ми банкам спочатку зробили канікули на три місяці, і зараз оголосили їх ще на три місяці. З початку року НБУ видав 35,6 млрд кредитів, а зараз це 33,8. Тобто повернення 1,75 млрд гривень. Більше було повернень.
На сьогодні за всю історію незалежності України обсяг виданих кредитів становить 110 млрд гривень, або 7% ВВП. По відношенню до всього світу це абсолютно невеликі цифри, навіть низький показник. Кожен банк може розраховувати на НБУ як на кредитора останньої інстанції. Але тільки ті банки, які мають достатньо капіталу або затверджену програму капіталізації, можуть приходити в НБУ за рефінансуванням.
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
