Плюси і мінуси НБУ в 2014-му


Плюси і мінуси НБУ в 2014-му

Валерія Гонтарєва підбила річні підсумки діяльності Нацбанку. Діалог з пресою тривав трохи більше двох годин. Це вперше за останні місяці вона публічно і доволі відверто відповіла на всі запитання ЗМІ.

«Нам дісталася країна з величезними накопиченими макроекономічними дисбалансами… Потім була анексія Криму, потім – справжня кривава війна на Донбасі», – перераховувала Гонтарєва дестабілізуючі фактор. Через це, за її оцінками, реальне падіння ВВП України в 2014 році сягне майже 7,5%, гривня знецінилася майже вдвічі, інфляція за січень-листопад виросла до 21,2%, з банківської системи «втекло» 126 мільярдів гривень депозитів.

ХТО ВІДПОВІДАТИМЕ ЗА КУРС?

Втім, списати на війну та анексію всі прорахунки було б нечесно. Названі два фактори у великій мірі тільки загострили і привели в стадію рецесії хронічні хвороби української економіки, найперша з яких – курсова нестабільність. Чи винен у цьому НБУ і що було зроблено для того, аби зупинити стрімкий обвал нацвалюти?

Відчуваючи цей суспільний запит Гонтарєва під час виступу намагалася зайти здалеку: мовляв, регулятор вивів з міжбанківського ринку на прямі продажі валюти «Нафтогаз», проводив аукціони. Основним завданням Нацбанку є забезпечення стабільності грошової одиниці в сенсі стабільності цін (тобто контролю за інфляцією), розмахуючи законом про НБУ резюмувала Валерія Гонтарєва, але ніяк не курсу долара до гривні. «Національний банк більше прогнозів щодо курсу гривні до долара не дає», – сказала вона. Аби внести ясність у здійснювані НБУ функції, останній ініціюватиме внесення відповідних змін у законодавство, зокрема, в Конституцію, повідомила Гонтарєва, відповідаючи на питання «Дня». «Однозначно будемо ініціювати зміни до Конституції. Питання це довге», – деталізувала вона.

«Доки НБУ займається золотовалютними резервами і повністю за них відповідає, то не можна говорити, що він не відповідає за курс гривні…», – пояснює у коментарі «Дня» голова координаційної ради «Кредитно-банківського союзу» Борис Соболєв. А доки в законодавство не внесуть зміни про функції Нацбанку, то саме НБУ має відповідати за врегулювання попиту та пропозиції валюти в країні, додає він. Відтак Соболєв радить керівництву Нацбанку поки що будувати цивілізований валютний ринок, якого до цього часу його немає. Починати,радить,з інструментів хеждування ризиків валютного ринку. Перший крок вже зроблено. «Зараз є інформація, що біржа ПФТС отримала від НБУ погодження на контракт ф’ючерс «долар до гривні», – додає він.

Відповідальність за курсову дестабілізацію гривні лежить на НБУ тільки частково, додає у розмові з «Днем» колишній директор генерального економічного департаменту Національного банку України, радник президента KSE Ігор Шумило. «Це результат синхронних дій уряду та НБУ», – пояснює він. Відтак кожен з «відповідальних» (в тому числі й КМУ в особі Мінекономрозвитку) мають не переганяти один на одного стрілки, а діяти спільно. Поки що з командною грою проблематично: сьогодні прем’єр Арсеній Яценюк назвав відповідальним за гривню саме НБУ.

За словами Шумила, наразі у світі посилюється відповідальність центробанків за збереження фінансової стабільності на валютному ринку (але не в частині фіксованого курсу) навіть тих, які відповідають лише за інфляційне тагетування. Треба посилити «мандат» НБУ в цій частині і записати це у законі про його діяльність. Далі, додає Шумило, має є з’явитися фінансовий комітет стабільності, куди ввійде голова НБУ, міністр фінансів та голови інших регуляторів фінансових ринків, які й забезпечуватимуть стабільність ринку в середньостроковій та довгостроковій перспективі. Наразі ж, продовжує Шумило, у виступі голови НБУ він не почув середньострокових і довгострокових цілей монетарної політики. Не було названо й інструментів, з допомогою яких вони досягатимуться. Хоча загалом, підсумовує він, Гонтарєва вела сильну дискусію.

КУДИ ПІШЛИ ДЕРЖАВНІ ГРОШІ?

Другим важливим питанням було рефінансування. Наступного року уряд збирається рекапіталізувати три державні банки на загальну суму 36 мільярдів гривень. В НБУ запевняють, що всі платоспроможні банки, які мають достатній капітал, можуть розраховувати на фінансову підтримку зі сторони НБУ в разі виникнення потреб. При цьому обіцяють максимальну прозорість і публічність в цьому питанні. Нагадаємо, що депутати проголосували за законопроект, яким дозволили НБУ називати банків-отримувачів рефінансування. Але! Маленький момент. Чи стане відкритим список щасливців, які вже отримали гроші від НБУ в 2013 і 2014 роках? На запитання «Дня» Гонтарєва відповіла схвально, мовляв, що вона особисто нам (журналістам) в цьому посприяє. «День» обіцяє обов’язково проінформувати своїх читачів, чи виконає голова НБУ свою обіцянку.

Втім, поки що добитися відкритості з рефінансуванням не далося не те що журналістам, а навіть народним обранцям. «День» уже писав, що депутату сьомого скликання Володимиру Полочанінову, який виграв суд з цього приводу, в НБУ відмовили надавати таку інформацію. «Дуже добре, що новий законопроект відкриває списки майбутніх позичальників. Але більшість грошей ми вже втратили до відкриття», – каже він. За словами Полочанінова, його звернення до нового керівництва НБУ нічого не принесли: отримав аналогічну відповідь, як і від Степана Кубіва. Чому мовчить Нацбанк? З одного боку, є закон, який забороняє розкривати такі дані. Натомість колишній нардеп має своє пояснення. «Для мене очевидна відповідь чому: бо немає там ніякої логіки процесу, окрім як особисті інтереси… В рефінансуванні має бути підхід: треба пояснити чому одному ви даєте 12 мільярдів, а іншому – 1 мільйон. Це має до чогось прив’язуватися, наприклад, до кількості позичальників, клієнтів, кредитного портфелю…», – резюмує він.

На думку Ігоря Шумила, аби закрити тему спекуляцій з рефінансування, НБУ треба зробити вартість цих грошей такою, аби в отримувачів не було бажання «бігти на валютний ринок». Для таких складних часів як зараз. продовжує він, не треба мати велику лінійку ставок рефінансування.

ЕМІСІЯ – НА СТАРТ, АБО ЧИ ЗБЕРЕЖЕ НБУ САМОСТІЙНІСТЬ?

Ще одне питання без відповіді – настілки далеко зайде наступного року гривнева емісія. Аби підтримати бюджет 2014 року Нацбанк надав до зведеної казни 175 мільярдів гривень, або близько 40% його доходів. «Наша грошово-кредитна політика проходила у військових умовах. Нацбанк підтримував бюджет країни, яка знаходилася у стані війни Ніхто інший в світі це зробити не міг…», – пояснила вмикання друкарського верстату монетного двору НБУ Гонтарєва. З її аргументами важко не погодитися. В умовах втрати через військові дії на сході країни 15% ВВП і 20% валютної виручки важко було одномоментно знайти джерела наповнення бюджету. Але це форс-мажор, до якого ніхто не готувався. Якщо наступного року уряд спробує використати Нацбанк в цій ролі, то навряд чи вдасть керівнику нацрегулятора втримати інфляцію в рамках обіцяних Гонтарєвою 17-18%.

«Можна втримати, – вважає Соболєв, – якщо уряду зможе профінансувати оголошені видатки з бюджету за рахунок реальних доходів. Все залежатиме не від НБУ, а від Кабміну і його вміння жити в межах заявлених в бюджеті планів». Тож наразі перед НБУ, на думку експерта, величезна проблема: як не перетворитися в емісійний департамент Мініфіну і зберегти свою політичну самостійність. «Я дуже співчуваю голові НБУ. Вона працює в умовах реальної війни не тільки на південному сході України, але й – з боку тих сил, які намагаються зрушити стабільність… Головним випробуванням для неї стане – погашення забов’язань в іноземній валюті (близько 9 мільярдів доларів) та збереження автономність і незалежність НБУ, особливо від політичного тиску», – прогнозує Соболєв. На його думку, наразі всім українським політикам треба усвідомити, що НБУ – «це недоторкана інстанція, з якою можна спілкуватися лише через касу свого банку». Як забезпечити практично незалежність нацрегулятора в таких умовах? Соболєв бачить тільки один шлях – визначити в контрактах з керівництвом НБУ те6рмін роботи на 5-7 років і погодити право звільнення тільки за наявності конституційної більшості голосів у парламенті. І краще це закріпити в Конституції, підсумовує він.

Наталія Білоусова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:НБУ
Рейтинг популярності матеріалу «Плюси і мінуси НБУ в 2014-му» на Finance.UA - 2.7
В Контексті Finance.UA