Нацбанк підбив підсумки


Нацбанк підбив підсумки

Голова НБУ Валерія Гонтарєва сьогодні відзвітувала перед журналістами про здобутки і втрати банківського ринку в 2014 році. Як і очікувалося, підсумки року виявилися невтішними: топ-менеджер назвала цей рік найскладнішим за період після завершення Другої світової війни. Регулятор сподівається, що в 2015 році ситуація буде краще. За ходом думок Валерії Гонтарєвої стежила кореспондент FinMaidan Олена Губар.

Про курс

«Цього року гривня знецінилася щодо долара на 100% в народній термінології. Але що Нацбанк сам міг зробити в цій ситуації? » З такого питання голова НБУ Валерія Гонтарєва розпочала свою підсумкову прес-конференцію. Вона нагадала, що девальвація пройшла в кілька етапів. Курс почав знижуватися ще в лютому. У квітні Нацбанк відмовився від політики підтримки фіксованого курсу і запустив плаваючий. У серпні курс долара досяг позначки в 11,7 грн. У Нацбанку вважають цей рівень рівноважним, так як рахунок поточних операцій перейшов в стабільний стан і НБУ почав обговорювати можливість зняття всіх валютних обмежень.

Однак військові дії на Донбасі спровокували паніку серед населення і зростання попиту, з яким НБУ міг впоратися тільки жорсткими адміністративними заходами: обмеження на продаж готівкової валюти приблизно $200, перевірки контрактів, продаж 75% валютної виручки, заборона на виплату дивідендів. На підтримку курсу 12,95 грн/$ витрачено $1,3 млрд.

У листопаді Нацбанк знайшов рівноважний курс в діапазоні 15-16 грн/$. «Був стрибок до рівня 20 грн. Це сталося в той час, коли в Росії курс долара підскочив до 75 рублів, а потім трохи опустився до 56 руб. Як людина я тішуся з того, що відбувається з рублем, – зізналася журналістам Валерія Гонтарєва. – Але як главу Національного банку України мене це засмучує, так як Росія продовжує залишатися партнером України і впливає і на наш курс».

Про рефінансування

Нацбанк видавав банкам кошти двох видів – стабілізаційні кредити і ринкове рефінансування. За словами Валерії Гонтарєвої, стабілізаційні кредити видавалися тільки платоспроможним банкам під відтік депозитів. При цьому в кожен з п’яти установ, які отримали такі позики, був введений куратор, а їх діяльність була обмежена.

Що стосується рефінансування, то за час свого існування НБУ видав банкам 110 млрд грн. Більша частина цих грошей була надана ще в 2008-2009 роках. З початку 2014-го банки отримали 33,8 млрд грн. «Кожен банк може розраховувати на НБУ як на кредитора останньої інстанції. Але тільки нормальні банки, у яких є проблеми з ліквідністю, але все нормально з капіталом, можуть отримати кошти під нормальні застави і за умови введення куратора », – уточнила Валерія Гонтарєва.

Незабаром громадськість дізнається назви банків, які отримують рефінансування. До цих ця інформація була банківською таємницею, але парламент днями зробив ці дані відкритими. Втім, закон не має зворотної сили і буде поширюватися лише на нових позичальників НБУ.

Про капіталізацію банків

Цього року 35 банків пройшли стрес-тест. Він показав, що 18 установ мають потребу в капіталі сумарно на 66 млрд грн. Ті банки, які не зможу наростити капітал самостійно, можуть звертатися за підтримкою до уряду. Однак в НБУ вважають, що отримати її зможуть далеко не всі установи. «Зайвих ресурсів у держбюджеті немає, тому тільки державні та системні банки можуть розраховувати на держпідтримку», – сказала Валерія Гонтарєва. НБУ назвав 8 установ системно важливими: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Дельта Банк, «Райффайзен Банк Аваль», Укрсоцбанк, Промінвестбанк і Сбербанк Росії. При цьому пані Гонтарєва зазначила, що у всіх банках з російським капіталом працювали куратори НБУ.

Нацбанк планує полегшити банкам життя через ситуацію, що склалася в країні. «Ми зробимо програму, коли збитки банків через ситуацію, що склалася в Криму та зону АТО, що не будуть відразу впливати на капітал, а будуть амортизовані за 4 роки», – зазначила голова центробанку.

Про реструктуризацію валютних кредитів

НБУ брав участь у розробці меморандуму між банками і позичальниками, згідно з яким валютні роздрібні кредити можуть бути переведені в гривню. Однак Валерія Гонтарєва назвала центробанк виключно «посередником» у цьому переговорному процесі. Ні на які поблажки або фінансування від Нацбанку банки при цій конвертації розраховувати не можуть.

Законопроект народного депутата Князевича, який був прийнятий парламентом у першому читанні ще в липні, Нацбанк влаштовував, але цей документ так і не став законом. «У цьому законопроекті все було чітко прописано. МВФ його також не критикував, так як конвертація повинна була бути за поточним курсом. Але час було згаяно, закон не прийняли, а курс з того моменту виріс значно », – заявила пані Гонтарєва. Крім того, за її словами, мова повинна йти про конвертацію виключно боргів, що обслуговуються, а не списаних (коли позичальник довгий період часу не платив за кредитом).

Меморандум набуде чинності тільки за умови скасування мораторію на стягнення заставного житла. Банки готові зафіксувати в цьому документі такі невигідні для них умови через те, що валютні кредити дійсно погано обслуговуються. МВФ наполягав, щоб це не було оформлено у вигляді закону. А у вигляді меморандуму це є добровільною ініціативою банків. Але очевидно, що у всіх, хто піде на таку реструктуризацію, буде негативний вплив на валютну позицію. У цьому випадку Нацбанк готовий погоджувати з банками нормативи.

Про банки-банкрути

Неплатоспроможними було визнано 33 банки. Це були як мертві установи, так і ті, хто займався нелегальною діяльність, пов’язаної з відмиванням грошей – з цієї причини з ринку виведено 7 установ (в 2013 році обсяг ринку «відмивання грошей» оцінений в 300 млрд грн). При цьому глава НБУ повідомила, що такі банки повністю відповідали нормативам Нацбанку, так як фактично не займалися банківським бізнесом. Досі НБУ доводилося витрачати багато часу на виведення їх з ринку.

Тепер він має бажання робити це швидше. «Досі такі банки потрібно було визнати спочатку проблемним, потім неплатоспроможним. Потім його передавали під управління у ФГВФО. А потім власник цього банку приходив до Фонду з пропозицією купити установу назад, – розповіла пані Гонтарєва. – Такого не повинно бути. Тому ми плануємо у таких банків просто відразу забирати ліцензії ».

Щоб попередити неконтрольоване зростання банкрутств банків Нацбанк ініціював збільшення відповідальності їх власників за доведення банків до неплатоспроможності. Вже поданий до парламенту законопроект про посилення відповідальності акціонерів за інсайдерські кредити, а також власників і топ-менеджерів – за маніпуляцію зі звітністю. «Досі у нас була така ситуація, що банки маніпулювали звітністю, а Нацбанк і навіть аудиторські компанії читали цю звітність і нічого не помічали», – констатує Валерія Гонтарєва.

Про свої функції

Нацбанк зняв з себе відповідальність за знецінення курсу національної валюти. Голова НБУ вкотре заявила, що головною функцією центробанку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Згідно ст. 6 закону «Про Нацбанк» при виконанні цієї функції НБУ повинен виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в країні. «Наше завдання це підтримка цінової стабільності саме через стабільність цін, а не курсу якийсь валюти. Підтримка курсу національної валюти це нереальне завдання для центробанку будь-якої країни. У Конституції не написано, що Нацбанк повинен займатися підтримкою стабільності гривні через курс долара або євро. У нас ніколи вже не буде фіксованого курсу », – заявила пані Гонтарєва. Нацбанк підготує правки до Конституції.

Ціни, які в поточному році вже зросли на 20%, продовжать рости такими ж високими темпами. Раніше в НБУ прогнозували споживчу інфляцію в наступному році на рівні 12-15%. Однак енерготарифи будуть підвищуватися, тому НБУ очікує інфляцію в 17-18%.

Олена Губар

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:НБУ
Рейтинг популярності матеріалу «Нацбанк підбив підсумки» на Finance.UA - 3.1
В Контексті Finance.UA