486
Українським містам обіцяють повернути втрачені повноваження
— Казна та Політика
Місто Славутич вже давно зажило славу інноваційної громади. Мер Володимир Удовиченко не пропускає жодної нагоди спробувати новітні управлінські підходи, аби модернізувати місто, дати йому нове життя. Після зняття з експлуатації Чорнобильської атомної електростанції декілька тисяч людей у місті-супутнику залишилися без роботи. Громаді потрібні інвестиції, аби мати перспективу без ЧАЕС. Чого тільки не робив Удовиченко: створив інфраструктуру підтримки малого і середнього бізнесу, агенцію з розвитку бізнесу і навіть “бізнес-інкубатор” для тих, хто ризикував починати власну справу “з нуля”. “Все це працювало, тому що у нас на місці були широкі повноваження для прийняття важливих для бізнесу рішень”, – розповів мер у розмові з DW.
Утім, упродовж останніх десяти років, нарікає Володимир Удовиченко, кожен уряд забирав у громад дедалі більше повноважень, аж поки жодних можливостей для підтримки бізнесу в громад не залишилося. “Сьогодні діє централізована система на рівні обласних державних адміністрацій. Вся дозвільна система зарегульована. А вона має бути у нас, у містах”, – каже мер Славутича. Він наводить приклад: аби інвестору вирішити всі питання з відведенням земельної ділянки, а потім отримувати ще дозволи на будівництво, йому треба витратити більше року. “У нас у місті ми би видавали дозволи у рази швидше”, – запевняє градоначальник.
Непереможна централізація?
Верховна Рада минулого скликання вже двічі розглядала законопроект, аби децентралізувати дозвільну систему. Двічі його було відхилено. Загалом Асоціацією міст України напрацьовано пакет законопроектів з децентралізації. З початком роботи нового складу Верховної Ради вперше за багато років у місцевого самоврядування з’явився шанс відвоювати свої базові повноваження і отримати кошти, необхідні для розвитку міст. У новій коаліційній угоді, підписаній лідерами урядових фракцій парламенту, містяться зобов’язання втілити всі ключові вимоги громад з децентралізації. Серед головних – передача громадам дозвільних функцій, таких як видача дозволів на будівництво. “Там, де забагато централізовано, там одразу виникає корупція”, – сказав в інтерв’ю DW виконавчий директор Асоціації міст України Мирослав Пітцик.
Передати адміністративні послуги в компетенцію місцевих громад коаліційна угода передбачає впродовж 2015 року. Найпершою ж реформою має стати перерозподіл податкових надходжень таким чином, щоби в містах залишалися хоч якісь ресурси на базові потреби громад. В Асоціації міст України сподіваються, що у грудні Верховна Рада ухвалить нарешті зміни до Бюджетного і Податкового кодексів. “Якщо зміни буде ухвалено, то податкові надходження у бюджети міст, призначені для розвитку, зокрема, інфраструктури, збільшаться втричі”, – прогнозує Мирослав Пітцик.
Нові податкові можливості
Громади, як передбачено запланованими реформами отримуватимуть 10 відсотків податку з прибутку підприємств, єдиний податок з малого бізнесу, а також податок на нерухомість і на землю. “Громади навіть отримають право самостійно встановлювати ставки податку на землю”, – зазначає Пітцик. Таким чином громади вперше отримують не лише ресурс надходження коштів, але й повноваження з регулювання податків на місцевому рівні, залежно від пріоритетів громади.
Ще одним податковим інструментом, хоч і доволі скромним, буде можливість на місцях встановлювати ставку акцизного збору з продажу алкоголю і цигарок – в межах п’яти відсотків. Хоча меру Славутича Володимиру Удовиченку “акцизний експеримент” не до вподоби (“тепер місцева влада буде зацікавлена, щоб продавалось більше алкоголю і цигарок”), можливість регулювати податкові ставки на рівні громади відповідає практиці багатьох європейських країн. Хоча і податки в різних країнах громадам віддають різні.
Про місцеві податки: німецький досвід
У Німеччині, приміром, у руках мерів і місцевих рад є дуже вагомий інструмент не лише наповнення скарбниці міст, але й регулювання бізнес-середовища. Йдеться про “промисловий” податок (Gewerbesteuer). Кожна громада може самостійно встановлювати ставку цього податку з обороту, який сплачують всі підприємства. Мінімальна ставка становить 200 “базових пунктів” (це дорівнює семи відсоткам з обороту, податок вираховується за складною формулою), а в середньому становить близько 435 пунктів (15%).
Наскільки важливим є цей податок, показав на власному прикладі мер містечка Монгайм поблизу Кельна Даніель Ціммерманн. У 27 років він сенсаційно переміг на виборах міського голови, випередивши кандидатів від провідних партій. Обіцянку витягнути місто з боргової ями він виконав за три роки. Тепер його переобрали з результатом у 95 відсотків голосів. Секрет успіху полягає в тому, що Ціммерманн в кілька разів зменшив ставку промислового податку. Потім він запустив рекламну кампанію на регіональному радіо і їздив по бізнес-форумах, аби заманити компанії низьким податком. “Низький податок – це лише один пункт нашої інвестиційної програми. Ми йдемо на зустріч бізнесу в усьому. Приміром, ми гарантуємо надання дозволу на будівництво за п’ять тижнів. В інших містах на це часто доводиться витрачати п’ять місяців”, – наголосив Ціммерманн у розмові з DW. За декілька років йому вдалося створити півтори тисячі нових робочих місць і збільшити податкові надходження у десятки разів.
Славутичу великі надходження поки не світять
Про тисячі нових робочих місць і мільйони зібраних податків очільнику Славутича Володимиру Удовиченку поки доводиться лише мріяти. Наразі він сподівається хоча б на те, що депутати виконають обіцянку і віддадуть містам дозвільні повноваження, що хоча би дозволить зменшити бюрократичне навантаження на бізнес. Щодо бюджетних реформ мер скептичний: Удовиченко вирахував, що його місту вони багато не принесуть. Обіцяне збільшення надходжень стосується далеко не всіх міст, а лише тих, де є великі надходження від податків, що переводяться у розпорядження громади. До того ж, йдеться поки лише про “другорядні” податки. Серйозних податкових стимулів для бізнесу в руках мерів поки не буде.
Євген Тейзе
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
