Ціни на нафту падають, бульбашки на американських ринках надуваються


Ціни на нафту падають, бульбашки на американських ринках надуваються

Нафта служить якорем для світових фінансових ринків, а ОПЕК на цьому тижні вирішив підняти свій якір. Наслідки можуть виявитися куди серйозніше боротьби за пальму першості між традиційними виробниками нафти на Близькому Сході і новим поколінням виробників сланцевої нафти в Північній Америці. Нафта поступово втрачає свою значимість, це правда. Розвиток технологій дозволив країнам з високим рівнем доходу знизити свою залежність від цього енергоресурсу, і скоротити ймовірність повторення кризи 1970-х, коли стрімке зростання цін на нафту призвело до тяжких рецесій. Але з тих пір, як в 1971 році Президент США Річард Ніксон поклав край золотому стандарту, прийнявши рішення про те, що курс долара більше не буде прив’язаний до золота, роль активу, здатного зберігати цінність, перейшла до нафти. У 1970-х руйнівний зліт цін на цей енергоресурс в доларовому вираженні, штучно створений активними на ті часи діями ОПЕК, просто відновив вартість нафти в золотому вираженні. Державні субсидії США послабили долар.

З того часу в світі прижився негласний «нафтовий стандарт», а країни ОПЕК регулювали обсяги видобутку, щоб згладити волатильність на ринку. Нафта служить якорем для світових ринків капіталу завдяки своїй зворотній кореляції з доларом. Коли нафта дорожчає, долар дешевшає проти більшості інших валют. Експортери нафти отримують платежі в доларах, а потім продають їх, отже подорожчання нафти веде зворотної реакції курсу американської валюти. У роки, що передували фінансовій кризі 2008 року, долар стрімко дешевшав, ця динаміка збіглася з розвитком великої спекулятивної бульбашки на ринку нафти. Тепер же американська валюта зміцнює позиції. Кореляція з доларом зумовила появу іншого взаємозв’язку: з динамікою фондових ринків в економіках, що розвиваються. Найчастіше вони зміцнюються на тлі девальвації долара (як це було в роки перед кризою 2008 року), і здають позиції, коли долар зростає.

Останній період падіння цін на нафту і зміцнення долара спостерігався в кінці 1990-х років. У цьому випадку бичачий фондовий ринок в США переріс в повномасштабну спекулятивну бульбашку, а ринки країн пережили цілу низку рецесій і криз. Долар став дорожче, тому стало складніше виплачувати борги, випущені в цій валюті. З грудня 1994 року, коли девальвація в Мексиці спровокувала низку криз, і аж до 2001 року, коли Аргентина замкнула ланцюжок, курс долара, зважений по торгівлі зріс на 35 відсотків, а фондові індекси розвинених країн обігнали індекси сегмента, що розвивається, більш ніж на 200%.

Припустимо, що ціни на нафту не будуть суттєво зростати від поточних рівнів, а, навпаки, продовжать стрімко падати. Яка ймовірність повторення досвіду 1990-х років? З позиції США, ймовірність розвитку спекулятивної бульбашки безпосередньо посилюється невичерпними запасами нафти на ринку. В цілому, дешевий енергоносій стимулює розвиток економіки. Найбільше переваг отримує споживач – це якраз той самий сегмент, якому не дістає динаміки: не дивно, що акції Walmart, найбільшого американського рітейлера, найбільше зросли в п’ятницю. Будучи важливим компонентом цінових індексів, дешева нафта автоматично знижує інфляційний тиск. Отже, центральним банкам не потрібно турбуватися про підвищення ставки, а монетарна політика може залишатися стимулюючою ще довгий час. Що стосується ринку облігацій, прогнози щодо інфляції на найближчі десять років впали нижче 1.8% вперше за три роки – раніше подібне зниження змусило Федрезерв піти на масштабні покупки облігацій в рамках своєї програми кількісного ослаблення. Іншими словами, ймовірність швидкого підвищення ставки в Штатах помітно знизилася.

Сильний долар сам по собі вже є посилювальним заходом, що, знову-таки, знижує ймовірність підвищення ставки Федрезервом. Сильна валюта привертає потік капіталів до США. А американські акції вже і без того виглядають дорого. Таким чином, якщо ОПЕК не вирішиться все-таки вжити заходів, щоб зупинити падіння цін на нафту, фондові індекси США продовжать зростати і, в кінцевому рахунку, досягнуть розмірів гігантської бульбашки. Такий же довід можна застосувати і до Японії, яка залежить від імпорту нафти. Дешева нафта знижує інфляцію, а Банк Японії хоче якраз зворотного ефекту. Таким чином, стимулюючі заходи в цій країні, ймовірно, будуть посилюватися і нагромаджуватися один на одного.

А що ж буде з рештою світу? Ринки, що розвиваються зараз у меншій мірі схильні до валютних криз, оскільки їм вдалося накопичити значні резерви, крім того, більшість країн зуміли відмовитися від прив’язки своїх валютних курсів до долара. Іншими словами, всі країни, які заробляють на експорті нафти – в зоні ризику. В першу чергу це стосується Росії, де рубль подешевшав на 53% порівняно з максимумом 2008 року. Але Індія залежить від імпорту нафти, тому валюта цієї країни зміцнюється – курс рубля по відношенню до рупії впав на 36% цього року. Повномасштабні бульбашки і кризи на зразок 1990-х років малоймовірні. Все-таки світ засвоїв деякі уроки, щоб не наступати на ті ж граблі двічі. Однак основна модель поведінки залишається колишньою: дешева нафта веде до зростання долара і американських фондових індексів, ринки країн, що розвиваються, слабшають.

За матеріалами The Financial Times

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Фондовий ринок
Рейтинг популярності матеріалу «Ціни на нафту падають, бульбашки на американських ринках надуваються» на Finance.UA - 2.2
В Контексті Finance.UA