4381
Що буде з банками в Криму
— Фондовий ринок
У ситуації, коли НБУ фактично абстрагувався від ситуації з фінустановами Криму, банкіри спробували розробити єдину модель поведінки в цьому питанні, проте так і не змогли дійти до єдиного знаменника.
«Влада, уряд, Верховна рада, регулятор залишили банки один на один зі своїми проблемами в Криму. Дійте в Криму, хто як хоче», – висловився з цього приводу під час круглого столу голова НАБУ Роман Шпек.
Водночас центробанк РФ ухвалив рішення, за яким банки з українською ліцензією зможуть працювати за старими правилами до 1 січня 2015 року, а потім вони змушені отримувати російські ліцензії.
Але вже зараз перед українськими банками постало непросте питання: або фактично визнати легітимність центробанку РФ на території автономії, або втратити свої активи.
У результаті кожен банк вирішив діяти за своїм сценарієм, залежно від власних ризиків і можливостей. Але вже зрозуміло, що більшість банків вирішили вийти з бізнесу в цьому регіоні, побоюючись санкцій не прийнятого поки що закону про окуповані території.
«Українські банки зараз рятуються втечею. З величезної сітки банків абияк зараз працюють чотири, і то, за нашою інформацією, ці банки можуть припинити роботу протягом двох тижнів», – прокоментував ситуацію заступник голови Ради Міністрів Криму Руслан Теміргалієв.
«Велика четвірка» кримського масштабу
Крим посідає восьме місце в рейтингу українських регіонів за кількістю чистих активів банків – сумарно вони становлять близько 16 млрд гривень. Також на півострові зосереджено близько 20 млрд гривень вкладів населення. На окупованій території зареєстровано близько 180 фінансово-кредитних установ і близько 1000 відділень.
На сьогодні повноцінно функціонують тільки банки з кримською «пропискою» – зокрема, банк «Морський» і Чорноморський банк реконструкції та розвитку, а також російські РНКБ (Російський національний комерційний банк) і Генбанк, що зайшли до Криму вже після його анексії.
Проте основу банківської системи півострова представляють чотири великих банки, подальша робота яких на сьогодні під питанням.
Четвірка «важкоатлетів» в банківському секторі Криму, що має найбільші ризики в регіоні, виглядає наступним чином: перше місце у Приватбанку з активами в 6 млрд гривень, на другому – державний Ощадбанк з активами 4 млрд гривень, за ним слідують Дельта Банк (2 млрд гривень) і Райффайзен Банк Аваль, який володіє на півострові активами в розмірі близько 1,3 млрд гривень.
Найбільш радикальні заходи спочатку прийняв Приватбанк, що володіє найширшою мережею банківських відділень на території Криму. Ще в перші дні анексії банк заморозив роботу своїх відділень та рахунки всіх клієнтів з кримською реєстрацією до «з’ясування обставин».
Настільки непоступливу позицію банку можна пояснити побоюванням керівництва з приводу можливої втрати активів. Сумний досвід у «Привата» вже був: раніше, у березні, в Москомприватбанк – російську «дочку» Приватбанку – була введена тимчасова адміністрація. Це пов’язували з різкими висловлюваннями Ігоря Коломойського на адресу президента РФ Володимира Путіна, що пролунали напередодні. Крім цього, тривав відтік депозитів у південно-східних областях України.
Також 14 квітня заявив про припинення діяльності в Криму Альфа-Банк Україна. У банку повідомили, що через набуття чинності в Криму ряду законів Російської Федерації їхня діяльність буде суперечити чинному законодавству України. «Альфа-Банк, працюючи в правових рамках українського законодавства, не має юридичних підстав для свого подальшого функціонування та надання банківських послуг на території Республіки Крим», – йдеться в офіційному повідомленні банку.
Менш радикальну позицію зайняв Райффайзен Банк Аваль, продовживши виконувати свої зобов’язання перед вкладниками. Однак незабаром керівництво оголосило, що фінустанова припиняє свою роботу на території АРК з 15 квітня. У прес-службі банку повідомили, що ті вкладники, які не встигли зняти свої кошти в Криму до цієї дати, зможуть забрати вклади в інших регіонах України після попередньої заявки через інформаційний центр банку.
Втім, двері цих двох фінустанов можуть закритися ненадовго. Ще минулого тижня в пресі з’явилася інформація, що «Приват» і «Райффайзен» шукають покупців на свої активи. І хоча в банках ймовірні угоди коментувати відмовилися, світло на ситуацію пролив самопроголошений прем’єр Криму Сергій Аксьонов. За його словами, вже найближчим часом РНКБ придбає мережу кримських філій Райффайзен Банку Аваль. «На базі цієї фінансової установи планується відкрити 30 відділень РНКБ», – сказав Аксьонов.
Руслан Теміргалієв додав, що переговори про купівлю активів ведуться і з Приватбанком. Аксьонов, в свою чергу, розкрив ймовірний обсяг угоди. «Ми впевнені, що буквально протягом тижня, максимум, 10 днів, у нас буде близько 150 відділень працювати», – пояснив він, не уточнюючи, чи про одну фінустанову йде мова, або про декілька.
Ощадбанк, який володіє такою ж великою мережею відділень, як і «Приват», був найменш багатослівний. У самому банку відповідей на запитання про найближчі плани журналісту Forbes не озвучили. У прес-службі кажуть, що поки що у банку немає виробленої позиції, відділення продовжують працювати, але в неповному режимі. Проводиться лише часткове обслуговування зарплатних проектів, а депозити можна забрати тільки за попереднім записом.
При цьому в банку сказали, що робота ускладнена «з не залежних від них причин». Як приклад проблем, з якими доводиться стикатися в роботі, назвали складність виконання інкасації на окупованій території.
«З урахуванням того, що є не залежні від банку обставини, наприклад, складнощі з інкасацією, не весь функціонал може працювати в нормальному режимі», – зазначили в прес-службі.
Втім, оскільки Ощадбанк – державна фінустанова, то самостійних рішень його керівництво приймати не зможе. А позиція держави в цьому питанні поки що спостерігається лише в тому, що Фонд гарантування вкладів згортає свою діяльність в Криму.
Найоригінальнішим став Дельта Банк, що належить бізнесменові Миколі Лагуну. Він може стати першим з українських фінустанов, яка отримає ліцензію від ЦБ РФ. За словами Лагуна, ліцензія необхідна банку для повноцінного виконання своїх зобов’язань перед вкладниками, прийому платежів, а також запиту виданих в Криму кредитних коштів.
Хід переговорів з центробанком РФ власник «Дельти» поки що коментувати відмовився. Водночас в прес-службі банку сказали, що остаточне рішення з цього питання може бути оприлюднене вже 17 квітня.
Отримання ліцензії цим банком могло б стати і ключем до виходу з Криму більш дрібних банків України. Банк відомий своєю роботою з проблемними кредитами, які банки, що залишилися могли б передати в Дельта Банк, і тим самим полегшити вихід з бізнесу на півострові.
В іншому випадку, якщо банки не будуть виконувати свої зобов’язання перед вкладниками, заступник голови ЦБ РФ Олексій Симановський вже пригрозив українським банкам консервацією відділень. «Вкрай небажаний випадок, коли підрозділ банку не виконує вимог. Тоді будемо змушені консервувати такі організації», – заявив він.
У кожному разі, в цій ситуації більш дрібні банки менш уразливі, однак на тлі інших проблем банківської системи України втрачати свої активи в Криму без всякої компенсації їм навряд чи захочеться.
Як будуть рахувати Крим
Якщо банківська система ще не до кінця розірвала свої стосунки з півостровом, то держава практично перевела Крим в повністю автономний режим.
Мова йде про проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України. Зазначеним законопроектом, поданим Кабміном 27 березня 2014 року, пропонується визначити особливості взаємовідносин державного бюджету України з бюджетом Автономної Республіки Крим та бюджетом міста Севастополя.
Зокрема, передбачається зарахування в повному обсязі до бюджету Автономної Республіки Крим усіх доходів, що виплачуються (перераховуються) на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. При цьому місцева влада Криму отримує право визначати видатки та кредитування бюджету в межах надходжень без застосування механізму вирівнювання.
Нові норми передбачають механізм, який буде розподіляти трансферти між республіканським бюджетом та місцевими бюджетами АРК.
Іншими словами, для ситуації, що склалася, схема, запропонована Києвом, виглядає досить логічно: всі доходи на території Автономної Республіки – ваші, але, водночас, і всі витрати теж покладаються на плечі місцевої влади. При цьому не слід забувати про можливе зниження дохідної частини кримського бюджету за рахунок переходу платників податків на материкову Україну.
Тобто державний бюджет України вже не буде дотувати автономію не тільки де-факто, але й де-юре.
Однак, незважаючи на це, економіка Криму не виключена з розрахунку ВВП України. Хоча тепер став неможливим розрахунок регіонального валового продукту, який знаходиться в компетенції державних економічних і статистичних органів Республіки.
Олександр Моісеєнко, Віталій Кравченко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
