526
Влада Словенії відкидає загрозу дефолту
Через тиждень після формування нового уряду Словенії дохідність на словенські десятирічні облігації наблизилася до критичної позначки сім відсотків. На тлі проблем в економіці це дало привід говорити, що Любляна не зможе самостійно знайти вихід із ситуації, що склалася, і їй доведеться звернутися по фінансову допомогу.
Світові ЗМІ зарясніли тривожними заголовками про можливий дефолт Словенії. Статті наповнилися цифрами, що описують спад словенської економіки і прогнозами про розміри допомоги, яка може знадобитися республіці.
Поки ця полеміка зовні не відбилася на ситуації в країні. У магазинах не видно якогось ажіотажу і черг. Йде звичайна неспішна торгівля, що помітно пожвавлюється в періоди розпродажів. Тримаються стабільні ціни на продукти харчування та товари першої необхідності. Словенці не прагнуть запасатися чимось про запас в очікуванні гірших часів і можливого зростання цін. Вартість бензину, ціна якого закладена в усі товари, коливається в межах декількох центів, змінюючись залежно від рівня акцизів, що встановлюються урядом.
Звичайно, не все так гладко і кризові явища помітні неозброєним оком. Значно зросла кількість безробітних, досягнувши на початку квітня 122 тис людей або 13% працездатного населення. Для маленької Словенії, де живуть 2 млн людей, це значна цифра. Криза відчувається і в збільшенні кількості жебраків на столичних вулицях. Місця поряд з професійними жебраками займають все більше громадян, які опинилися в складній фінансовій ситуації.
Але словенці не мають наміру просто так здаватися. Прогнози про можливе банкрутство країни вони все частіше називають “спекуляцією і відкритим тиском на республіку” з боку фінансових ринків. Про це говорила і новий прем’єр-міністр Оленка Братушек під час першої закордонної поїздки до Брюсселя після обрання на пост голови уряду.
Прем’єр постаралася заспокоїти голову Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу, заявивши, що Словенія подолає економічні труднощі самостійно і не має наміру звертатися по допомогу.
“Словенія стабільна і потужна держава, можливо, більш потужна, ніж багато інших європейських держав”, – підкреслила Братушек. При цьому вона нагадала, що в останні місяці в Словенії схвалено такі важливі для оздоровлення економіки закони, як реформа пенсійної системи, ринку праці, вжито заходів щодо скорочення дефіциту бюджету, санації банківської системи та створення так званого “слабкого банку”, концентрації управління держмайна в руках спеціального холдингу.
“Ми довели, що здатні приймати важливі та ефективні рішення”, – вказала словенський прем’єр.
Необґрунтованими назвала Братушек спроби порівняння Словенії з Кіпром. За її словами, обсяг банківського сектора республіки становить 134% ВВП, в той час як на Кіпрі цей показник дорівнював 800% ВВП. “Відмінність очевидна”, – підкреслила словенський прем’єр. Вона нагадала, що Словенія не «податковий оазис, а орієнтована на експорт економіка» з одним з найнижчих розмірів боргу серед європейських країн. Обсяг державного боргу республіки становить близько 56% ВВП.
Її підтримав і сам Баррозу. Він не побажав порівнювати Словенію з Кіпром, заявивши, що “ситуація в цих країнах абсолютно різна”. “Ясно, що Словенії потрібно вирішити дуже серйозне завдання – не тільки провести реформи, але також створити в суспільстві консенсус для їх реалізації, – вказав голова Єврокомісії. – Але розмова з прем’єр-міністром вселяє впевненість, що Словенія впорається з викликами”.
За матеріалами: ІТАР-ТАСС
Поділитися новиною
