Приват пішов НАпролОМ


Приват пішов НАпролОМ

Спроба вивести з гри найбільш впливові фігури в правлінні виробника марганцевої руди та феросплавів "ОМ Holdings Ltd." стала черговим епізодом у боротьбі співвласника "Приватбанку" Геннадія Боголюбова за контроль над цією компанією. Попередні дії дніпропетровського підприємця виявилися безуспішними - незважаючи на багатий досвід участі "Привату" в корпоративних конфліктах.

Нагадаємо, що пакет 11,38% акцій "ОМ Holdings" Г.Боголюбов придбав ще в 2008 році і ця угода була сприйнята існуючими власниками як спроба недружнього поглинання. Подальші дії нового міноритарного акціонера підтвердили правильність цієї оцінки.

Так, офшорна компанія "Stratford Sun Ltd.", на яку були зареєстровані акції, що належать Г.Боголюбову, спробувала збільшити частку в статутному фонді "ОМ Holdings" до 25%, претендуючи при цьому на 33% місць у її раді директорів. Але збори акціонерів компанії встигли внести до свого статуту зміни, які перекреслили ці плани.

Очевидно, що такий розвиток подій був для співвласника групи "Приват" неприємною несподіванкою - адже в "ОМ Holdings" немає великого мажоритарного акціонера, який володіє контрольним пакетом. А "розчавити" дрібних власників і нав'язати їм свій диктат спочатку здавалося завданням з розряду "простіше простого". Але власники "ОМ Holdings", сінгапурські інвестори, проявили дивовижну згуртованість і виступили проти дніпропетровського агресора єдиним фронтом. Більше того, діючи з типово азіатською витонченістю, вони через деякий час змусили захищатися самого Г.Боголюбова.

Спочатку в травні 2010 року вони висунули зустрічну пропозицію про придбання частки в австралійській гірничорудній компанії "Consolidated Minerals", власником якої є підприємець із Дніпропетровська. Той погодився на угоду у вигляді обміну, що дозволяє отримати акції "ОМ Holdings" на величину вартості ConsMin, основним активом якої є рудник Woodie Woodie на заході Австралії з річною продуктивністю 1 млн тонн марганцевої руди.

В рамках переговорів про можливість злиття сторони в червні 2010 року навіть уклали угоду про конфіденційність. Вона дозволила сінгапурським бізнесменам отримати детальну інформацію про діяльність ConsMin, яка перестала бути публічною з 2006 року, після її придбання Г.Боголюбовим. Також вони виграли час для підготовки відповідних дій. На те, що "ОМ Holdings" на чолі з головою правління Лоу Нгі Тонгом не має наміру об'єднуватися, вказує той факт, що термін угоди про конфіденційність закінчився 1 січня 2011 року, а ніяких подальших кроків до операції з купівлі-продажу ConsMin так і не було зроблено.

Зате у квітні нинішнього року збори власників "ОМ Holdings" схвалили додаткову емісію акцій з розміщенням на Гонконгській фондовій біржі. У разі реалізації цього рішення компанія отримала б додатково 406-498 млн дол. (в залежності від ціни розміщення) на розвиток нових проектів, насамперед у Південній Африці, де в 2010 році була придбана частка в копальні Tshipi Borwa.

Заодно приблизно вдвічі зменшилася б частка ConsMin в акціонерному капіталі, убезпечивши таким чином інших власників "ОМ Holdings" від домагань "Привату". Але Г.Боголюбову вдалося заблокувати небажаний для нього сценарій, оскарживши рішення акціонерів "ОМ Holdings" у федеральному суді Австралії.

Втім, "ОМ Holdings" заявила про намір все ж провести розміщення на Гонконзькій біржі після закінчення судових розглядів у Сіднеї. А зараз сторони відновили статус-кво, при якому вплив "Привату" на прийняття стратегічних рішень в рамках компанії зведено до нуля.

Це підтверджується низкою кроків, що були зроблені за останній час керівництвом "ОМ Holdings" і викликали різку критику з боку ConsMin. Крім згаданої купівлі 26% частки в "Ntsimbintle Mining Ltd.", якій належить 50,1% акцій в проекті "Tshipi Borwa", це придбання 16% акцій "Northern Iron Ltd.", Основним активом якої є залізорудна шахта "Сюдварангер" на півночі Норвегії. Також в 2010 р. "ОМ Holdings" купила 11% акцій "Show River Resources Ltd.", яка займається геологічним вивченням родовищ марганцевої руди в Західній Австралії і Гані, пошуком золота й залізної руди у Швеції та Норвегії.

На ці придбання було витрачено 165,3 млн дол. (у тому числі 90 млн дол. залучено у вигляді кредиту), тому невдоволення Г.Боголюбова в даному випадку легко зрозуміти. Адже вкладати кошти, які обчислюються сотнями мільйонів доларів, у розширення бізнесу він і його давній партнер Ігор Коломойський якось не звикли. Не секрет, що філософія управління активами у "Привату" в переважній більшості випадків базується на моделі соковижималки. Вона передбачає використання існуючих можливостей компанії аж до повного матеріального зносу основних фондів, без будь-яких інвестицій у розвиток.

Підтвердження цьому - ситуація на Дрогобицькому і Надвірнянському НПЗ, які кілька років перебувають під загрозою закриття через невідповідність пального, що на них випускається, європейським стандартам. Тим не менш "Приват" так і не вклав кошти в модернізацію, що дозволяє поліпшити якість пального, а заодно збільшити глибину переробки нафтової сировини.

Можна згадати і Алапаєвський металургійний завод в Російській Федерації, який акціонери "Привату" купили в 2004 році, а вже в 2005 закрили і відтоді так і не запустили - аж до продажу в лютому нинішнього року нового власника. Треба відзначити і ПАТ "Укрнафта", яка кілька років перебуває під операційним контролем "Привату". Компанія скорочує видобуток нафти через поступове вибування виснажених свердловин - за відсутності інвестицій у пошуково-геологічні роботи, необхідні для підтримки виробничих показників.

Так, якщо в 2008 році зменшення було незначним, на 3,3% до попереднього періоду, то вже в 2009 - на 7,6% і далі в 2010 - на 12%, тобто падіння йде по наростаючій. Незважаючи на це, компанія, в якій структурам "Привату" належить близько 43% акцій, у січні-червні нинішнього року не подала жодної заявки на отримання ліцензій для розробки нових перспективних ділянок, за даними Державної служби геології і надр України.

А тут сінгапурські бізнесмени з "ОМ Holdings" говорять про плани інвестувати величезні кошти в пошук нових родовищ марганцевих руд в Австралії та Африці. Зокрема, в поточному році оголошено про наміри істотно збільшити розвідані запаси на західноавстралійському руднику Bootu Creek і на Tshipi Borwa. Звичайно ж, така стратегія викликала неприховане роздратування у дніпропетровських міноритаріїв.

Інша річ, що їхнє невдоволення ніяк не позначається на діяльності "ОМ Holdings". Такої думки дотримуються і фінансові гравці. Так, вони відзначають наявність корпоративного конфлікту всередині компанії, але не очікують якихось серйозних змін в результаті зазіхань на операційний контроль з боку Г.Боголюбова.

Так, після зборів акціонерів, які 20 квітня затвердили рішення про подвійний лістинг (тобто розміщення додемісії акцій на Гонконзькій фондовій біржі), вартість цінних паперів "ОМ Holdings" на початок травня на Австралійській фондовій біржі впала всього на 0,23 AUD, або на 16%.

Опубліковані результати за II квартал також свідчать про правильність стратегії, обраної пулом сінгапурських співвласників "ОМ Holdings". Наприклад, у квітні-червні видобуток марганцевої руди на проекті Bootu Creek зріс на 46% до аналогічного періоду 2010 року, до 265,54 тис. тонн. При цьому відвантаження руди склало 260,75 тис. тонн. Збереження такої динаміки на Bootu Creek дозволить компанії в поточному році впевнено переступити межу в 1 млн тонн руди. Нагадаємо, що в 2010 там було видобуто 920 тис. тонн.

Крім того, на феросплавному заводі Qinzhou в Китаї, який належить "ОМ Holdings", в II кварталі збільшено випуск феромарганцю на 30% до аналогічного періоду минулого року, до 21,36 тис. тонн, а також марганцевого агломерату на 16%, до 67,9 тис. тонн. Коментуючи досягнуті показники, головний виконавчий директор "ОМ Holdings" Пітер Тот підкреслив, що завод Qinzhou знаходиться на шляху до досягнення мети - отримати в 2011 році 60 тис. тонн феромарганцю і 240 тис. тонн марганцевого агломерату.

Ці дані повністю спростовують твердження Г.Боголюбова про неефективність менеджменту компанії, нібито нездатного принести прибуток своїм акціонерам. Таким чином, шанси "Привату" на зміщення Лоу Нгі Тонга і незалежного директора Тан Пенг Чина можна вважати близькими до нуля.

Старший аналітик компанії "Astrum Investment Management" Юрій Рижков у коментарі МінПрому зазначив, що пакет у 11,38% акцій не дає міноритарію права на прийняття рішень про призначення або звільнення членів ради директорів компанії. На його думку, Г.Боголюбов може замінити Лоу Нгі Тонга і Тан Пенг Чина лише у випадку, якщо отримає підтримку інших членів ради директорів.

Експерт нагадав про схожу конфліктну ситуацію, яка виникла в 2009 році у зв'язку зі спробою структур "Привату", що володіли на той момент понад 10% акцій, ввести двох своїх представників у раду директорів швейцарської гірничорудної компанії "Ferrexpo AG". Тоді більшістю голосів ініціатива "Привату" була заблокована, а основний акціонер Костянтин Жеваго запропонував І.Коломойському і Г.Боголюбову продати свою частку в "Ferrexpо", якщо їх не влаштовує політика компанії та її результати.

Між тим сінгапурські власники "ОМ Holdings" готують дніпропетровському підприємцю новий удар. Вони заявили про намір провести реструктуризацію холдингу і виділити в окрему компанію гірничорудний і феросплавний бізнес. У такому випадку Г.Боголюбов ризикує залишитися частковим співвласником лише трейдерської компанії "ОМ Materials", зареєстрованої в Папуа - Новій Гвінеї.

Ігор Воронцов

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Приват пішов НАпролОМ» на Finance.UA - 2.0
В Контексті Finance.UA