5906
Ліга видатних джентельменів
— Казна та Політика
Вітчизняні мільярдери провели 2010 рік по-різному. Поки одні намагалися зберегти те, що заробили у попередні роки, інші, після змушеного застою, активно надолужували згаяне.
Рінат Ахметов
Для Ріната Ахметова 2010 став надуспішним. Це і зрозуміло. Бізнесмен є одним з головних спонсорів партії влади. Його група СКМ у цьому році встигла відсвяткувати 10 років і відзвітувати про зростання в усіх напрямках бізнесу. Ключовим її придбанням став ММК ім. Ілліча. Напевно, після президентських виборів, незмінний директор іллічівців Володимир Бойко усвідомив, що шансів чинити опір приходу донецьких до Маріуполя у нього не залишилося й обрав компромісний варіант. Віддати контрольний пакет ММК ахметовському "Метінвесту", а за собою зберегти скромні 24% акцій.
Цікаво, що сама угода офіційно була завершена тільки місяць тому. Хоча початок їй було покладено ще в 2009 р. коли в розпал кризи Володимир Семенович з переляку домовився з якимись офшорами про продаж меткомбінату. А в 2010 р., коли кон'юктура світового ринку покращилася, передумав. Виник конфлікт. І тільки за його підсумками з'явився "Метінвест", який викупив у статусі "білого лицаря" у нерезидентів права на ММК за символічну суму.
За такою ж торованою схемою проходило зміцненням Ріната Ахметова в телекомбізнесі, енергетиці та інших цікавих йому галузях. Наприклад, в цьому місяці держава вирішила передати право переведення країни з аналогового телебачення на цифрове компанії "Зеонбуд", яка, за інформацією "Коментарів", була заснована структурами Ахметова і була під керівництвом його менеджерів. Але в "СКМ" від щасливця відразу ж відхрестилися. Мовляв, не їхня. Дійсно, за пару днів до отримання ліцензії "Зеонбуд" змінив власника на невідомий нікому офшор Planbridge.
І не важливо, що він знаходиться в одному бізнес-центрі з кіпрськими представництвами підприємств "СКМ". Важливо те, що група є заручником своєї публічності, яка знаходиться в конфлікті з лобістськими можливостями її власника. Одним словом, дуже великий шанс бути звинуваченими у зловживанні владою. Так що логічніше за все буде, якщо "СКМ" оголосить про купівлю у сторонніх інвесторів "Зеонбуда" через кілька місяців, після того як всі заспокоються.
Так, як із ММК ім. Ілліча. Або поведінкою групи на енергоринку: восени "ДТЕК" оголосив про покупку 25% "Західенерго" і 39% "Київенерго". А секрет полягає в тому, що зазначені пакети вже давно перебували на спеціальних офшорах найбагатшого українця і тільки чекали відповідного часу для того, що б бути переведені в готівку на рахунках його публічних компаній.
Але у випадку з отриманням на початку 2010 р. у довгострокову оренду від держави "Добропіллявугілля", "Ровенькиантрацит" і "Свердловськантрацит" приховувати вже було нічого - вони просто відійшли "ДТЕК". У сухому залишку - паливо, метал і телеком - росли активніше за інших.
Андрій Клюєв
Співвласник корпорації "Укрпідшипник" в нинішньому році більше уваги приділяв державним справам. Принаймні, посада першого віце-прем'єра зобов'язувала Андрія Петровича на публіці бути співавтором Податкового кодексу, домовлятися про транзит нафти або пояснювати причини обмеження експорту зерна. Але активність на держслужбі Андрія Клюєва іноді в ЗМІ трактувалася по-різному. Наприклад, надбанням громадськості нещодавно стало рішення Держагентства з інвестицій та розвитку (яке і очолює перший віце-прем'єр) виділити Запорізькому заводу напівпровідників 200 млн. грн. "Для реалізації інноваційного проекту" Створення вертикально-інтегрованої компанії з виробництва фотогальванічної продукції ".
У рамках даної програми в Криму здійснюється будівництво сонячних електростанцій, обладнання для яких будуть випускати у Запоріжжі. І це підприємство входить у сферу бізнес-інтересів першого віце-прем'єра.
Якщо перекласти сказане на людську мову, то вийде, що за рахунок держави завод зможе погасити відсотки із кредитів, узяті в 2009 р., до слова, у державному "Укрексімбанку". А якщо ми згадаємо про вигідні "зелені тарифи" на виробництво енергії з альтернативних джерел і призначення креатури Клюєва Сергія Ушенка главою Державної інспекції з енергозбереження, то стане зрозуміло, що "сонячна" стратегія виявилася для Андрія Петровича в році, що минає, ключовою.
Решта проектів віце-прем'єра настільки голосно і явно не були пов'язані з його особистими бізнес-вигодами. Якщо, звичайно, не рахувати ще кількох ініціатив, які співпали чудесним чином у часі з приходом "регіоналів" до влади. Це, наприклад, введення маркування на ввезені до країни мобільні телефони, в чому буде брати участь структура, якою керують колишні підлеглі Андрія Клюєва з його концерну "Укрпідшипник". Або відмова навесні керівництва державного заводу "Більшовик" боротися за левову частку свого майна в Києві, яке воно втратило на користь фірм Андрія Петровича та ін
Костянтин Жеваго
Для засновника групи "Фінанси і кредит" Костянтина Жеваго 2010 був багатим як на придбання, так і на втрати. Перші були продиктовані виключно бізнес-складовою, у той час як важливу роль у декількох підряд недавніх фіаско зіграла відсутність достатнього політичного лобі: Костянтин Валентинович після виборів Президента не змінив свого політичного вектора і до цих пір залишається в складі фракції "БЮТ-Батьківщина".
Так, на ниві скупки активів найбільш активно попрацювала головна публічна бізнес-одиниця - компанія Ferrexpo. У лютому в результаті санації вона стала власником державного ВАТ "Шахтопроходка", що спеціалізується на будівництві вугільних шахт. А в грудні Ferrexpo оголосила про покупку австрійської фірми Helogistics, що займається перевезеннями залізорудної сировини по річках Дунай і Рейн, у сербського бізнесмена Зорана Дракуліча. Ще одна структура "бютівського" нардепа (ЗАТ "Ділові партнери") влітку відзначилася купівлею у ФДМУ контрольної частки ВАТ "Мукачівський завод "Точприлад". До позитивів слід віднести і факт розставання з давнім опонентом в особі співвласника "Приватбанку" Ігорем Коломойським, який з партнерами на початку року продав міноритарну частку в згаданій Ferrexpo.
Втім, невдачі Костянтина Жеваго також були помітними. Наприклад, у грудні близька до нього "Білоцерківська ТЕЦ" була на півроку усунена від участі в енергоекспортних аукціонах з продажу електроенергії, у зв'язку з тим, що буквально напередодні торгів НКРЕ ввела низку додаткових кваліфікаційних умов. Білоцерківці їм не відповідали, чого не скажеш про компанію "Східенерго" Ріната Ахметова, яка без бою отримала можливість викупити "квоту" конкурента. Не менш образливою для Жеваго стала ще одна нещодавня новина.
Наприкінці листопада Київський апеляційний адміністративний суд виніс у справі за позовом трьох імпортерів шприців "Фогт Медікал Логістик" (імпортує продукцію німецької Vogt Medical Vertrieb), "Медик-О-Планет" (імпортує продукцію німецької Medic-o-planet) і "Альянс Фарм" (імпортує продукцію британської Medica project) рішення про скасування митних зборів, що діяли з вересня 2009 року, при ввезенні шприців на територію України з Німеччини, Великобританії, Іспанії і Китаю. Це вдарило по бізнесу українських виробників шприців ВАТ "Гемопласт" і ЗАТ "Тюмень-Медико-Сміла", які контролюються структурами Жеваго.
Ігор Коломойський
Засновник імперії під умовною назвою "Приват" Ігор Коломойський - фігура в бізнесі знакова. Не зважаючи на те, що його не можна зарахувати до фаворитів жодної політичної сили в країні, свою вигоду Ігор Валерійович незмінно знаходив при будь-якому політичному розкладі. Весь 2009 р. він семимильними кроками зміцнював нафтовий бізнес, починаючи із цементування контролю над "Укртатнафтою" і закінчуючи отриманням в оперативне управління державного "Укртрансгазу" через призначення на чолі компанії лояльної людини. У 2010 р. бізнесмен продемонстрував свою непотоплюваність. Просто він зміг знайти спільну мову з нинішнім куратором паливної галузі Юрієм Бойком.
За рахунок чого приватівська "Укрнафта" домоглася права офіційно продавати газ власного видобутку промисловим споживачам, зокрема, пов'язаному "Дніпразоту" і черкаському "Азоту" Олександра Ярославського. Тобто, в 10 разів дорожче ніж населенню. А це - сотні мільйонів доларів додаткового прибутку.
Ще один приклад - безмитне ввезення з літа до країни компанією "Лівелла" нафтопродуктів. Поки учасники ринку намагались зрозуміти за рахунок чого на компанію зійшло таке щастя і хто її покровитель, вони не помітили одного простого факту: протягом останніх років материнська структура "Лівели" - СП "Тайстра" - співпрацювала тільки з одним великим учасником ринку - згаданою "Укртатнафтою" (Кременчуцький НПЗ). І, нарешті, не можна не згадати про дозвіл все тій самій "Укрнафті" продавати вироблений нею скраплений газ на спецаукціонах, в результаті чого автопаливо нещодавно підскочило в ціні в півтора рази.
Знову ж таки, гроші зайвими не бувають. Зазначені приклади красномовно свідчать, що хоч 2010 р. і не став для Ігоря Коломойського роком гучних придбань (повний викуп у Олександра Третьякова частки в медіахолдингу "Главред" або навіть планомірне і без сюрпризів зміцнення на ринку авіаперевезень такими навряд чи варто вважати), але зате приніс дніпропетровському негоціантові дивідендів більше, ніж багатьох інших українських бізнесменів. Просто-напросто Ігор Валерійович в черговий раз довів своє вміння знаходити спільну мову на основі спільних фінансових інтересів з будь-якими представниками влади.
Віктор Пінчук
Зять екс-президента був одним з найбільш "тихих" бізнесменів при "помаранчевих". Таким він залишився і при Вікторі Януковичі. Основна публічна активність Віктора Михайловича, як і колись, була пов'язана з мистецтвом і громадською діяльністю. Більш того, весь рік, що минає, був затьмарений низкою дрібних неприємностей у бізнесі.
Так, на початку 2010 року Люксембурзька фондова біржа призупинила торги єврооблігаціями кіпрської компанії Interpipe Limited (частина корпорації "Інтерпайп"). Все через допущений дефолт із єврооблігацій на суму $ 200 млн. Влітку історія продовжилася. Кредитори звинуватили корпорацію в нав'язуваних нею кабальних умовах реструктуризації облігаційних позик. Ще однією міні-пожежею стала літня історія з продажем Миколою Лагуном акцій "Дельта-банку" фінансової корпорації Cargill, в обхід інтересів фонду Icon Private Equity (очолює Кирило Дмитрієв, але одним з ключових інвесторів вважається Пінчук).
Трохи раніше, навесні, зазначені фігури не поділили оперативне управління над великим котеджним містечком під Києвом "Олімпік парк". На цьому тлі можливість у майбутньому залучення фінансованого Icon оператора Freshtel до виконання однієї з багатомільйонної нацпрограми "Відкритий світ" (забезпечення доступу школярам до Інтернет) можна вважати доробком на перспективу.
Вадим Савенко
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
