3896
На чому попадаються банківські службовці
— Казна та Політика
Фінансова криза каталізував банківську злочинність. Більше тисячі кримінальних справ за перше півріччя поставили банки в один ряд з найбільш криміналізованими галузями бізнесу
З 25 тис. економічних злочинів, скоєних за 6 місяців 2010 року, на банківських службовців припадає 1305
Після того як кілька місяців тому ПриватБанк вивісив на своєму офіційному сайті список співробітників банку, викритих у посадових злочинах, українці вперше дізналися, що крадуть банкіри "по-чорному", а самі банки - не менш криміналізована галузь бізнесу. Кілька десятків співробітників - і це тільки в одній фінустанові, хоча і найбільшій в Україну. Після банківської кризи українцям стало відомо й інше: норовлять переступити закон не тільки рядові клерки. Звинуваченими у кримінальній справі стають топ-менеджери і власники комерційних банків.
Важка ноша
Якщо порівнювати із загальною кількістю економічних злочинів (а їх, за підрахунками Департаменту інформаційних технологій МВС України за шість місяців поточного року було 25483), то у сфері банківської діяльності їх здійснено не так вже й багато - 2538, а безпосередньо скоєних банкірами - тільки 1305. На перший погляд цифра ця здається незначною. Але це тільки на перший погляд: поточна статистика виявилася на 17,5% вище торішньої. Ось тільки галасу і від цієї цифри чимало. Що, втім, закономірно. У банках зберігаються гроші клієнтів, а останні вельми нервово реагують на будь-які "майнові посягання" з боку фінансистів. Та й суми вражають кількістю нулів. Тому навіть із урахуванням відносно невеликої кількості кримінальних справ громадський резонанс виникає потужний.
З цієї причини вітчизняні банкіри не люблять афішувати ці факти і говорити на цю тему, намагаючись окреслити проблему лише загальними фразами - мовляв, не кожна людина, яка працює з грошима, здатна здолати спокусу, пізнаючи систему банківського рахівництва. 90% таких злочинів - порівняно дрібні розкрадання коштів рядовими клерками. Тільки завдяки ПриватБанку можна побачити, що найбільш поширеними злочинами у фінустановах є шахрайський випуск платіжних карт, оформлення кредитів без відома клієнтів, незаконне зняття грошових коштів з їх рахунків, оформлення кредитів за підробленими документами, розкрадання з каси і службова фальсифікація. Зазвичай з цією метою використовуються загублені документи, вибираються рахунки померлих осіб або рахунки, за якими давно не здійснювалися операції.
Жертви кризи
Друга категорія банківського криміналу "оголилася" тільки з настанням кризи. З приходом до банків тимчасових адміністраторів у багатьох виникло питання, де гроші, у зв'язку з чим з'явилося цілком обґрунтоване бажання звалити провину за важкий стан банків на попередніх господарів. Існує навіть одна стереотипна схема виведення активів з банків, яка фігурує в багатьох кримінальних справах, - видача кредитів на підставні компанії.
Саме з такими схемами пов'язані найгучніші "банківські" кримінальні справи останніх років і найвідоміші імена обвинувачених. Один з них - Ігор Гіленко, щодо якого було порушено кримінальну справу за ч. 5 ст. 191 КК. Київська прокуратура звинувачує його у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групи осіб.
Кримінальну справу за ч. 4 ст. 190 КК ("Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах") було порушено і проти голови наглядової ради луцького Західінкомбанку Василя Гаврилишина. Під час розслідування було встановлено, що він дав вказівку оформити від імені охоронців фінустанови кредити на суму $ 2,5 млн. При цьому, за версією слідства, банкір розпоряджався даними коштами на свій розсуд. Крім того, Генпрокуратура порушила щодо нього кримінальну справу за ч. 5 ст. 191 КК. Був затриманий і голова наглядової ради одеського Фінростбанку Олександр Жовтіс.
Мабуть, окремим блоком у цій категорії знаходяться "похідні від кризи" - так звані "справи рекапіталізаторів". Найгучнішим і до цього дня залишається затримання тимчасового адміністратора Родовід Банку Сергія Щербини. Головне слідче управління СБУ 13 травня 2010 порушило кримінальну справу за ч. 3 ст. 28 і ч. 5 ст. 191 КК відносно групи осіб, які вчинили розтрату коштів Родовід Банку. Сергію Щербині інкримінують розтрату 340 млн. грн., отриманих під час рекапіталізації.
Ще два випадки закінчилися анулюванням сертифікатів на право здійснення функцій тимчасових адміністраторів та ліквідаторів. 3 вересня кваліфікаційна комісія НБУ з питань сертифікації тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банківських установ анулювала сертифікати Романа Кудрицького і Георгія Шушпанова - тимчасових адміністраторів банків "Європейський" і "Національний стандарт". "Сертифікати анульовані у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань, що призвело до порушення чинного законодавства України", - наголошувалося у повідомленні НБУ. Однак юридичний департамент Нацбанку обмежився лише відкликанням сертифікатів, не передаючи справи до правоохоронних органів.
Прання "брудної білизни"
Виведення активів, розкрадання і видача фіктивних кредитів породжують гучні "банківські" кримінальні справи, але до кримінальної хроніки частіше потрапляють випадки іншого штибу - виявлення конвертаційних центрів (переведення в готівку, відмивання грошових коштів та їх незаконне виведення за кордон). Тільки за шість місяців 2010-го органами МВС порушено 204 кримінальні справи за фактами незаконного переведення в готівку грошових коштів. Складно сказати, багато це чи мало, але масштаб переведення у готівку величезний, якщо судити з того, що майже в кожній справі, яка дійшла до суду, суми відмитих коштів вимірюються найменше сотнею мільйонів гривень.
І практично завжди в справах фігурують менеджери банків. Існує навіть думка, що цей "бізнес" налагоджений в кожного українського банку. Підтвердити або спростувати це складно. Правоохоронні органи рідко "засвічують" у своїх звітах такі фінустанови, побоюючись соціальних наслідків. Але з огляду на кількість фінансових установ в Україні, що мають ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій (176 з 194 зареєстрованих), і кількість злочинів у цій категорії, можна припустити, що "істина знаходиться десь посередині".
Якщо вірити статистиці Департаменту інформаційних технологій МВС України за перше півріччя (а не вірити немає підстав), злочини у банках витіснили колишніх "лідерів" - ПЕК (1219 злочинів) і операції з металобрухтом (1018), залишивши попереду найбільш криміналізовану галузь країни - АПК (1622). Однак якщо порівнювати не кількість порушень, а завданий державі або громадянам збиток, то тут банківська сфера, безумовно, є одним з лідерів.
Статті КК, за якими найчастіше притягуються банкіри
Джерело: Кримінальний кодекс України.
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
