4920
Орієнтація "північ"
2009 рік стане роком серйозних перетурбацій на українському банківському ринку. Експерти вважають, що зміни торкнуться всіх груп банків. З існуючих сьогодні 184 фінансових установ за найоптимістичнішими прогнозами реально працюючих залишиться не більше сотні. Песимісти скорочують цю цифру ще на третину. Що це - страшний суд банківських геніїв, кінець кредитного роздування або руйнування ілюзій про потенціал вітчизняного ринку?
Більшості банкірів складно визначити точну назву нинішньої ситуації, як і майбутнє своїх роботодавців. Стільці похитнулися у всіх банківських службовців, незалежно від посади, величини і національності акціонерів.
За словами старшого аналітика "Трійка Діалог Україна" Євгенія Гребенюка, найбільше кількісних змін відбудеться в групі невеликих фінустанов, тому що ця група найбільша за кількістю банків - 120. Очевидно, що банки з числа середніх і невеликих, за класифікацією НБУ, що не мають іноземних інвесторів або не приналежні до великих вітчизняних бізнес-груп, найбільш піддані ризику дефолта.
Однак зміни в цій групі для системи некритичні, оскільки сумарні активи цих фінансових інститутів не перевищують 10%. Тим часом навіть мізерний негатив про велику банківську установу може спровокувати хвилювання у всій фінансовій системі. Згідно з даними НБУ, з 18 банків першої групи вісім вже належать міжнародним групам і ще дві державі. Про поглинання ще трьох фінансових установ було заявлено у відкритих джерелах. Російський Внешэкономбанк став власником 75% акцій Промінвестбанку, а Group DF на чолі з Дмитром Фірташем придбала контрольний пакет Надра Банку.
Приватна пропозиція
Найбільш загадковим на сьогоднішній день стало придбання у вигляді "бонусу" Укрпромбанку дніпропетровською групою "Приват". Кожна зі сторін відмовляється коментувати реальність угоди, однак про її наявність свідчать кілька фактів. Першим серед них є інформація про придбання власниками "Привату" мережі заправок ANP. На думку експертів, сума угоди коливається в межах $500-700 млн.
Раніше висловлювалося припущення, що продаж мережі АЗС був викликаний прагненням "Альфа-Нафти" фінансово підтримати приналежний групі Укрпромбанк. Останній, до того ж, одержав від НБУ рефінансування понад мільярд гривень і кількаразові поради регулятора пошукати нових акціонерів. Чутки про продаж Укрпромбанку групі "Приват" підтверджуються також фактом зміни глави правління банку, яким з 30 грудня є Віктор Дергун, який раніше обіймав посаду заступника директора розрахункового центра ПриватБанку. Немаловажно й те, що останнім часом почастішали скарги клієнтів "Укрпрома" на відмови у видачі депозитів, термін договорів за якими добіг кінця. У підсумку, щоб не підігрівати паніку, акціонери банку вирішили передати його разом із заправками групі "Приват".
У свою чергу, в Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова є достатньо важелів для утримання Укрпромбанку на плаву. Одержавши заборгованість корпоративних клієнтів проблемного банку, нові акціонери можуть запропонувати дешеву депозитну базу ПриватБанку. До того ж, починаючи з кінця 2007 року, групі "Приват" вдалося вчасно "вийти в кеш" через продаж низки сталеливарних, гірничорудних і коксохімічних активів.
Аналогічний сценарій з покупкою банку може здійснити й власник найбільшої фінансово-промислової групи СКМ Ринат Ахметов. Серед його фінансових активів - Перший український міжнародний банк, що входить до групи найбільших, і великий Донгорбанк. У середині минулого року на зміну консервативному голові правління ПУМБа прийшов новий агресивний керівник - поляк Рафал Ющак, який раніше очолював найбільший польський банк. Фінустанова досить капіталізована і зможе збільшити свою частку на ринку за рахунок придбань. Приміром, у групі найбільших, крім Укрпромбанку, ще три вітчизняних банки ("Фінанси та Кредит", Брокбізнесбанк і Укргазбанк), які потенційно можуть бути продані. Всі вони в пошуках покупців, головне питання лише в ціні.
Найбільш реальними претендентами виглядають фінустанови, що входять до складу фінансово-промислових груп, які відчувають сьогодні труднощі. Заступник голови правління банку "Контракт" Павло Крапівін вважає, що сьогодні вже сформувалися основні групи банків - кандидатів на продаж. "Їх дві категорії: ті, які перебувають у кризі, та їх власники усвідомлюють, що самостійно вони не вистоять, і ті, які зазнають незначних труднощів з ліквідністю, але їх власники вважають правильним продати банки саме зараз, поки проблеми не одержали розвитку або через необхідність одержання коштів для підтримки інших видів власного бізнесу", - впевнений банкір.
Боротьба важковаговиків
Начальник відділу аналізу і досліджень Райффайзен Банку Аваль Дмитро Сологуб вважає, що процеси злиття і поглинання будуть переважати серед банків перших двох груп. "Події останніх місяців показують, що першими кандидатами на продаж є банки з українськими власниками, не пов'язаними з найбільшими фінансово-промисловими групами. Це ті фінустанови, які демонстрували досить швидке зростання в останні роки за рахунок залучення іноземних запозичень і швидкого зростання депозитів населення", - говорить банкір. Прикладом тому може послужити продаж 51% "РБ Капітал Груп" (основний акціонер Родовід Банку) групі компаній ISTIL. За заявами президента Родовід Банку Сергія Бубки, мінімальна ціна продажу $100 млн. Виручені кошти будуть спрямовані на розвиток банку. За даними ринку, Родовід Банк (також, Укрпромбанк, Надра Банк, "Причорномор'я" та ін.) належав до числа банків, що змушують регулятора вводити тимчасову адміністрацію. Рішення такої проблеми власники, як правило, бачать у продажі.
Тим часом радник голови правління Укргазбанку Олександр Охрименко впевнений, що купівля-продаж найбільше може торкнутись банків, які належать до групи середніх. Багато невеликих фінустанов в умовах різкого зростання споживчого кредитування в період 2005-2008 років почали активно виходити на цей сегмент ринку. При цьому, як правило, ці невеликі банки не мали стабільної пасивної бази. Нарощування активів цілої низки середніх банків відбувалося за рахунок грошей з міжбанку і залишків на поточних рахунках. В результаті в сьогоднішніх умовах для середніх банків проблема стійкості пасивної бази носить дуже актуальний характер. У цій ситуації не виключено, що декілька таких банківських установ будуть дешево продані своїм кредиторам, щоб урегулювати боргові зобов'язання.
"Деякі банки ІІІ і IV груп можуть відчувати значні проблеми з ліквідністю, тому ми не виключаємо змушеної консолідації в структурі цих груп", - вважає й провідний фінансовий аналітик рейтингового агентства "Кредит-Рейтинг" Віктор Шулик. У свою чергу, заступник голови правління Діамантбанка Валерій Олійник впевнений, що шукати причинно-наслідковий зв'язок між величиною банку і ризиком банкрутства не варто. Банкрутства загрожують, насамперед, банкам, які сформували неякісний кредитний портфель (частина проблемних кредитів перевищує 15%). Також банкрутства загрожують банкам, орієнтованим на один-два великих корпоративних клієнтів. Банкрутство цих клієнтів неминуче спровокує й банкрутство банків, які входять до фінансово-промислової групи.
Але навіть перша група і наявність іноземних акціонерів не гарантує, що фінустанова спокійно переживе кризу, впевнені в компанії Astrum Investment Management. За словами директора департаменту інвестиційно-банківських послуг Олени Малицької, є дані, що деякі великі західні банки, які нещодавно ввійшли на український ринок, переглянули свою стратегію і висловили намір піти або істотно скоротити свої операції. Такі прецеденти вже відбувалися на інших ринках.
Хто на що йде
Більшість опитаних нами експертів вважають, що ймовірність приходу в український банківський сектор нових іноземних інвесторів у першому півріччі досить незначна. "Це в першу чергу пов'язане з дуже високою оцінкою ризику України на даний момент", - впевнений Дмитро Сологуб. Солідарний з колегою і глава департаменту аналізу фінансових ринків ІНГ Банку Україна Олександр Печерицин. За його словами, більшість іноземних інвесторів зараз більше цікавлять питання збереження власної стабільності в умовах глобальної економічної кризи.
"Оскільки ризик України в цілому і його банківській системі зокрема вже кілька місяців перебуває на дефолтних рівнях, ми не думаємо, що іноземні інвестори захочуть купити який-небудь з банків при будь-якому рівні мультиплікатора. Крім того, два-три роки тому інвесторів в українській банківській системі залучала саме нерозвиненість сегмента ритейла і його значний потенціал. Зараз, коли потенціал розвитку споживчого кредитування перебуває практично на нулі, а значна частина корпоративних позичальників близька до дефолту, в іноземних інвесторів відсутні мотиви для покупки банків", - впевнений пан Печерицин.
Виключення можуть становити хіба що російські інвестори, які наочно демонструє покупка Промінвестбанку Внешэкономбанком, динамічний розвиток ВТБ Банку в 2008 році (74,7% - приріст активів й 127,61% - приріст капіталу) і зацікавленість російської "Альфа-Груп" у придбанні українських активів. На вітчизняному ринку також присутній найбільший банк Східний Європи Ощадбанк Росії, кількість відділень якого сьогодні становить лише кілька десятків і зосереджені вони у великих містах Східної України та Криму.
Імовірно, що росіяни не планують самостійно будувати мережу, а скоріше придбають фінустанову з готовими відділеннями. Цілком можливо, що російський фінансовий гігант купить відразу європейську групу з готовим бізнесом і мережею в декількох країнах. Ще в грудні в російських ЗМІ з'явилася інформація про бажання Ощадбанку придбати або створити стратегічний альянс з австрійською групою Raiffeisen або угорською групою OTP.
Відповідно до звіту інвестиційної компанії "Ренесанс Капітал", серйозних проблем в 2009 році не буде лише в тридцяти найбільших російських банків (всього в Росії їх більше тисячі). Випереджальними темпами будуть рости лише п'ять держбанків, ще 25 найбільших банків покажуть в 2009 році приріст активів на рівні середньоринкового. Ще в березні минулого року голова правління Ощадбанку Росії Герман Греф заявляв, що російські державні банки - Ощадбанк Росії і Банк ВТБ - будуть конкурувати на українському ринку. Імовірно, з покупкою Промінвестбанку конкуренція ще більше підсилиться, а частка російського капіталу в активах української банківської системи перевищить 10%.
Збільшиться й частка портфельних інвесторів. Олена Малицька вважає, що одним з потенційних покупців може стати Європейський банк реконструкції та розвитку, що неодноразово заявляв про бажання взяти участь у рекапіталізації українських банків. За даними ЄБРР, в 2008 році його діяльність у секторі фінансових установ досягла 27% загального об'єму і половини всіх укладених угод. "Загальна вартість угод, підписаних у фінансовому секторі, становить 418 млн. євро, що майже на 50% більше, ніж в 2007 році", - відзначають в ЄБРР. Не виключено також, що й держава буде брати активну участь у збільшенні капіталу банків, що мають серйозні фінансові проблеми, за рахунок коштів спеціально сформованого стабілізаційного фонду. Можливо, що найбільш проблемні банки будуть націоналізовані.
За інформацією Малицької, протягом останніх декількох місяців також озвучувалися наміри щодо покупки фінансових установ в Україні з боку наступних груп: Getin Bank (Польща), Garanti Bank (Туреччина), HCBS Holding (Британія), IMB (Міжнародний іпотечний банк), Банк Центр-Інвест (Росія), Caja Madrid Bank (Іспанія). У той же час Bank Hapoalim (Ізраїль) відмовився від угоди близької до завершення, а Demir Halk Bank (Голландія) у жовтні 2008 року заявив, що бажає створити в Україні свій банк (а не купувати готовий).
Щоправда, сьогодні багато міжнародних фінансових груп більше спостерігають і висловлюють припущення, ніж реально діють. Очевидно, що серйозні покупки відбудуться не раніше ніж через кілька місяців, коли ціни на активи досягнуть мінімальних рівнів, і покупка "дешевих" банків буде здійснюватися за ціною "за 1 долар" (покупці будуть брати на себе зобов'язання розрахуватися з кредиторами). Тим часом, на думку Охрименка, не виключена певна негласна заборонна політика на покупку "дешевих" українських банків.
Банкіри також очікують активізації банківських придбань з боку інвестиційних фондів, які саме зараз починають інтенсивне інвестування. "Такі фонди спеціалізуються на недооцінених активах, скуповуючи їх з метою подальшого перепродажу. Під час кризи вони зможуть за досить низькою ціною придбати українські банки. При цьому мультиплікатор на рівні 0,7-0,8 буде вважатися вигідним. На практиці мультиплікатори можуть падати до рівня 0,1-0,5", - впевнений менеджер проектів департаменту управління ризиками VAB Банку Євгеній Матрос. "Мультиплікатори більше не стоять на порядку денному інвесторів, зараз питання в тому, скільки необхідно додатково вкласти для вирішення проблем і підтримки життєдіяльності об'єкта інвестицій", - відзначає заступник голови правління Ерсте Банку Йозеф Сикела.
Імовірно, що мультиплікатори продажів, характерні для банківського ринку ще півтора роки тому, повторяться не раніше 2015 року. На думку ж Сикели, мультиплікатори більше ніколи не повернуться на колишній рівень. "Однак я надаю перевагу ніколи, і особливо в Україні, не казати ніколи", - завершує банкір.
Олена Мошенець
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
