447
Малосольний сезон
— Аграрний ринок
Вдало розпродавши накопичені за кілька років соління, вітчизняні консервні заводи розраховували непогано заробити й у нинішньому році. Але вже перші спроби закупити огірки, частка яких в асортименті солінь традиційно висока і перевищує 50%, показали, що мрії переробників навряд чи здійсняться.
Дефіцит і висока собівартість овочу ставлять під сумнів доцільність його переробки. Деякі підприємства вже заявили, що взагалі не бачать змісту відкривати сезон.
Нема чим похрумтіти
Переробники знову почали скаржитися на проблеми із сировиною. Багато заводів не можуть закупити в потрібному обсязі огірки, які традиційно є лідерами продажів у готовій консервації (на їхню частку припадає не менше 50% асортименту солінь).
Фахівець із розвитку бізнесу проекту розвитку овочівництва на півдні України Міжнародної фінансової корпорації Федір Рибалко констатує, що на сьогоднішній день на ринку склався жорсткий дефіцит огірків. За його словами, обсяги поставок цього овочу на переробку в нинішньому сезоні знизилися на 30-40%, тоді як попит на нього виріс не менше ніж на 50%, адже за минулий рік консерватори розпродали практично всі запаси, і зараз їхні склади порожні. Багато ж фермерів скоротили площі під огірком через клопітність культури і зниження рентабельності її виробництва. У минулому році дуже високі ціни спостерігалися на так званий борщовий набір (капуста, морква, буряк), тому нинішньою весною селяни віддали перевагу цим культурам.
Відмовитися від огірка городників змусило і різке подорожчання мінеральних добрив (ціни на них виросли в три-чотири рази), а також дефіцит робочих рук. Справа в тому, що у вітчизняній огірковій технології переважає ручна праця. Щоб зібрати врожай з 1 га, працювати повинні не менше 20 чоловік. "Але якщо торік вони задовольнялися зарплатою 50 грн. на день, то в цьому вимагають не менше 100 грн., причому навіть за такі гроші знайти охочих працювати не так просто", - підкреслює Рибалко.
З колегою згодний і керівник проекту Fruit-Inform ("Агроогляд: овочі та фрукти") Андрій Ярмак, відзначаючи, що огірок є досить витратною культурою, тому що врожай дуже залежний від достатньої кількості внесених добрив і засобів захисту. "Але найслабша ланка - ручне збирання врожаю, вартість якого росте на 30-40% за рік", - вважає він.
Подорожчання у догляді збіглося з несприятливими погодними умовами. Так як культура досить чутлива до перепаду температур, холодні ночі, якими відрізняється нинішній сезон, не кращим чином позначилися на врожаї, - його одержали пізніше, ніж звичайно, і в набагато меншому обсязі. Директор компанії "Проагро" Микола Верницький звертає увагу і на погану якість продукції.
Елітний овоч
За словами Ярмака, огірками в країні засівається порядку 55 тис. га. Лідирують за обсягами виробництва цього овочу Харківська, Черкаська, Донецька та Дніпропетровська області, а за обсягами надлишку пропозиції (основні поставки в інші регіони) - Черкаська, Харківська та Кіровоградська.
Саме останні регіони є головними сировинними зонами країни, тому розташовані в них підприємства, як правило, не зазнавали особливих труднощів із закупівлями. Але в цьому сезоні ситуація змінилася. Дефіцит овочів загострив сировинні війни між переробниками. Особливо активні заводи, що базуються в Західній Україні, у яких власні сировинні зони вкрай вузькі.
Порожні склади і "палаючі" експортні контракти змушують переробників розщедрюватися. У порівнянні з минулим роком закупівельна ціна збільшилася у два рази - до 2,7 грн./кг і, по суті, є критичною для консерваторів. Адже з огляду на подорожчання інших складових (доставка, газ та ін.), вартість готової продукції може вирости на 50% і більше, що ставить під сумнів її конкурентноздатність у споживчому кошику.
"Але справа в тому, що навіть при таких високих закупівельних цінах фермер одержує лише 40-50 коп. з кілограма. 2 грн./кг становить собівартість огірка і 20 коп./кг - витрати на його доставку на підприємства", - говорить Федір Рибалко. У такій ситуації аграріям вигідніше поставляти овочі в роздріб.
Навряд чи переробники зможуть вирішити проблему і за рахунок імпорту. Кілька років тому заводи відкрили для себе індійські та в'єтнамський сировинні ринки, що пропонували огірки в необмеженій кількості і за викидними цінами. Ці овочі так сподобалися українським консерваторам, що деякі збільшили їхню частку в соліннях до 50%. Як говорить Рибалко, зараз переробники змушені відмовлятися від закордонної сировини, оскільки за смаковими характеристиками така продукція не сподобалася вітчизняному споживачеві. Крім того, цього року на хвилі світової продовольчої кризи, ціни виросли і там.
Великі консервні заводи напевно зможуть закрити свої потреби в сировині, тому що володіють і широкою базою постачальників, і фінансовими можливостями. Але от невеликі підприємства чекають нелегкі часи - вони ризикують втратити свою частку. Регіональний менеджер консервного заводу "Глобус" Микола Семко розповідає, що зараз керівництво підприємства розглядає питання, чи варто взагалі запускати виробництво.
"Собівартість переробки дуже подорожчала, тому не факт, що взагалі є сенс випускати настільки дорогі соління", - вважає він. Директор заводу "Златодар" Катерина Гаврилова також стверджує, що в цей сезон їхнє підприємство запускатися не буде.
Людмила Ксьонз
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
