550
Телевікторини зникнуть з екранів
Сумнівні з погляду чесності до глядача телевікторини незабаром можуть зникнути з вітчизняного ефіру.
Учора нардеп від фракції БЮТ Олександр Фельдман подав на розгляд Верховної Ради законопроект щодо внесення змін у закон "Про телебачення та радіомовлення", що припускає заборону програм і передач, у яких телеглядачам пропонується на платній основі спробувати удачу і, можливо, виграти приз.
Суть інтерактивних телевікторин, що заполонили останнім часом ефір телеканалів другого і третього ешелону, досить проста: потрібно або вгадати відому особистість, або скласти із запропонованих організаторами гри букв загадане ними слово.
Сума виграшу, як правило, стартує з 200-300 грн., але в процесі гри збільшується іноді до 5-10 тис. грн. У порівнянні з розміром можливої винагороди за зовсім нескладне завдання, вартість участі у вікторині здається смішною: усього 6-8 грн.
Весь фокус, однак, полягає в тому, що додзвонитися прямо в студію неможливо. У найкращому разі автовідповідач повідомить глядачеві, що він є претендентом на участь, і порадить почекати, поки йому передзвонять. У гіршому - поспівчуває, порадивши спробувати знову. А грошики з рахунку вже благополучно зняті.
Як пояснює свою ініціативу автор законопроекту, "жертвами таких ігор в основному стають підлітки і люди похилого віку, які, навіть одержавши рахунок за телефонні послуги, не розуміють, що їхньою наївністю скористалися". "Даний проект повинен зупинити зловживання довірою телеглядачів і припинити трансляцію телевікторин, які супроводжуються інтерактивним телефонним шахрайством", - повідомляє прес-служба пана Фельдмана.
Зараз у нашій країні існує більше 70 подібних вікторин, кожна з яких, за неофіційними даними, заробляє на довірливому населенні близько 5-15 тис. грн./година залежно від рейтингу каналу і кількості учасників, що так і не додзвонилися.
За приблизними оцінками, обсяг вітчизняного ринку телефонних інтерактивних ігор становить $40-70 млн. Більш конкретних даних учасники ринку назвати не змогли, пояснюючи це непрозорістю і заплутаністю схеми окупності телевікторин. Адже такі програми годують не тільки телевиробників, але і мобільних операторів, контент-провайдерів і телеканали, що їх транслюють.
Влада давно виявляє цікавість до телевікторин. Недавно Нацрада з питань телебачення та радіомовлення прийняла рішення, що інформація про умови участі в телевікторинах повинна займати не менше 15% екрана. Однак виконувати таку вимогу ніхто не поспішає, як, втім, і контролювати її виконання.
Рейтингові канали, які не опускаються до рівня таких вікторин, позитивно поставилися до даної ініціативи. "Я підтримую даний законопроект, що позбавить ефір від дешевих у виробництві, абсолютно непривабливих програм з дуже невеликим рейтингом", - повідомив Сергій Дем’янчук, програмний директор телеканалу "Інтер".
Разом з тим громадські організації не схвалюють такої законотворчості. "На мій погляд, наші постійні спроби вирішувати всі проблеми прийняттям нових законів замість того, щоб виконувати вже чинні, - це нонсенс. І те, що такі заборонні законопроекти почастішали - негативна тенденція.
У цьому випадку ставиться питання про те, що телевікторини є шахрайством. Але якщо є ознаки шахрайства в діях тих чи інших каналів, то варто не змінювати закон, а звернутися в органи прокуратури", - вважає Катерина М’ясникова, виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовлення. Разом з тим фахівці відзначають, що держава тільки б виграла, якби замість повної заборони таких програм прийняла рішення про їхнє ліцензування як азартних ігор, вчинивши за прикладом Росії і багатьох європейських країн. У такому випадку тільки за ліцензію кожна телевікторина перераховувала б щорічно в бюджет EUR30 тис. "Але це не питання закону "Про телебачення і радіомовлення", а більше стосується закону "Про ліцензування деяких видів господарської діяльності", - упевнена М’ясникова.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
