1363
Банкам не вистачає грошей для формування резервів
— Валюта
Банки виявилися на грані кризи ліквідності. У Нацбанку вчора повідомили, що нові вимоги адекватності капіталу зможуть виконати всього кілька великих кредитних установ.
Нестача вільної гривні на ринку привела до подорожчання для банків коротких кредитів до 15-25%. Збільшити кількість грошей в обігу міг би Мінфін, але він заради гальмування інфляції навряд чи піде на це, упевнені банкіри.
Учора на міжбанківському валютному ринку відбувся сплеск вартості гривневих ресурсів. Ставки кредитів овернайт досягли 15-25%, тоді як ще напередодні вони становили 8-15%, а в січні перебували в діапазоні 0,5-3%.
Різке збільшення цін на гривневі ресурси в Нацбанку пояснюють необхідністю виконати банками постанову №458, що змусила їх переглянути норматив адекватності капіталу і збільшити резерви залежно від різниці в строках залучених і розміщених коштів і відкритої валютної позиції. Документ набув чинності 14 лютого, але звітність по нових вимогах буде подаватися лише із сьогоднішнього дня. "Зараз великий ажіотаж на наші кредити, - заявило джерело в НБУ. - Виконати нормативи резервування зможуть усього кілька банків, тому що на ринку немає грошей. Ліквідність зашкалює, як правило, тільки у двох-трьох банків. Можу сказати, що майже завжди має надлишкову ліквідність ПриватБанк і періодично виникає колосальна вільна сума в 'Райффайзен Банк Аваль'".
Стурбованість новими нормативами висловило і рейтингове агентство Fitch. "За песимістичним сценарієм деякі банки можуть не виконати мінімальні регулятивні вимоги до капіталу, що може викликати технічний дефолт по їхніх єврооблігаціях", - відзначено у звіті Fitch. Агентство сподівається, що в таких випадках Нацбанк надасть банкам відстрочку для виконання нормативів, поки банки не зможуть залучити субординовані кредити на зовнішньому ринку.
Банкіри відзначають, що зміна нормативу насамперед позначиться на великих системних банках, які змушені коректувати свої резерви на 2-4%. "Дуже багато хто не очікував такої жорсткості", - констатує начальник управління казначейства та фінансових установ Індекс-Банку В'ячеслав Молодкін.
Учора директори казначейств багатьох банків відмовлялися від коментарів, виправдовуючись великою зайнятістю. А ті, до кого додзвонився, заявляли, що їхні установи виявилися поза зоною ризику. "Я сподіваюся, що сьогодні в Нацбанку будуть приємно здивовані, коли побачать, що з нормативами впоралося більше банків, ніж вони прогнозують, - вважає глава казначейства Укрсоцбанку Фелікс Інденбаум. - Хоча я думаю, що буде багато таких, що не виконали норматив, тому що він дуже жорсткий". При цьому банкіри визнають, що, тому що у всіх установ різний підхід до формування пасивів, то реальну кількість "порушників" буде знати тільки Нацбанк.
Додатковою причиною кризи ліквідності експерти називають активне вилучення з економіки грошей Мінфіном. З початку лютого залишки коштів на коррахунках банків зменшилися з 19,72 млрд грн до 12,68 млрд грн. "Зараз масово збираються податки і залишаються на єдиному казначейському рахунку, а в економіку нічого не йде, - відмітив чиновник НБУ. - Скільки разів ми намагалися домовитися з Мінфіном, щоб не було таких перекосів, але вони завжди роблять тільки так, як їм зручно. Але я сподіваюся, що до кінця місяця, як звичайно, Мінфін почне перераховувати кошти бюджету на різні статті видатків, і в банківську систему повернеться ліквідність".
Молодкін вважає, що якщо Кабмін буде і далі продовжувати збирати з ринку кошти, стримуючи інфляцію, то це може згодом спровокувати її новий виток "через збільшення кредитних ставок для підприємств".
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
