1576
Громадяни, зберігайте гроші в банку...якшо вони у вас є
— Кредит&Депозит
Загальноприйнятим індикатором надійності банку є його кредитний рейтинг. Чим вище позиція фінансової установи по цій шкалі, тим, відповідно, імовірність збанкрутувати в нього менше. У теорії, якщо фінустанова має рейтинг, що відносить його до інвестиційної категорії, вкладники можуть спати спокійно. Ніж далі банк від зазначеної заповітної планки, тим вище ризики втратити заощадження.
Важливо ще й те, хто визначає позиції в рейтингу - міжнародні агентства або національні. Авторитет перших непомірно вище. Але в Україні довгостроковим рейтингом від Moody's, Fitch або Standard&Poor's можуть похвалитися всього 28 банків. Найбільш високий рівень надійності від Moody's (Ааа) зараз мають чотири структури - Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк, Приватбанк та Індекс-Банк. У кожному разі наявність у банку позиції в міжнародному рейтингу й відсутність у неї негативної динаміки - явний плюс для репутації установи.
Кредитні рейтинги місцевого масштабу в Україні - явище ще менш розповсюджене. Нині в країні відповідними оцінками займається всього одне рейтингове агентство - <Кредит-Рейтинг> (приватна компанія, створена в 2001 р. і виграла в 2004-м - через брак реальних конкурентів - тендер від Державної комісії з коштовних паперів і фондового ринку України на право присвоєння національних рейтингів суб'єктам господарювання, галузям економіки й регіонам). Оцінкою місцевого агентства порахували потрібним заручитися 24 банку (у тому числі й прорейтинговані в міжнародних агентствах), з них тільки 16 розщедрилися на присвоєння довгострокового рейтингу позичальників, інші мають рейтинг лише одного інструмента залучення коштів - облігацій.
"Жодне міжнародне агентство не дасть повну гарантію того, що банк не збанкрутує в майбутньому, - говорить Станіслава Дубко, генеральний директор рейтингового агентства "Кредит-Рейтинг". - Але є чітка залежність між позицією в рейтингу й ризикованістю установи. Якщо рейтинг на рівні категорії АА за нацшкалою, імовірність дефолту банку протягом 10 років мізерна, якщо на рівні ВВВ (це ще інвестиційна категорія) - 1-2%. Якщо ж у фінустанови рейтинг спекулятивного рівня, ризики різко зростають. Скажемо, у категорії ВВ теоретично кожен п'ятий банк може допустити нерозрахунок за своїми обов'язками протягом 10 років. У категорії В - кожен третій, у категорії З - хоча таких рейтингів на даний момент немає - кожен другий банк протягом 10 років буде допускати нерозрахунок за зобов’язання".
Вищу позицію ("винятково висока здатність виконувати боргові
зобов'язання" - ААА) від місцевого агентства мають одиниці.
Неінвестиційні щаблі в доморослому рейтингу займають переважно локальні маловідомі структури, хоча в той же час кілька установ середньої руки умудрилися навіть обійти окремі банки-лідери.
"Розмір банку прямо не впливає на позицію в рейтингу. Хоча в майбутньому дрібним неспеціалізованим універсальним банкам, на нашу думку, буде складно конкурувати з великими лідерами, - думає Станіслав Дубко. - Думаю, це вплине на їхню фінансову стабільність".
Дістати інформацію про наявних у банків рейтинги можна на їхніх власних сайтах, комплексна обновлювана інформація є на інформаційному ресурсі агентства Кредит-Рейтинг.
Ім'я та міць
Дивитеся на показники - наступна рекомендація при виборі банку. Які з них більше "показові", - можна дискутувати. У найбільш доступній і систематизованій у порядку убування формі інформацію про капітал, фінрезультат (прибуток), активи, депозитних портфелях можна дістати, приміром, на сайті Асоціації українських банків. Часто до найважливішого показника відносять власний капітал фінустанови - як головний ресурс для повернення внесків, якщо банк "умирає". Нерідко рекомендують звертати увагу й на обсяг депозитів фізичних осіб: мовляв, дивися, куди йдуть люди.
У цілому фінансисти схильні вірити у стабільність перших по розмірах активів 20-30 банків. І все-таки ніхто не скаже, що є якась градація за списком, до якої банк можна вважати надійним. Скажемо, власний капітал часом може включати активи, з лишком переоцінені. Крім того, самі по собі списки з фінансовими показниками з убування ще ні про що не говорять. Важливо дивитися на співвідношення (а часом - обчислювати їх самостійно). Одним з деяких доступних сьогодні для загального користування показників є обсяг банківських депозитів від населення і юридичних осіб.
"Частка депозитів фізичних осіб у депозитному портфелі банку визначає ступінь надійності фінустанови. Фізичні особи розміщають велика кількість невеликих сум, а юридичні - великі внески. Таким чином, якщо дрібні вкладники зненацька забирають свої кошти, це не відображається на фінансовому становищі банку. При одночасному витягу великих сум виникає ризик дестабілізації роботи банку", - вважають аналітикиАсоціації "Український Кредитно-Банківський Союз".
Втім, які б не були показники діяльності, знаючі люди рекомендують навести довідки про власників банку: небажано довіряти капітал банку, що цілком залежить від якої-небудь політичної сили в нинішні неясні часи.
Ставка на ставку
Розповсюджена рада фінансистів щодо того, що нема чого довіряти коштів банкам, що пропонують підвищені відсотки (мол, ризиковане ця справа) заможний лише почасти. Тому що, як завіряють самі аналітики, серйозну небезпеку представляють в основному винятково високі відсотки. Тому якщо мова, скажемо, іде про річний депозит під 15% у гривні при середньоринковій ставці 11-14%, ризикнути, можливо, і коштує. Зрештою, така вигідна пропозиція може виявитися в структури, що знаходиться на одному рівні в рейтингу з великими лідерами, що скупляться на гарні відсотки.
Банальний рецепт перестраховки на випадок дефолту (в основному для невеликих
внесків) - покласти гроші в кілька установ, причому в кожне - не більше суми, що відшкодовує Державним фондом гарантування внесків (з яким у банку повинен бути договір про повноцінне співробітництво). Скажемо, зараз у списках Фонду, крім 169 повноцінних учасників, є три тимчасових: АКБ "Юнекс", ЗАТ "Українські кредитні банки", ЗАТ "Український банк реконструкції й розвитку". З того моменту, як Фонд, за результатами оцінки НБУ, вивів їх із числа постійних, внески в цих фінустановах взагалі не гарантуються.
"Якщо банк виправиться, ми повертаємо йому статус повноцінного учасника, якщо ні, те з початком процедури ліквідації починаємо повертати гроші, але тільки тим, хто вкладав їх до оголошення банку тимчасовим учасником Фонду. Кожна людина сам приймає рішення, чи вкладати йому в ці банки чи зараз ні", - пояснили в прес-службі.
Поки що Фонд, куди банки-учасники двічі в рік відраховують 0,25% від отриманих депозитів і відсотків по них, справно виплачує гарантовані суми. А це - максимум 25 тис. грн. по внесках в одній установі, незалежно від того, зберігаєте ви 30 тис. грн або 100 тис. долл. Тобто щоб підстрахувати не тільки сам внесок, але й процентні нарахування по ньому, сума депозиту в кожному банку повинна бути менше гарантованою. Так що, вибираючи банк, не слід зневажати старим випробуваним правилом розкладування яєць по різних кошиках. У цьому випадку ризики втрат будуть зведені до мінімуму.
Судження:
Валерій Пацуй,начальник Управління роздрібного бізнесу ЗАТ "Перший Український Міжнародний Банк":
- Ризики вкласти кошти в банк, що може стати банкрутом, невеликі. Але все-таки варто звертати увагу на діяльність, що здійснює банк, його відкритість, прозорість, клієнтську базу, розміри капіталу, прибутковість, структуру активів. Оцінити, наскільки в банку продумана його процентна політика. Як правило, занадто високі ставки декларують ті банки, у яких виникають проблеми з ліквідністю, або банки, набір інструментів по залученню ресурсів у яких досить обмежений. Якщо говорити про рейтинги банків, публикуемых у діловій пресі, то вони показують певний статистичний зріз, а щоб побачити динаміку розвитку банку, потрібно, як мінімум, порівнювати рейтингові таблиці банків за кілька періодів за різними показниками.
У цілому той факт, що в Україні функціонує майже 170 банківських установ, можна оцінити як позитивний. Це здорова конкуренція й нормальне явище для нашого банківського ринку, що знаходиться на початку свого розвитку. Судячи з публікацій у пресі, по Україні збанкрутувала менша кількість банків, ніж у країнах Західної Європи.
Андрій Зимуха,начальник відділу стратегічного планування АКІБ "УкрСиббанк":
- Можна із упевненістю сказати, що ризик банкрутства перших 40 банків по активах просто неможливий, тоді як банки, що знаходяться по активах в останній двадцятці, більше ризикові для вкладення коштів. Необхідно керуватися тривалістю роботи банку на ринку, його репутацією, а також розмірами активів і власного капіталу банку, що є головним джерелом захисту внесків у випадку банкрутства. Чим більше капітальна база, тим вище ймовірність отримати всю суму внеску. Важливий фактор - присутність іноземного капіталу. Закордонні інвестори, здобуваючи частку участі в капіталі банку, проводять ретельного аудита всіх показників і вливають свої кошти тільки в банківські установи, що зарекомендували себе як надійні та стабільно функціонуючі.
Істотний плюс - наявність у банку міжнародного кредитного рейтингу, а також підтверджені фінансові результати за міжнародними стандартами. Зараз рівень прозорості банка відіграє немаловажну роль. Якщо акціонери тримають банк як "кишеньковий", збільшення статутного фонду відбувається лише по крайній регуляторній необхідності. У довгостроковій перспективі стабільна робота такого банку викликає сумніву.
Олег Кононенко, адвокат юридичної компанії "Шмаров і партнери":
- Коли доходить до ліквідації фінустанови, те активів, ліквідного майна, за рахунок якого можна задовольнити вимоги, практично не
залишається: банк може за якийсь час до ліквідації передати свої активи шляхом переуступки частини прав вимоги боргів іншим особам. Нерухомого майна в банку, як правило, немає: приміщення, у яких розміщені його підрозділи, звичайно взяті в оренду, а ті, що належать банку на праві власності, уже знаходяться у заставі.
Тобто в банку залишається майно, що дуже швидко знецінюється й складно реалізується - в основному оргтехніка. У кожному разі, можливість і швидкість повернення суми внеску багато в чому залежить від професійності й "зацікавленості" роботи самої ліквідаційної комісії й, звичайно ж, від позиції чиновників НБУ та інших "зацікавлених" держорганів. Від самого вкладника залежить деяке. Вимоги вкладчиків-фізичних осіб, у частині, що не перевищує еквіваленту 50 тис. грн, задовольняються в третю чергу, у четверту - вимоги по внесках, що перевищує еквівалент 50 тис. грн.
За матеріалами: BIN
Поділитися новиною
